Справа №752/26152/23
Провадження №2/752/2803/24
05 квітня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 26.08.2004 перебуває в шлюбі з відповідачкою.
В шлюбі народились діти ОСОБА_3 , 2006 року народження, та ОСОБА_4 , 2013 року народження. Спору з відповідачем про місце проживання дітей немає.
У них різні погляди на життя, цінності та принципи побудови основ сім'ї. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим. Вони не проживають разом з вересня 2023 року.
Просив розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
16.01.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
04.04.2024 до суду надійшла заява відповідачки, яка визнала позовні вимоги.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
26.08.2004 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , актовий запис №1868.
В шлюбі народились діти ОСОБА_3 , 2006 року народження, та ОСОБА_4 , 2013 року народження.
Згідно із ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Аналізуючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, та обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що сім'я фактично розпалася, спільне господарство між подружжям не ведеться, примирення між сторонами не можливе і позивач цього не бажає.
Також встановлено, що сторони тривалий час разом не проживають та ніяких стосунків, притаманних подружжю, не підтримують, спільне господарство не ведеться.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, враховуючи наявність неповнолітніх дітей, небажання позивача перебувати в шлюбі з відповідачем, суд вважає, що за таких обставин збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, оскільки шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
При цьому суд враховує визнання позовних вимог відповідачем, яке приймається судом, оскільки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та не суперечить закону.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору у сумі 536,80 грн., сплаченого при поданні позову, та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 50% у сумі 536,80 грн., у зв'язку з їх документальним підтвердженням.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26.08.2004 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис №1868.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету частину судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене 05.04.2024.
Суддя Ж. І. Кордюкова