Рішення від 10.04.2024 по справі 753/428/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/428/24

провадження № 2/753/3022/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2023 року АТ "Універсал Банк" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 02 листопада 2020 року відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 30 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. У зв'язку із невиконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 02 листопада 2023 року складає 38 224, 18 грн та яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 12 січня 2024 року.

15 січня 2024 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

На виконання вищевказаної ухвали, позивачем було подано заяву від 22 січня 2024 року про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23 січня 2024 року було відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22 лютого 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. 02 листопада 2020 року відповідач отримала в АТ «Універсал Банк» платіжну карту з кредитним лімітом, підписавши заяву-анкету на отримання банківських послуг. У заяві-анкеті було зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в AT «Універсал Банк» та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати комісії та щодо сплати неустойки, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в AT «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в AT «Універсал Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Відповідач зазначає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в AT «Універсал Банку», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Тобто, позивачем не було не надано до суду жодного документу, який би підтверджував отримання ОСОБА_1 кредиту саме в тому розмірі, який заявлено до стягнення в позовній заяві, та підтверджував наявність непогашеної заборгованості на день звернення позивача з позовом до суду. Відповідач також зазначає, що не можна визнати у якості належного доказу розрахунок заборгованості в підтвердження вимог про стягнення відсотків, який за відсутності погоджених сторонами розмірів та порядку нарахування таких, є внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Аналіз розрахунку заборгованості свідчить про те, що позивач, добре розуміючи незаконність нарахування процентів за користування кредитом на підставі Умов та Правил, розміщених на сайті позивача, включив проценти в тіло кредиту, щомісяця збільшуючи розмір тіла кредиту на суму нарахованих за місяць процентів. Разом з тим відповідач зазначає, що єдиним документом, який може підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості є виписка по рахунку відповідача за період з дати підписання заяви-анкети на надання банківських послуг до дати звернення з позовом до суду. Відповідач також зазначає, що у матеріалах справи відсутнє відповідне платіжне доручення чи його належним чином завірена копія на підтвердження тих обставин, що АТ «Універсал Банк», перерахувало відповідачу на платіжну картку, тощо кредитні кошти згідно договору від 02 листопада 2020 року. Відтак, посилання позивача на надання відповідачу кредитних коштів є безпідставними та не підтверджено належними доказами. Таким чином, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами факту надання кредитних коштів АТ «Універсал Банк» - відповідачу ОСОБА_1 , вимоги позивача є не доведеними. Разом із тим, представник відповідача просив суд стягнути з позивача на користь відповідачки кошти, понесені нею на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

04 березня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив наступне. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK | Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/ternis та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг. Отже, підписанням анкети-заяви 02 листопада 2020 року відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами договору; укладання договору; та зобов'язався виконувати умови договору. У разі якщо клієнт не погоджується із запропонованими змінами він має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо погасивши усю заборгованість за договором, без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Боржник не звертався до банку з непогодженням про зміни Умов і правил надання банківських послуг, тарифів, таблиці обчислення вартості кредиту та паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови (п. 2 анкети-заяви). Підписанням анкети - заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 02 листопада 2020 pоку, а також засвідчив, що він повідомлений банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства. Представником позивача було детально описано всю процедуру укладення договору, зокрема й зазначено, що у випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку "Monobank" шляхом накладених електронного підпису, тоді застосунок "Monobank" не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку "Monobank". Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Тобто лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку "Monobank" та подальше проведення банківських операцій і у тому числі отримання кредиту. Позивач зазначає, що використання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс по картці складає (мінус) - 8 224,18 грн. Тобто заборгованість складає 38 224,18 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 30 000, 00 грн та суми овердрафту (мінусу по картці). Овердрафт - (мінус) 8 224, 18 грн виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. Відповідно до положень договору, погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку: у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користу вання кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором. У випадку, якщо клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного мінімального платежу (тобто по сплаті процентів та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов'язань за такими щомісячними платежами відбувається згідно з строками виникнення заборгованості починаючи з найдавнішого за строком виникнення щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу. У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. Виписка є належним доказом заборгованості. Всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. В свою чергу поповнення, які проводив відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів. З огляду на викладене, представник позивача зазначає, що позовні вимоги він підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

22 березня 2024 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві, на наголосив на тому, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Крім того, вказав, що долучена до відповіді на відзив виписка по рахунку відповідача не повинна бути прийнята до уваги судом, оскільки такий доказ був поданий з пропуском встановленого ЦПК України строку без клопотання про поновлення такого строку.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи представника позивача та відповідача, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов наступного висновку.

