Провадження № 11-кп/819/244/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/7290/23 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Категорія: продовження строку тримання під вартою
Єдиний унікальний номер справи: 766/7290/23
10.04.2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали провадження №42023230000000171 від 29.03.2023 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого 2024 року, якою щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове, Донецької обл., громадянина України, відомості про працевлаштування та одруження відсутні, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,
продовжено строк тримання під вартою до 05 квітня 2024 року включно.
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023230000000171 від 29.03.2023 щодо ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.02.2024 року задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою до 05.04.2024 року.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність оскаржуваної ухвали, ухвалення її з істотним порушенням вимог КПК України.
Зокрема, апелянт зазначає про те, що суд не обґрунтував доказами наявність існуючих ризиків, які зазначив прокурор у клопотанні. Всі ризики, ґрунтуються на припущеннях.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до такого висновку.
Згідно ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До закінчення строку дії попередньої ухвали, судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 не завершений, а отже, суд зобов'язаний був вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.
В клопотанні про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор зазначає про обґрунтованість висунутого йому обвинувачення, існування ризиків, визначених на досудовому розслідування, які не зменшилися та не перестали існувати та неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою
обвинуваченому ОСОБА_8 , суд виходив із того, що ризики, які мали місце, до теперішнього часу не припинили існувати і не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченого під час судового розгляду.
В межах вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження не вирішується питання про доведеність або недоведеність вини особи в обсязі висунутого обвинувачення, не перевіряються докази, що підтверджують або спростовують винуватість особи, що є предметом перевірки під час судового розгляду справи у суді першої інстанції та вирішується судом при ухваленні відповідного судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження по суті.
Перевіркою матеріалів встановлено, що ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання.
Разом з тим, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за вчинення якого, передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією майна чи без такої.
Відомості про працевлаштування та одруження відсутні, що в свою чергу вказує на відсутність осіб, які б мали на нього визначальний вплив з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобіганню існуючим ризикам.
Наведене свідчить про те, що строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 має бути продовжений з метою унеможливлення його переховування від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання існуючим ризикам у разі відмови у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого.
На переконання колегії суддів, зазначені обставини також свідчать про необхідність продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 та неможливість застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Саме продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, в ній зазначені ризики, які існують на час розгляду відповідного клопотання прокурора, які не зменшилися та не перестали існувати.
З огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, у якому він обвинувачується, сукупність відомостей про його особу, продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 є необхідним для запобігання ризикам: переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінальне правопорушення, що в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим для запобігання настання зазначених ризиків.
Під час вивчення матеріалів провадження будь-яких фактів порушення конституційних прав обвинуваченого на свободу та особисту недоторканість, колегією суддів не встановлено.
А тому доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора є неспроможними та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , апеляційним судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого 2024 року про продовження строку тримання під вартою щодо нього до 05 квітня 2024 року включно - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4