Справа № 559/1198/24
Номер провадження 3/559/712/2024
05 квітня 2024 року м. Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковська О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від ВОНС в Дубенському районі УПП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 29.12.1998, місце проживання: АДРЕСА_1 , не притягався до адміністративної відповідальності, роз'яснивши вимоги ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України,-
19.03.2024 о 16:30 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство в сім'ї тобто вчинив дії фізичного та психологічного характеру, а саме: висловлювався не цензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав та наніс удар палицею в зону руки, відносно свого тестя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілого.
ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, він приїхав у двір та поставив машину, пішов до хати переодягнутися, бо спішив - помер чоловік, за яким доглядав, а тесть ОСОБА_2 вибіг з «лапою» (палка для взуття ) в руках та накинувся на нього. Почав говорити, що розіб'є скло машини. Після чого він лише забрав цю палку в тестя і викинув. Він не бив його, тілесних ушкоджень не наносив, а машину він поставив посеред двору, а не під самим порогом будинку. Дійсно виражався до тестя нецензурною лайкою, кричав, але вину у вчиненому не визнає, тесть сам провокує конфлікт. Має інвалідність третьої групи, бо відсутня частина п'ятки і пальців, тому не працює.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, що ОСОБА_1 - це його зять, вони проживають в одному дворі - зять з сім'єю в хаті, а він у літній кухні зі співмешканкою. Зять приїхав у двір та поставив машину йому під самим порогом будинку, в нього там п'ять сходинок і так розмістив машину, що перекрив вихід з житла. Це не перший раз таке, і в дворі тою машиною бруд розвів. Він зробив йому зауваження, спокійно попросив забрати машину, на що ОСОБА_1 почав дуже сильно нецензурно лаятися, ображати. Йому стало дуже боляче, що прожив майже 91 рік і спокійно не може добути віку, що в своєму дворі нічого зробити не може зятю, який увесь час на нього лається, копає котів і викидає за паркан, не поважає та принижує, то схопив "лапу" в руки - таку палку для взуття, - і замахнувся на автомобіль, сказав, що якщо не забере його, то розіб'є вікно. Але він нічого не зробив би насправді - це була пуста погроза на мові, яку зрозумів би зять, бо єдине бажання було, щоб зять забрав автомобіль і він міг спокійно ходити. Але ОСОБА_1 силою вихопив в нього «лапу», протягнувши її по руці, та пошкодив: наніс рвану рану. Потекла кров, йому було дуже боляче і страшне, сам не міг і швидку допомогу викликати, то подзвонив доньці і попросив про допомогу. Його забрали в лікарню і надали медичну допомогу, приїжджали працівники поліції, але він заяву про злочин писати на зятя не хотів. Робітник ОСОБА_3 , який був в будинку під час сварки, нічого не міг бачити, на вулиці були лише вони із зятем і більше нікого. Не бажає кримінального переслідування відносно ОСОБА_1 . Йому дуже шкода його матір, тобто сваху. Тож не хоче, щоб загрожувала кримінальна відповідальність ОСОБА_1 . Після тої події він, як власник житла, виписав з нього зятя, якого не стало більше сил терпіть. Поліцейські заборонили зятю з ним спілкуватись і з моменту події вони і не говорили. Зять термінового заборонного припису не порушував і після цього інциденту заспокоївся та поводить себе тихо: криків і матів більше не чути, котів не копає. Розуміє, що треба було йому раніше звернутись за допомогою. Не хоче, щоб зять сів у тюрму і категорично проти кримінального переслідування. Але просить покарати його за вчинене домашнє насильство, щоб більше зять його не зачіпав.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що він робить ремонт ОСОБА_4 і самого конфлікту не бачив, але бачив лише через вікно помах ОСОБА_5 - як той ніби палку взяв і відклав у сторону, перед ким він палкою махав не бачив через машину.
Свідок ОСОБА_6 (співмешканка ОСОБА_2 ) повідомила, що вже понад півтора роки проживає в одному дворі і ОСОБА_1 завжди себе агресивно поводить - дуже матюкається, не лише до тестя, а до всіх, навіть до малої дитини та котів. Щодо тестя , то ОСОБА_1 постійно його криє матом і не рахується з почуттями. Сам ОСОБА_1 майже увесь час вдома і не бачила, щоб ходив на роботу. А оце лише після інциденту 19.03.2024 припинив так себе поводити. Самої події не бачила, але до того у ОСОБА_2 була ціла рука, а після - рвана рана з'явилась.
Поліцейський ОСОБА_7 повідомив, що безпосередньо на виклику не був 19.03.2024, лише складав протокол 24.03.2024, оскільки спочатку була кваліфікація тілесних ушкоджень і треба було провести перевірку щодо їх ступеня тяжкості. Після чого вже було складено протокол за домашнє насильство. Він виїжджав на місце події, спілкувався з учасниками і оцінивши ризик, склав на кривдника терміновий заборонний припис, заборонивши йому будь-яке спілкування з тестем, щоб не було подальшого розгортання конфлікту. В дворі дійсно окремо будинок і менше помешкання, в якому проживає потерпілий, до нього веде 5 сходинок і вихід розташовано так, що якщо автомобіль загнати під сходи, то з літньої кухні, де живе потерпілий, немає можливості вийти. Бігти там теж немає де за таких умов. В дворі багнюка від коліс автомобіля і по ним видно, що транспортний засіб під'їжджає до входу, тому він на місці повірив словам потерпілого.
Поліцейська ОСОБА_8 повідомила, що була на першому виїзді 19.09.2024 і на другому 24.03.2024 з іншим напарником. Було отримано повідомлення від Дубенської міської лікарні про тілесні ушкодження ОСОБА_2 Потерпілий вказав на зятя, що в них із зятем постійні конфлікти і це він завдав рвану рану. Тілесні ушкодження були очевидні. Про подію повідомили в Дубенський РВП і певний час тривала перевірка - який ступінь тяжкості, також мало значення, яку саме заяву буде писати потерпілий - про притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності. І вже коли від потерпілого надійшла відповідна заява, то по суті перекваліфікували в домашнє насильство та тому склали протокол 24.03.2024. Рішення про винесення термінового заборонного припису відносно кривдника вони з напарником ОСОБА_7 ухвалювали разом і дійшли згоди, що в цій ситуації треба заборонити контакти між кривдником і потерпілим.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, роблю висновок про наявність в діях ОСОБА_1 домашнього насильства.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Купам, підтверджується протоколом про адмінправопорушення серії ВАВ № 373055 від 24.03.2024, заявою та письмовими поясненнями потерпілого, згідно якої просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за психологічне та фізичне насильство, що передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за рапортом повідомлення надійшло від медичної установи, бо у потерпілого рвана рана руки, терміновим заборонним приписом від 24.03.2024, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рівень небезпеки середній. Тілесні ушкодження - рана на руці, -у потерпілого наявна саме з моменту конфлікту з ОСОБА_1 і на час розгляду справи судом. Однак, заяву про вчинення кримінального правопорушення зятем потерпілий тесть писати не бажає, а ст. 125, 126 КК України відносяться до справ приватного обвинувачення, тому кримінальне переслідування можливе лише за ініціативи потерпілого. Згідно повідомлення поліції від 05.04.2024 №4056/208/3-2024 відомості в ЄРДР відносно ОСОБА_1 не вносилися.
ОСОБА_1 , який на 36 років молодший від свого тестя, на дві голови вищий за нього і значно кремезніший, вчинив домашнє насильство над потерпілим як фізичне, так і психологічне. І погроза потерпілого розбити вікно в машині не може виправдати ОСОБА_1 , оскільки це реакція потерпілого на триваючу нецензурну лайку на свою адресу, на недотримання правил співжиття зятем до тестя, тобто це наслідок вже застосованого психологічного насильства до значно слабшого 90-річний діда, який в цій ситуації і зміг лише придумати саме так спонукати кривдники припинити неправомірні дії. А кривдник, замість того, щоб одуматись і зупинитись, ще й наніс тілесні ушкодження, користуючись своєю фізичною перевагою, тобто вчинив фізичне насильство.
При призначенні адмінстягнення, беру до уваги особу ОСОБА_1 , який не притягувався до адміністративної відповідальності, серйозний характер правопорушення, що включає нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, якому дев'яносто років, тобто людині глибоко похилого віку, відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих вину обставин. Отже, в цій ситуації застосування штрафу неможливе до непрацюючого ОСОБА_1 як надто м'якого стягнення, громадські роботи призначені особі з інвалідністю також неможливо, тому залишається лише адміністративне стягнення в виді адміністративного арешту, що і справить належний виховний вплив на ОСОБА_1 справить стягнення у виді адміністративного арешту. Враховуючи все вищезазначене і позицію потерпілого, який просить суворо не карати, визначається адмін. арешт тривалістю 5 днів. Також ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 283 - 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і застосувати стягнення у виді 5 (п'ять) діб адміністративного арешту.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня винесення до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненській області.
Суддя Жуковська О.Ю.