Дата документу 10.04.2024Справа № 554/527/24
Провадження № 1-кс/554/4204/2024
10 квітня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про примусове відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженні № 12024170420000129 від 16 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідча звернулася з вищезазначеним клопотанням, в якому просить зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 надати біологічні зразки (крові) для проведення експертиз. В разі ненадання ОСОБА_5 біологічних зразків крові, надати дозвіл здійснити відібрання біологічних зразків (крові) у громадянина ОСОБА_5 примусово. Для відібрання вищевказаних біологічних зразків залучити працівників сектору криміналістичного забезпечення Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, які мають відповідні навички та працівників поліції. Під час примусового відібрання біологічних зразків у ОСОБА_5 ,дозволити застосовувати заходи фізичного впливу, а саме: тримати за кінцівки, голову та тулуб, до закінчення відібрання вище вказаних біологічних зразків. Для відібрання вищевказаних біологічних зразків залучити експертів імунологів Полтавського обласного бюро судово-медичних експертиз ДОЗ Полтавської ОДА
В обґрунтування клопотання зазначила, що СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170420000129 від 16 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України.
Із поданого клопотання слідує, що 13 січня 2024 року, близько 23 год 15 хв, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 проходили повз ТД «ЦУМ», що по АДРЕСА_1 , де вступили в розмову із раніше їм невідомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які стояли поруч та чекали на приїзд таксі. Під час спілкування ОСОБА_5 на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли, став задиратись до ОСОБА_7 , вступив з ним у сварку, а потім, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання його суспільно-небезпечних наслідків, став наносити йому руками та ногами удари по голові та тулубу, спричиняючи цим фізичний біль в ділянках контактів.
В цей же час, ОСОБА_6 , у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 захищався та чинив опір ОСОБА_5 , для допомоги останньому в спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому, діючи без попередньої змови, приєднався до побиття ОСОБА_7 .
З цією метою, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання його суспільно-небезпечних наслідків, схопив ОСОБА_7 за тулуб та із силою і наданим прискоренням, вдарив його головою об стіну ТД «ЦУМ».
В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи спільно та узгоджено, з єдиним визначеним умислом, що узгоджувався з їх спільними намірами на спричинення тілесних ушкоджень потерпілим, збили з ніг ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який вступився на захист останнього, після чого разом та кожен окремо, стали наносити потерпілим неодноразові удари пальцями рук стиснутими в кулак та ногами у взутті в голову та по тулубу.
Внаслідок вищевказаного фізичного насильства, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження, що утворились не менше як чотирьохкратної дії тупих обмежених предметів, якими були пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті та які по ступеню тяжкості розділено на декілька груп: перша група: перелом кісток носу з садном шкіри в ділянці спинки носу, які кваліфікуються у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; друга група: гематоми лівого ока, яка кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; третя група: припухання м'яких тканин тьмяно-потиличної ділянки голови зліва, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Одночасно з цим, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження, що утворились не менше як чотирьохкратної дії тупих обмежених предметів, якими були пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті та які по ступеню тяжкості розділено на декілька груп: перша група: деформація кісток носу з синцем та садно спинки носу, які кваліфікуються у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; друга група: травматична деформація зубів на верхній щелепі, яка кваліфікується у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; третя група: синець та садно шкіри голови, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Разом з цим, у той же день та час, в період дії воєнного стану, ОСОБА_6 , скориставшись тим, що після спричинення тілесних ушкоджень потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 втратили свідомість та перебували у безпорадному стані, діючи з корисливою метою, спрямованою на безоплатне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, заволодів та обернув на свою користь мобільний телефон «Apple Iphone» 6s, сірого кольору, об'ємом пам'яті 32 GB вартістю 7000 грн, який належить ОСОБА_8 , а також зовнішній зарядний акумулятивний пристрій торгової марки «XIAOMI», чорного кольору, ємністю батареї 10 000 mAh вартістю 800 грн, що належить ОСОБА_7 , які випадково випали у потерпілих з кишень одягу та рук на землю під час їх побиття, чим спричинив кожному з них матеріального збитку на вказану суму відповідно.
В ході здійснення досудового розслідування ОСОБА_6 повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України та ОСОБА_5 повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України.
Слідча вказує, що в ході проведення слідства по кримінальному провадженню у потерпілого ОСОБА_7 було оглянуто та вилучено видану ним сумку із тканини сірого кольору з надписом «Adidas» зі слідами РБК та спортивні зимові кросівки синього кольору з надписом «Columbia», на яких маються сліди РБК, у зв'язку з чим виникла необхідність у проведенні судово-імунологічних експертиз для встановлення, кому саме належать сліди крові, так як вчинення правопорушення супроводжувалось спричиненням тілесних ушкоджень як потерпілим так і підозрюваних.
20 березня 2024 року у кримінальному провадженні винесена постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертиз у підозрюваного ОСОБА_5 , який після ознайомлення з нею відмовився добровільно надавати біологічні зразки крові.
З метою забезпечення проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування, для встановлення, кому саме належать сліди крові на одягу та речах потерпілого, виникла необхідність у проведенні відповідної експертизи, для виконання якої необхідно отримати біологічні зразки крові підозрюваного ОСОБА_5 .
