Справа № 736/576/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/159/24
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
09 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
захисника - адвоката - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2024 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погодженого прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024270290000035 від 05.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Корюківка, Корюківського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» до 26 травня 2024 року, з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, також, буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначає, що його підзахисний категорично заперечує повідомлену йому підозру, вказуючи на те, що особа зі зміненим прізвищем « ОСОБА_10 » є його бувшою дівчиною, яка намагалася відновити розірвані між ними стосунки, але він на це не погодився. Ніяких наркотичних засобів свідку він не передавав, ніяких коштів не отримував, за результатами обшуків ніяких коштів та наркотичних засобів у нього не було, сам він наркотичних засобів не вживає. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, по місцю проживання та проходження військової служби негативно не характеризується, має кошти для існування, тому вчиняти кримінальні правопорушення намірів не має, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, свідок « ОСОБА_10 » вже допитана органом досудового розслідування та в нього не має наміру впливати на даного свідка.
Заслухавши доповідача, доводи сторони захисту, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Зі змісту ухвали вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 слідчим суддею виконані вимоги ст. ст. 193, 194 КПК України. Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя встановив достатність доказів, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри і ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно матеріалів провадження, СВ Корюківського РВП ГУНП проводиться досудове розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
27.03.2024 року ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (протокол затримання від 27.03.2024 року час фактичного затримання: 16 год. 17 хв.).
28.03.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя в сукупності із вищезазначеним, взяв до уваги дані про особу підозрюваного, тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, покарання, яке йому загрожує.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором в судовому засіданні доведено існування ризиків, а саме, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тому з метою уникнення покарання останній може залишити своє місце проживання і переховуватись від органу досудового розслідування та суду; перебуваючи на волі, вживатиме заходи щодо переховування речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; матиме можливість впливу на свідка а саме, особу зі зміненими анкетними даними - « ОСОБА_10 », іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, створення штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки офіційно не працює, не має постійного доходу, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та дійшов до правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і в ході апеляційного розгляду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, ухвалою слідчого судді при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була передбачена можливість застосування іншого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та визначено її розмір.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки обставини, наведені в апеляційній скарзі захисника, не дають можливість обрати ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що слідчий суддя необґрунтовано обрав відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Твердження апелянта про неврахування судом певних обставин щодо підозрюваного не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини, а саме наявність соціальних зв'язків, постійного місця проживання, відсутність у нього судимостей, судом при визначенні запобіжного заходу враховані та самі по собі не свідчать про безпідставність обрання даного виду запобіжного заходу.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухваленого слідчим суддею рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4