Справа № 708/104/24
Провадження № 1-кп/708/23/24
10 квітня 2024 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
захисниці - адвоката ОСОБА_6
(у режимі відеоконференції);
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024250310000133 від 10.01.2024, за яким:
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луцьк Волинської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не працевлаштований, з середньою-спеціальною освітою, інвалід ІІ групи, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимий, останній разі 18.10.2022 Луцьким міським судом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту терміном на 6 місяців; звільнений 17.03.2023 у зв'язку із відбуттям терміну покарання, судимість не знята та не погашена,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Підсудний (обвинувачений) ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення (злочин) за наступних обставин.
ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив нове умисне кримінальне правопорушення за таких обставин, а саме: повторно 10.01.2024 о 12 годині 00 хвилин, в період дії воєнного стану, який введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи в приміщенні магазину "Підвальчик", розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , та реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою наживи, впевнившись, що його дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, зі стелажа з товарно-матеріальними цінностями, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку мобільного телефону Xiaomi Redmi 12c 4/128 Gb, який належить потерпілому, помістивши вказаний товар під куртку в яку був одягнений, після чого з викраденим майном покинув місце події.
Відповідно до висновку експерта №СЕ - 19/124-24/714-ТВ від 19.01.2024, ринкова вартість мобільного телефону Xiaomi Redmi 12c 4/128 Gb становить 3 566 гривень 66 копійок.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Такими умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що не може пояснити мотиви вчинення ним вказаного злочину, проте наразі він зробив для себе відповідні висновки, щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати. Просив суд врахувати, що про можливі наслідки крадіжки він був обізнаний, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінального відповідальності. Наразі через наявні у нього численні захворювання перебуває на замісній терапії, під час проходження якої йому заборонено вживати алкогольні напої. Натомість у день вчинення злочину він вживав алкоголь, від чого втратив контроль над собою та вчинив крадіжку, яку не хотів вчиняти.
Потерпілий ОСОБА_7 під час розгляду справи просив суд обвинуваченого суворо не карати, оскільки обвинувачений має на утриманні дітей та хвору матір, яка потребує стороннього догляду. Також зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Учасники процесу не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладені в обвинувальному акті. Судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Відтак суд, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз'яснивши положення ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, провів судовий розгляд даного кримінального провадження щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими у судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення суду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації N 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позиція обвинуваченого є послідовною, логічною і не викликає у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
З урахуванням викладеного суд констатує, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю.
У свою чергу підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки під час судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання та можуть бути враховані під час ухвалення вироку, під час досудового розслідування кримінального провадження стороною обвинувачення не були встановлені.
Мотиви призначення судом покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (зі змінами та доповненнями), а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання суд враховує позицію учасників кримінального провадження, зокрема позицію потерпілого, який просив суворо не карати; відношення обвинуваченого до вчиненого; ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особливості й обставини вчинення злочину: форму вини (прямий умисел); мотив і мету (власне збагачення), спосіб (таємно), характер і ступінь тяжкості наслідків що настали (відсутні тяжкі наслідки); наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання; поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій; особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався за вчинення майнових злочинів, має не зняту судимість, перебуває на обліку у лікаря нарколога та не перебуває на обліку у лікаря психіатра. За місцем проживання міська рада інформації про порушення ним громадського порядку не має. Обвинувачений має ряд хронічних захворювань, є інвалідом ІІ групи. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом дитинства, та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також мати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка згідно наданого суду медичного висновку має вади опорно-рухового апарату, вади зору, слуху, внаслідок чого частково не здатна до самообслуговування.
Наданий лист ОСОБА_12 на обґрунтування участі обвинуваченого у організації та проведенні тренувань з футболу для дітей суд оцінює критично, оскільки такий лист не підтверджує наявність організованої спортивної секції, її профіль та систематичність участі ОСОБА_5 у організації і проведенні тренувань.
Крім того, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого та надані органом пробації висновки щодо визначених ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та ризику небезпеки для суспільства.
За таких обставин суд дійшов висновку про призначення покарання ОСОБА_5 у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. Сама таке покарання на переконання суду буде сприяти виправленню засудженого та сприятиме досягненню мети покарання.
Підстави для застосування положень статті 75 Кримінального кодексу України, ураховуючи численні притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів, судом не встановлені. Посилання на стан здоров'я обвинуваченого, наявність неповнолітніх дітей, один із яких є інвалідом дитинства, а також перебування на утриманні матері обвинуваченого, яка частково не здатна до самообслуговування, не спростовує таких висновків, суду. При цьому суд враховує, що наведені стороною захисту обставини існують протягом тривалого часу, натомість за час їх існування обвинувачений свідомо та неодноразово порушував закон, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання, проте ставлення до свого способу життя не змінив, вчинивши нове кримінально каране діяння протягом року після відбуття попереднього покарання.
Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою заявлений не був.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Застосовані під час досудового розслідування заходи забезпечення у вигляді накладених арештів на тимчасово вилучені речі підлягають скасуванню із набранням вироком законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави підлягають процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню за проведення експертизи № СЕ-19/124-24/714-ТВ від 19.01.2024 в сумі 757,28 грн та за проведення експертизи № СЕ-19/124-24/891-Д від 24.01.2024 в сумі 3 029,12 грн, а всього 3 786,40 грн.
Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, суд ураховує, що останній засуджується до покарання у виді позбавлення волі, до кримінальної відповідальності притягувався неодноразово, нові злочини обвинувачений вчиняв через незначні проміжки часу після відбуття покарання за вчинення попереднього злочину, що на переконання суду підтверджує відсутність у ОСОБА_5 бажання виправитися та обумовлює ризик вчинення нових злочинів. За таких обставин суд дійшов висновку, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_5 переховуватись та вчиняти нові злочини, тому суд обирає щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання відраховувати з дня набрання вироком законної сили.
Обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Взяти ОСОБА_5 під варту негайно.
Строк дії даного запобіжного заходу рахувати з моменту фактичного взяття ОСОБА_5 під варту і до набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбування покарання утримання ОСОБА_5 під вартою з моменту його фактичного взяття під варту і до набрання вироком законної сили, а також з моменту його затримання під час досудового розслідування до обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час (з 10.01.2024 по 12.01.2024 включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази, а саме:
- мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 12c 4/128 Gb, який переданий на зберігання ОСОБА_7 , - залишити за належністю у ОСОБА_7 ;
- куртку світло - коричневого кольору, що поміщена до спец пакету WAR1736663, джинси чорного кольору, светр білого кольору, шапку чорного кольору, що поміщені до спец пакету WAR1736651, та передані на зберігання до кімнати речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - повернути за належністю ОСОБА_5 ;
- оптичний диск CD-R з відеозаписом з камери спостереження, п'ять слідів папілярних візерунків - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_13 від 17.01.2024 на тимчасово вилучене у ОСОБА_5 майно - скасувати.
Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 3 786,40 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 40 коп).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Копію повного тексту вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_14