Дата документу 09.04.2024Справа № 554/3658/24
Провадження № 1-кс/554/4255/2024
09.04.2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170440000362 від 06.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна, -
У провадженні СВ відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12024170440000362 від 06.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 05.04.2024 до ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повдіомлення про те, що невстановлена особа у період часу з 20.03.2024 по 05.04.2024, шляхом вільного доступу таємно викрала з будинку пральну машинку «Самсунг», котра належить ОСОБА_3 , чим завдала останній матеріального збитку сума якого встановлюється.
06.04.2024 року було проведено огляд місця події за адресю: АДРЕСА_1 , в ході якого ОСОБА_3 добровільно видала пральну машинку білого кольору марки «Samsung» модель: НОМЕР_1 , котру в подальшому було вилучено.
08.04.2024 року слідчим СВ ВП № 2 Полтавського РУП винесено постанову про визнаннями речовими доказами вищевказаного майна.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримав та просив задовольнити.
Клопотання розглянуто за відсутності власника майна.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:
- пральну машинку білого кольору марки «Samsung» модель:WF60F1R1G0W.
Речовий доказ(пральну машинку «Samsung» модель:WF60F1R1G0W) після проведення необхідних досліджень повернути власнику ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1