ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5682/24
провадження № 3/753/2445/24
"28" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши адміністративні матеріали надані Управлінням Патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 312743 від 05.03.2024 р., ОСОБА_1 05.03.2024 року о «00» год. «08» хв., в м. Києві по пр.-т. Бажана, на транспортному засобі «Dacia Logan», д/н НОМЕР_1 , надавав послуги таксі з перевезення пасажирів без одержання ліцензії, передбаченої п.24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав. Вказав, що послуг таксі не надавав. Пояснив, що 05.03.2024 року приблизно о 23 год. 40 хв. спав дома, подзвонив знайомий, який сказав, що стоїть на вулиці, не може доїхати додому, оскільки забув в таксі сумку з документами та грошима, просив відвести його додому.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
При вивчені та дослідженні доказів у справі, судом встановлено, що адміністративні матеріали не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Зокрема в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 05.03.2024 року надавав послуги таксі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" (рішення від 06.12.1998) Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. З цього принципу слідує також, що обов'язком обвинувачення є інформування особи про висунуті обвинувачення, щоб вона могла підготувати та належним чином представити аргументи на свій захист.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В матеріалах справи відсутні докази, на основі яких у визначеному законом порядку суд міг би встановити наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
Таким чином, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та були спростовані в ході судового розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, аналізуючи та оцінюючи обставини і докази по справі в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
За таких обставин, провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, ст. 164 , 245, 247, 283-285 КУпАП
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА