Справа № 752/7424/24
Провадження по справі № 1-кс/752/2996/24
"09" квітня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні № 12024105010000216, дані про яке 21.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,-
встановив:
08 квітня 2024 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна.
Прокурор ОСОБА_3 подала клопотання про розгляд клопотання про арешт майна без її участі, зазначивши, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Власник майна у судове засідання не викликався, оскільки він під час дізнання не встановлений.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів дізнання, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України. Клопотання про арешт майна щодо форми та змісту відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом дізнання Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється дізнання за фактом кримінального правопорушення, за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 12024105010000216 від 21.02.2024.
Під час проведення дізнання встановлено, що 21.02.2024 р. приблизно о 17 год 10 хв за адресою: АДРЕСА_1 , невідома особа пред'явила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «PORSHE» модель «MACAN» білого кольору н.з. НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , яке містило ознаками підробки.
Постановою дізнавача ВД Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 22.02.2024 вищезазначений транспортний засіб оголошений в розшук.
Під час огляду місця події у порядку ч.1 ст.237 КПК України, який відбувся 06.04.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , вказаний автомобіль було вилучено. Постановою дізнавача від 06.04.2024 автомобіль та ключ від нього визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024105010000216 від 21.02.2024. Транспортний засіб поміщено на територію тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_3 .
Прокурор вимоги щодо арешту автомобіля обґрунтовує необхідністю збереження його як речового доказу, а також запобіганню спробам його пошкодження, відчуження.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частина 2 вказаної статті регламентує, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, описана у витягу з ЄРДР фабула кримінального правопорушення у сукупності з відомостями, які містяться матеріалах, які додані до клопотання (рапортах, протоколі огляду місця події, акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколах допиту свідків, постанові про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні), дають достатні підстави вважати, що транспортний засіб - автомобіль марки «PORSHE» модель «MACAN» білого кольору н.з. НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Згідно ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема, коли є достатні підстави вважати, що воно було використано як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
Таким чином згідно із ч.3 ст.170 КПК України є достатні підстави вважати, що вилучений транспортний засіб, який відповідно до п.7 ст. 237 КПК України є тимчасово вилученим майном, оскільки не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та може бути використаний як речовий доказ у кримінальному провадженні .
Слідчий суддя приходить до висновку, що прокурор довів наявність ризиків приховування, відчуження транспортного засобу, та необхідності арешту.
На підставі викладеного, з метою збереження речового доказу та забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, клопотання прокурора про арешт майна є таким, що підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12024105010000216 від 21.02.2024, а саме - транспортний засіб марки «PORSHE» модель «MACAN» білого кольору, номер кузову « НОМЕР_3 », номерний знак НОМЕР_1 , заборонивши розпоряджатися та користуватися ним, та залишити його на території тимчасово затриманих транспортних засобів, що за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1