Як слідує із змісту клопотання, висновки зазначених експертних досліджень в подальшому при проведенні досудового розслідування та в разі направлення справи до суду можуть бути використані в якості доказів для доведення причетності підозрюваних до вказаних правопорушень.
В судове засідання слідча ОСОБА_3 не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, в якій клопотання підтримала в повному обсязі.
10 квітня 2024 року захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 , надіслав до суду заяву, в якій заперечував проти клопотання слідчої про відібрання зразків крові для проведення експертизи та просив відмовити в його задоволенні. Постанову слідчої про відібрання біологічних зразків у вигляді крові вважав необґрунтованою й такою, що порушує основоположні права людини, зокрема щодо заборони піддання людини медичним експериментам проти її волі. Зазначив, що ОСОБА_5 не заперечує проти інкримінованих йому обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а тому, на його переконання, відсутні підстави для такого ступеню втручання в особисте життя ОСОБА_5 , як відбирання проти його волі біологічних зразків.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно статті 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
За практикою Європейського суду з прав людини фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26 березня 1985 року у справі «Х та Y проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов'язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.
Європейський суд з прав людини у справі «CASE OF SAUNDERS v. UNITED KINGDOM» вузько розтлумачив право не свідчити проти себе, зазначивши, що це правило не поширюється на використання у кримінальному провадженні матеріалів, які можуть бути отримані від обвинуваченого під примусом, а також матеріалів, які існують незалежно від волі підозрюваного (зокрема, документи, отримані на підставі ордера, змушування дихати в алкогольно-респіраторну трубку, аналізи крові, сечі, зразки шкіри для аналізу ДНК).
З огляду на це, системний аналіз положень КПК України та окремих рішень ЄСПЛ, дозволяє зробити висновок про те, що фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 ЄКПЛ і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов'язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право (рішення у справі «Х та Y проти Нідерландів»), проте, такі втручання зазвичай є виправданими, відповідно до п. 2 ст. 8 ЄКПЛ, як необхідні для запобігання злочину («Тирадо Ортіс і Лосано Мартін»).
Біологічні зразки ЄСПЛ розглядаються як фізичні чи об'єктивні проби, що використовуються у криміналістичному аналізі і до яких не застосовується право не свідчити проти себе («PG и JH проти Сполученого Королівства»), проте, такі процедури не повинні досягати мінімального рівня жорстокості, за якого вони становили б порушення ст. 3 ЄКПЛ («Тирадо Ортіс і Лосано Мартін»). Щоб одержати такі матеріали, зазвичай підозрюваного просять пасивно витримати незначне порушення його фізичної цілісності або отримують матеріал, який виробляється в процесі природної життєдіяльності організму («Сондерз проти Сполученого Королівства», без завдання ризику для здоров'я («Яллох проти Німеччини»). Окрім того, за національним законодавством, право не свідчити проти себе розуміється як право особи не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, та відмовитися відповідати на запитання у будь-який момент, отже під час здійснення відбирання біологічних зразків для експертизи у примусовому порядку, особа може скористатися вищезазначеним правом, лише під час відбирання зразків голосу та почерку.
Європейський суд з прав людини допускає можливість здійснення примусового отримання зразків для дослідження, водночас регламентуючи чіткі умови та порядок здійснення такого втручання.
З системного аналізу наведених норм чинного законодавства та судової практики, слідує, що передумовою для звернення сторони кримінального провадження із клопотання про примусове здійснення відібрання біологічних зразків є відмова особи надати дані зразки у добровільному порядку.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , ознайомившись із постановою слідчої від 20 березня 2024 року про відібрання в нього біологічних зразків крові, відмовився від їх надання в добровільному порядку, що підтверджується записом в названій постанові, а також слідує із змісту заперечень його захисника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав вважати, що для проведення повного та об'єктивного досудового розслідування, зібрання доказів, існує необхідність у примусовому відібранні біологічних зразків (крові) у підозрюваного ОСОБА_5 з метою проведення призначених у кримінальному провадженні судово-імунологічних експертиз.
З огляду на це, слідчий суддя вважає, що наявні передбачені ч. 3 ст. 245 КПК України підстави для задоволення клопотання слідчої про примусове відібрання біологічних зразків у вигляді зразків крові у підозрюваного ОСОБА_5 для проведення судово-імунологічних експертиз у кримінальному провадженні.
Водночас, з метою дотримання прав особи та належного відбору біологічних зразків (крові), такий відбір необхідно здійснювати із залученням відповідних експертів.
Керуючись ст. ст. 132, 160 - 166, 245, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої - задовольнити.
Надати дозвіл старшій слідчій СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 дозвіл здійснити відібрання біологічних зразків (крові) у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусово. Для відібрання вищевказаних біологічних зразків залучити працівників сектору криміналістичного забезпечення Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, які мають відповідні навички та працівників поліції.
Для відібрання вищевказаних біологічних зразків залучити експертів імунологів Полтавського обласного бюро судово-медичних експертиз ДОЗ Полтавської ОДА
Відібрання біологічних зразків проводити з дотриманням вимог ст. ст. 241 і 245 КПК України.
Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10