У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

02 листопада 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого, АТ «Універсал банк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі до 30 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідно до положень анкети-заяви, зазначається, що позичальник згодний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи.

Згідно з наданим банком розрахунком та випискою про рух коштів по картці станом на 25 листопада 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість в загальному розмірі 38 224, 18 грн.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно із частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що відповідач 20 листопада 2020 року, шляхом накладення кваліфікованого електронного цифрового підпису, підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг у змісті якої зазначено: "Прошу відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_1 у гривні на її ім'я»

У пункті 3 заяви зазначено, що вона просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 дні. У разі виводу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць. Окрім того, ОСОБА_1 беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати або зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Пунктом 6 анкети клієнт засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому ключем, що буде використовуватися нею для у мобільному додатку для засвідчення її дій.

З положень пункту 1 анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_1 підтверджує, що інформація передбачена частиною другою статті 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" їй надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку.

У паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank міститься інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші істотні умови договору.

У пункті 7 паспорту споживчого кредиту вказано, що споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його у електронному вигляді до підписання договору.

Зазначене спростовує доводи представника відповідача про те, що відповідачка не була ознайомлена з усіма умовами отримання кредитних коштів, з порядком їх поверення, порядком та розміром нарахування відсотків за користування кредитними коштами, з процентною ставкою за користування кредитом та іншими істотними умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимогами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб- сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме випустив платіжну картку № НОМЕР_2 , тип карки - "Чорна картка", статус картки - до 08/29, та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно довідки про розмір встановлено кредитного ліміту вбачається, що станом на 22 січня 2022 року кредитний ліміт становив 30000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 02 листопада 2023 року мала заборгованість в загальному розмірі 38 224,18 грн.

Із долученої до заяви про усунення недоліків виписки про рух коштів від 18 січня 2024 року, судом встановлено факт отримання кредитних коштів на картку та користування відповідачем кредитними коштами (здійснення оплати за придбання товарів, поповнення мобільного, тощо).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не було у визначений ЦПК України строк надано суду докази отримання та користування відповідачем кредитних коштів (виписка по рахунку), оскільки як вже зазначалось, ухвалою суду від 16 січня 2024 року позовну заяву було залишено без руху, зокрема у зв'язку з незазначення позивачем у позовній заяві доказів на підтвердження факту отримання та користування відповідачем кредитними коштами.

На виконання вищевказаної ухвали, позивачем було подано заяву від 22 січня 2024 року про усунення недоліків та додано виписку по рахунку відповідача.

Відповідно до наявних в матерілах справи доказів, 24 січня 2024 року на адресу відповідача було надіслано ухвалу, копію позовної заяви з додатками та копію заяви про усунення недоліків з додатками, які відповідачка отримала 9 лютого 2024 року, про що зазначено її представником у відзиві (відповідно до зворотнього повідомлення, яке повернулось на адресу суду, документи були отримані відповідачем 10 лютого 2024 року).

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає підставними вимоги про стягнення з боржника суми непогашеного кредиту в розмірі 38 224,18 грн.

Згідно із статтею 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, боржник належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором, такі дії позичальника є неправомірними, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02 листопада 2020 року, яка станом на 02 листопада 2023 року складає 38 224,18 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного

Позивач: Акціонерне товариство "Універсал банк", ЄДРПОУ 21133352, місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська 54/19.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя К.В. Шаповалова

Попередній документ
118263703
Наступний документ
118263705
Інформація про рішення:
№ рішення: 118263704
№ справи: 753/428/24
Дата рішення: 10.04.2024
Дата публікації: 12.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (30.09.2024)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 27.12.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості