ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2828/24
провадження № 3/753/1524/24
"09" квітня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (протокол серії ААД № 730421), -
ОСОБА_1 , 03.02.2024 року о 17 год. 20 хв., керуючи тягачем марки «Volvo FM 370 EEV», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по просп. М. Бажана у м. Києві, в порушення вимог п. 12.1 ПДР, не дотримався безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан дорожнього покриття, внаслідок чого допустив наїзд на перешкоду - бордюрний камінь, після чого виїхав на зелену зону,що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу, та зелених посаджень - кущів та газону.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 124 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 124 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Так, відповідно до вимог п. 12.1 ПДР водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен ураховувати зокрема дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у письмових поясненнях вказав, що виїзд на узбіччя допустив з метою уникнення зіткнення із автомобілем марки «Skoda», д.н.з. не запам'ятав, який різко перелаштувався в його смугу руху, чим створив йому аварійну обстановку.
Твердження ОСОБА_1 про те, що вказаний маневр він здійснив діючи в аварійній обстановці, як на підставу своєї невинуватості, вважаю неспроможними, оскільки відповідно до п 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.Таким чином, в даному випадку водій ОСОБА_1 мав виконати чи безпечний маневр, чи вжити заходів до зупинки автомобілю.
Крім того, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що саме останній порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода; схеми місця ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця зіткнення, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами, яким керував.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи особу порушника та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Посвідчення водія - не вилучалось.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя