Справа № 727/7669/23
Провадження № 1-кп/727/86/24
10 квітня 2024 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
за участю захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження № 12023262020001457 від 24.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться кримінальне провадження № 12023262020001457 від 24.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років та строк тримання під вартою закінчується.
На даний час ризики, встановленні під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
Таким чином, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, а тому відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшились.
Згідно з п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, а саме:
- передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватися від суду.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а стримуючих факторів для можливості втечі органом досудового розслідування не встановлено, та враховуючи військовий стан та проведення бойових дій на території України, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду. Окрім того, обвинувачений не працевлаштований, не має утриманців.
- передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, з метою зміни їх показів у вказаному кримінальному провадженні, шляхом застосування до них погроз чи інших засобів впливу з метою уникнення кримінальної відповідальності чи перекваліфікації кримінального правопорушення з особливо тяжкого злочину на більш легке кримінальне правопорушення, так як останній обвинувачується у вчиненні насильницького злочину.
- передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину в стані алкогольного сп'яніння, в період непогашеної та не знятої судимості за вчинення іншого насильницького злочину.
При продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою також необхідно враховувати наступні обставини, передбачені ст. 178 КК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
В даному випадку, зважаючи на те, що вчинивши дане кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 порушив основні цінності суспільства, з метою забезпечення охорони загальносуспільних прав та інтересів інших громадян, існує необхідність в продовжені обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вище викладене, наявні всі законні підстави, відповідно до вимог ст.199, 315 КПК України, продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім та не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу немає.
На підставі вище викладеного, а також характеру вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, прокурор вважає, що застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст.177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Крім цього, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України та те, що інкримінований обвинуваченому ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, вчинений із застосування насильства, просила суд не визначати розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 не заперечував проти заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та захисника, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 131 КПК).
Зі змісту частин 3, 4 та 5 ст. 199 КПК випливає, що суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначений у ст. 178 КПК.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Розглядаючи питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Суд погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку суду, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявні ризики.
(1) Ризик переховування від суду
Так, про наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів і за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, тому може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення або відтягнення часу притягнення його до відповідальності. Окрім того, обвинувачений не працевлаштований, не має утриманців.
До того ж, що є більш важливим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2402-ІХ. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого.
Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що наразі продовжує існувати ризик переховування від суду.
(2) Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків
Перевіряючи наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: впливу обвинуваченого на свідків та потерпілу, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд вважає, що ризик впливу на потерпілого, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.
Суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою застерігатиме обвинуваченого від незаконного впливу на потерпілу та свідків.
(3) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає його також обґрунтованим стороною обвинувачення, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину в стані алкогольного сп'яніння, в період непогашеної та не знятої судимості за вчинення іншого насильницького злочину, предбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Зазначена обставина свідчить про наявність достатньої підстави вважати, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто те, що ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зважаючи на усі обставини цього кримінального провадження, суд переконаний, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 ймовірно може: (1) переховуватись від суду; (2) незаконно впливати на потерпілого та свідків; (3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. Тобто прокурором доведено, що заявлені ним раніше ризики не зменшилися.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим уважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Також, суд вважає, що в даному конкретному випадку відповідно до ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст. 372 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 08.06.2024 року.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику та направити до ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1