ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19147/23
провадження № 2/753/1443/24
10 квітня 2024 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
20 жовтня 2023 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "Промінь-С" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що ТОВ "Промінь-С" надає житлово-комунальні послуги будинку АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 зазначеного будинку. Між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме: договір №СР/7/504 від 14 червня 2018 року та №СР/7/597 від 08 червня 2018 року. Відповідачем не виконуються умови договорів, у зв'язку із чим у неї станом на 20 жовтня 2023 року утворилася заборгованість за надані житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 у розмірі 11530, 12 грн., та заборгованість за надані житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_3 у розмірі 11083, 35 грн. Зазначену заборгованість, а також 3% річних від суми боргу, що становить 877,00 грн., та збитки від інфляції у розмірі 3238, 53 грн., позивач просить стягнути на свою користь з відповідача у судовому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2023 року цивільну справу № 753/19147/223 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 25 жовтня 2023 року.
03 листопада 2023 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА, відповідно до якої зазначено, що відповідач не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , яку зазначає позивач.
Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру від 06 листопада 2023 року, відповідач ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_5 .
Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20 лютого 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що договори, укладені між позивачем та відповідачем не відповідають нормам ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", позивачем не надано доказів того, що відповідачу надавалися послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, не вказано обсягу та переліку зазначених послуг, з огляду на те, що відповідач жодного дня не проживала у належних їй квартирах. Відповідач зазначила, що у 2018 році у квартирах було розпочато ремонт, який так і було залишено на початковій стадії (фото квартир відповідач долучає до відзиву), для завершення ремонтних робіт у відповідача немає коштів. Відповідач зазначає, що намагалася врегулювати спір шляхом укладання з позивачем домовленості щодо реструктуризації боргу, однак позивач прийняв рішення про вирішення спору виключно в судовому порядку. Відповідач зазначила, що розрахунки, надані позивачем, здійснені неправильно, зокрема, позивачем було в односторонньому порядку змінено тарифи. Відповідач просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, разом із тим просила встановити строк для оплати послуг.
26 лютого 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що договори укладені між позивачем та ОСОБА_1 правомірно, тариф на обслуговування було розраховано та підвищено на підставі статистичних даних та орієнтованих витрат підприємства, а також з інших об'єктивних причин, зумовлених збройною агресією рф на інфраструктуру України. Позивач зазначив, що 15 лютого 2024 року відповідач звернулася до позивача із проханням перерахувати заборгованість за вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, після чого було здійснено перерахунок за весь час. Окрім того, позивач зазначає, що стан рахунків станом на січень 2024 року ще раз підтверджує умисне ухилення власника квартир, по яких виникла заборгованість, від виконання своїх обов'язків щодо оплати наданих їй послуг. Позивач наголошує на тому, що згідно умов договору та положень ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", платежі за отримані послуги вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Окрім того, 26 лютого 2024 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач зазначає, що у позовній заяві позивачем ставилася вимога щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних від суми боргу, однак помилково було включено період нарахування з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а тому наразі позивач просить стягувати із відповідача заборгованість у розмірі 24 190, 52 грн, з яких: 22 613,47 - сума основного боргу, 1010,05 грн - збитки від інфляції, 567,00 - 3% річних.
Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду заперечення на відповідь на відзив чи заперечення щодо заяви про зменшення позовних вимог.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов наступного висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" є виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 з 2018 року є власником квартир АДРЕСА_2 та № 597 даного будинку, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 53, 57).
08 червня 2018 року між ТОВ "Промінь-С" та ОСОБА_1 було укладено договір № СР/7/597 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, у відповідності до якого ТОВ "Промінь-С" надає ОСОБА_1 , як власниці квартири АДРЕСА_6 , послуги з утримання будинку та прибудинкової території (а.с. 54-55).
Згідно пункту 3 договору вбачається, що розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення договору становить 269, 36 грн.
У пункті 4 договору зазначено, що наявності пільг з оплати послуг - немає.
Пунктом 5 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше ніж 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Вказаним договором передбачені всі права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору та інші істотні умови договору.
Додатком № 1 до зазначеного договору є розрахунковий тариф на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_7 , де детально зазначений перелік послуг та їх вартість за кв.м. площі квартири на 1 місяць (а.с.56).
Окрім того, 14 червня 2018 року між ТОВ "Промінь-С" та ОСОБА_1 було укладено договір № СР/7/504 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, у відповідності до якого ТОВ "Промінь-С" надає ОСОБА_1 , як власниці квартири АДРЕСА_8 , послуги з утримання будинку та прибудинкової території (а.с. 50-51).
Згідно пункту 3 договору вбачається, що розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення договору становить 270,10 грн.
У пункті 4 договору зазначено, що наявності пільг з оплати послуг - немає.
Пунктом 5 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше ніж 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Вказаним договором передбачені всі права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору та інші істотні умови договору.
Додатком № 1 до зазначеного договору є розрахунковий тариф на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_9 , де детально зазначений перелік послуг та їх вартість за кв.м. площі квартири на 1 місяць (а.с.52).
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що укладені між нею та позивачем договори від 8 та 14 червня 2018 року не відповідають вимогам ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відповідачкою не надано суду доказів того, що такі договори визнавались недійсними у встановленому законом порядку повністю чи частково, зустрічний позов у цій справі відповідачкою про визнання договорів недійсними не подавався.
У зв'язку із несплатою ОСОБА_1 коштів за утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2021 року по жовтень 2023 року, у неї виникла заборгованість, що по квартирі АДРЕСА_2 становить 11 530 грн, а по квартирі АДРЕСА_3 - 11 083 грн.
Згідно з частини першої статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, статтею 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а стаття 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.
Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (чинного на момент виникнення спірних відносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 8 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, оскільки нормами ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначений порядок фіксації та повідомлення споживачами про ненадання або не належне надання їм комунальних послуг, в тому числі з утримання будинку та прибудинкової території. До відзиву на позов відповідачем не надано доказів дотримання нею відповідної процедури та фіксації ненадання чи неналежного надання позивачем послуг у період, за який заявлений до стягнення з відповідачки борг за обома квартирами.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок суми основного боргу за квартирами АДРЕСА_10 встановив їх обґрунтованість та арифметичну вірність, з огляду на встановлений тариф та з урахуванням загальної площі квартир, що перебувають у власності відповідача, а тому вимоги про стягнення суми основного боргу у загальному розмірі 22613,47 грн підлягають задоволенню.
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що вона жодного дня не проживала у квартирах, вони не здавались в оренду, оскільки в них не завершений ремонт, що на думку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідно до приписів статті 319 ЦК України - власність зобов'язує, а не проживання у квартирах не є підставою для несплати коштів на утримання будинку та прибудинкової території.
Крім того, позивач, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 567,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1010,05 грн.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення та 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено частково вірність здійсненого нарахування. Так, за підрахунком суду період, за який має нараховуватись 3% річних та інфляційні втрати становить з січня 2021 року по 24 лютого 2022 року. Крім того, суд зазначає, що при здійсненні нарахувань інфляційних втрат позивачем не враховувалась дифляція, а отже розрахунки позивача підлягають коригуванню.
Стосовно твердження позивача про необхідність здійснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат, починаючи з 31 грудня 2022 року, суд зазначає, що таке твердження позивача є помилковим, бо нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги, у випадку прострочення сплати коштів, поновлено на підставі постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, тобто такі нарахування проводяться з 31 грудня 2023 року, а не 31 грудня 2022 року, як помилково вказано позивачем. При цьому позивачем заявлено до стягнення період з січня 2021 року по жовтень 2023 року, що не охоплює період після 31 грудня 2023 року.
Отже, за підрахунком суду до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в розмірі 240,67 грн та інфляційні втрати в розмірі 1010,05 грн.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, зважаючи на встановлені обставини та наведені положення Закону, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість і доведеність позовних вимог ТОВ "Промінь-С" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги , з нарахуванням інфляційної складової боргу та трьох процентів річних в загальному розмірі 23864,19 грн, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України.
Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2647,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" заборгованість за спожиті послуги, що виникла за період з січня 2021 року по жовтень 2023 року у розмірі 23 864,19 грн, з яких: 22 613, 47 грн - сума основного боргу, 3% річних у розмірі 240,67 грн та інфляційну складову у розмірі 1010,05 грн, а також судовий збір у розмірі 2647,80 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь-С", код ЄДРПОУ 33587098, місцезнаходження: м. Київ, вул. Є. Чавдар, 32, кімн. 6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя К.В. Шаповалова