04 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/11289/23
Провадження № 22-ц/4820/733/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення моральної та майнової шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Заворотної О.Л. від 24 січня 2024 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -
У травні 2023 року ОСОБА_1 звертаючись в суд з цим позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , вказував, що 27.07.2022 року сина запросив до себе додому в гості його друг ОСОБА_6 у будинок за адресою: АДРЕСА_1 . В цей же день близько 14.30 год. йому зателефонував син та повідомив, що у дворі будинку ОСОБА_7 його покусав пес породи «німецька вівчарка», який належить сім'ї ОСОБА_8 . Близько 14.40 год. приїхавши до будинку ОСОБА_3, він побачив сина зі слідами крові на одязі та руках. На руках сина були сліди укусів собаки, а також у нього була відкушена частина середнього пальця лівої руки. Тут же поруч з будинком він знайшов відкушену частину пальця руки сина.
Згідно довідки КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» з 27.07.2022 року його син перебував на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні КП «Хмельницька міська дитяча лікарня». Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 від 15.02.2023 року ОСОБА_2 отримав травму 27.07.22 року, його покусала відома собака, одразу звернувся в травмпункт КП «Хмельницька міська дитяча лікарня», 27.07.22 року проведене оперативне втручання (ПХО та спеціальна обробка рани, шкірна пластика з частковою резекцією нігтьової фаланги). Повний діагноз: Кусана травматична ампутація нігтьової фаланги ІІІ-пальця лівої кисті 3А ступеня. Цукровий діабет 1 типу».
ОСОБА_3 у телефонній розмові із дружиною позивача підтвердила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в її будинку перебував їх син ОСОБА_9 , проте не змогла пояснити, чому собака на час візиту ОСОБА_2 не перебувала у спеціалізованому вольєрі і не була у наморднику та чому вкусила саме сина ОСОБА_2 . Ні ОСОБА_10 , ні ОСОБА_3 не повідомили позивача та його сина, що утримують німецьку вівчарку на території садиби, на вході у двір відсутня будь-яка попереджувальна інформація про наявність у власників небезпечної собаки.
Постановою Хмельницького міськрайоного суду Хмельницької області від 12.01.2023 року провадження в справі №686/17031/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (відповідальність за утримання собак і котів) закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
За фактом нанесення сину ( ОСОБА_2 ) тілесних ушкоджень на досудовому розслідуванні СВ Хмельницького РУН ГУ Національної поліції у Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 12022243000001902, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2022 року за ст. 128 КК України. Згідно висновку судово-медичної експертизи №85 нанесені ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді кусаної травматичної ампутації нігтьової фаланги III пальця лівої китиці належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Проте нанесена сину травма залишиться на все життя, обмежить повноцінне функціонування руки і має яскраво виражений косметичний дефект. Отримана сином травма також позначилась на психологічному здоров'ї сина - згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого на ОСОБА_2 , у сина відмічається страх перед собакою, поганий сон, лабільний емоційний стан. Ніхто з відповідачів не вибачився перед сином, не пропонували допомогу з лікуванням та реабілітацією. ОСОБА_3 та інші співвласники будинку, які допустили неналежне утримання собаки ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), не створили безпечних умов перебування на території будинковолодіння, а тому на підставі ст. 1187 ЦК України повинні відшкодувати шкоду, завдану внаслідок нападу собаки бійцівської породи.
З цих підстав позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на його користь моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_2 , в розмірі 50000 грн. та 7000 грн. витрат на лікування ОСОБА_2 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_1 40 000 грн. компенсації моральної шкоди та 2000 грн. матеріальної шкоди.
В решті вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_11 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_11 просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити у задоволенні позову. На її думку, хибним є висновок суду щодо неналежного утримання собаки, оскільки територія була ізольованою, на паркані були відповідні знаки щодо перебування на території собаки, а сама собака перебувала на прив'язі. Тому встановлення судом причинно-наслідкового зв'язку між неналежним утриманням собаки ОСОБА_3 та заподіяною шкодою є безпідставним, підстави для стягнення моральної та майнової шкоди відсутні. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 січня 2023 року у справі №686/17031/2 встановлено відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП, а також відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_3 та станом здоров'я ОСОБА_2 . Вважає, що розмір стягнутої моральної шкоди є явно завищеним та необґрунтованим. Середній розмір моральної шкоди у подібних категоріях справ становить 10000 грн. Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували характер та обсяг фізичних та душевних страждань ОСОБА_2 .
У відзиві ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну. В матеріалах справи наявні докази заподіяння шкоди сину собакою відповідачки, які остання не спростувала. ОСОБА_3 не доводила, що інша особа є власником собаки та повинна вживати заходи по її утриманню. В результаті сином отримана кусана травматична ампутація нігтьової фаланги ІІІ пальця лівої китиці, чим завдано фізичних та моральних страждань.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27.07.2022 року близько 14.30 год. у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 покусала собака породи «німецька вівчарка», яка належить сім'ї ОСОБА_3.
Домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 .
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 від 15.02.2023 « ОСОБА_2 отримав травму 27.07.22 року, його покусала відома собака, одразу звернувся в травмпункт КП «Хмельницька міська дитяча лікарня», госпіталізований в ортопедо-травматологічне відділення, 27.07.22 року проведене оперативне втручання (ПХО та спеціальна обробка рани, шкірна пластика з частковою резекцією нігтьової фаланги. Повний діагноз: Кусана травматична ампутація нігтьової фаланги ІІІ-пальця лівої кисті 3А ступеня. Цукровий діабет 1 типу».
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 січня 2023 року по справі №686/17031/22, провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно висновку експерта №85, складеного лікарем-судово-медичним експертом Кравець К.М. нанесені ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді «кусана травматична ампутація нігтьової фаланги III пальця лівої китиці» належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Постановою начальника сектору дізнання ВнП № 2 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області капітана поліції Цісара О.О. від 11.05.2023, кримінальне провадження № 12022243000001902, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення.
В результаті травми сина ОСОБА_2 позивач поніс витрати на його лікування, зокрема, 2000 грн. на консультацію психолога.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_3 щодо неналежного утримання собаки та шкодою, заподіяною позивачеві, тому, враховуючи характер вимушених змін у житті неповнолітнього ОСОБА_2 , характер заподіяної травми, слід стягнути з ОСОБА_3 40000 грн. моральної шкоди та 2000 грн. майнової шкоди (відшкодування витрат на лікування). В частині стягнення перерахованих лікарні 5000 грн. благодійної допомоги відмовлено.
Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними.
Так, згідно з ч.ч.1-2 ст.180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.
За змістом ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» домашніх тварин дозволяється утримувати - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Згідно з ч. 4 ст. 12 цього Закону шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, і саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доказує наявність шкоди та її розмір.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції правильно констатував, що відповідачка ОСОБА_3 не заперечує, що сина позивача вкусив її собака на території її домоволодіння. Вона також не спростувала свою вину в тому, що на час відвідування дитиною її будинковолодіння собака не була зачинена у вольєрі («собака був прив'язаний, проте зірвався з повідка»), відтак вона не забезпечила належних умов утримання собаки та безпеки оточуючих.
Обставини вказаної події встановлено постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.01.2023 року у справі №686/17031/22.
В постанові Хмельницького райуправління поліції ГУНП в Хмельницькій області про закриття кримінального провадження від 11.05.2023 року також зафіксовано показання ОСОБА_3 про те, що собака звільнилася з прив'язі, оскільки розігнулася скоба, яка фіксувала ланцюг. Зазначила, що якби знала, що діти будуть гратися на подвір'ї, зачинила б собаку у вольєрі.
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_3 щодо неналежного утримання собаки та шкодою, заподіяної позивачеві.
Ушкодження здоров'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок укусу собаки встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема: первинним оглядом чергового травматолога від 27.022022 року, довідкою про перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні, травмкартою №5958 КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» Хмельницької міської ради, довідкою випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого , фотознімками травм та копією висновку експерта № 85, складеного лікарем-судово-медичним експертом Кравець К.М. , які містяться в матеріалах справи.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що тілесні ушкодження, яких зазнав син позивача від укусу собаки відповідачки, були отримані внаслідок неправомірних дій відповідачки та з її вини, що виразилась у незабезпеченні останньою належних умов утримання собаки та відповідно безпеки оточуючих, що в результаті призвело до заподіяння шкоди сину позивачу.
Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув майнову шкоду заподіяну позивачеві у вигляді витрат на лікування у сумі 2000 грн. на консультацію психолога, які підтверджуються платіжними інструкціями.
Доводи апелянтки про завищений розмір відшкодування моральної шкоди є безпідставними, враховуючи таке.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).
Вирішуючи спір, суд правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди у 40000 грн., виходячи з глибини моральних та душевних страждань сина позивача, характеру тілесних ушкоджень у вигляді «кусана травматична ампутація нігтьової фаланги ІІІ пальця лівої китиці», яка обмежує дитині повноцінне функціонування руки і має наслідком виражену фізичну ваду на все життя, глибину та тривалість пережитих фізичних страждань дитини, а також рівень порушення звичайного ходу життя, характер та тяжкість змін у його житті, вимоги розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
За змістом ч.ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У відзиві позивач заявив клопотання про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК).
Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Встановлено, що ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина професійну правничу допомогу у даній справі надавав адвокат Богач А.А. на підставі договору про надання правничої допомоги від 02.08.2022 року.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу апелянтом надано договір від 02.08.2022 року, додатковий договір №2 від 01.03.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 02.08.2022 року, платіжну інструкцію №@2PL991572 про сплату ОСОБА_1 16.03.2024 року 1500 грн. Богачу А.А .
Відповідно до додаткового договору №2 до договору про надання правої допомоги від 02.08.2022 року сторони за цим договором домовилися, що вартість послуг адвоката за договором про надання правової допомоги становить 1500 грн., які повинні бути сплачені банком клієнта.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, понесені відповідачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу.
Отже, наданими позивачем доказами підтверджено понесення ним витрат на правничу допомогу в розмірі 1500 грн., а не 3000 грн.
ОСОБА_14 не подавала заяву щодо неспівмірності понесених судових витрат зі складністю справи.
Отже, відповідно до ст. 137 ЦПК України з апелянтки ОСОБА_14 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2024 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1500 грн. понесених витрат на правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2024 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк