ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2894/24
провадження № 3/753/1567/24
"09" квітня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Печерського району м. Києва водієм, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ВАБ № 923179), -
ОСОБА_1 , 28.01.2024 року близько 23 год. 00 хв., перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_5 , в ході якого ображав нецензурною лайкою, намагався бити ногами та кидатися ножами, погрожував фізичною розправою, чим своїми діями завдав психологічного та фізичного болю, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 173-2 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 173-2 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила притягнути її чоловіка до відповідальності, вказавши, що ввечорі 28.01.2024 року, чоловік вчинив відносно неї домашнє насильство, тягав за волосся, виганяв з дітьми з квартири і тому цього разу вона була вимушена викликати працівників поліції для свого захисту. Від проходження СМЕ відмовилася.
Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Так, пояснення потерпілої є логічними та послідовними, та такими, що повністю узгоджуються із дослідженими матеріалами справи. При цьому будь-яких обставин, які би свідчили про обмову нею порушника, не встановлено.
Крім того, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , підписаного останнімбез будь-яких зауважень щодо його змісту; письмових поясненнь ОСОБА_6 , яка була свідком агресивної поведінки чоловіка сестри ОСОБА_1 , який 28.01.2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив бійку. Сестра зателефонувала їй о 23 годині і в телефоні почула крик дітей та вереск сестри. Коли вона приїхала до сестри, побачила, що діти плачуть, зятя в квартирі не було, він був на сходинковій клітці в неадекватному стані; рапортів працівника поліції, з яких слідує, що 01.02.2024 року, перебуваючи в складі МГР на факти вчинення домашнього насильства спільно з ст. ДОП СДОП ВП ст. лейтенантом поліції Стадніковим В.С., до наряду звернулась гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож. АДРЕСА_1 із повідомленням про вчинення домашнього насильства з боку чоловіка, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході подальшої перевірки заявниця написала письмову заяву, в якій зазначила, що 28.01.2024 року близько 23 год. 00 хв. за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , її чоловік, гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру в присутності дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: перебуваючи з явними ознаками алкогольного та наркотичного сп'яніння ображав нецензурною лайкою, намагався задушити, кидався ножами, бив ногами, погрожував фізичною розправою, чим завдав психологічного та фізичного болю. Заявниця від проходження СМЕ відмовилася, а також форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Також винність ОСОБА_1 підтверджується в тому числі і письмовими поясненнями останнього, наданими під час складання протоколу, який не заперечував, що конфлікт дійсно мав місце, в ході якого він хапав дружину за волосся, оскільки та спровокувала його, при цьому тілесних ушкоджень їй не завдавав. З приводу погроз ножем, зазначив, що наміру застосовувати його не було. Із квартири він ні дружини, ні дітей не виганяв. Перебування в стані алкогольного сп'яніння не заперечував, святкував день народження, при цьому перебування в стані наркотичного сп'яніння категорично заперечив, зазначивши, що це наклеп.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Зокрема психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином нецензурні висловлювання та погрози на адресу своєї дружини, яка вказала, що такі дії викликають у нього страх за своє життя та вкрай негативно впливають на її моральний стан, зокрема у день та час, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, на думку суду, свідчать про вчинення ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 дій психологічного та фізичного характеру, які завдали шкоди психічному та фізичному здоров'ю останньої, і тому суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в максимальних межах встановлених санкцією частини статті.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя