Номер провадження: 22-ц/813/1300/24
Справа № 522/12467/21
Головуючий у першій інстанції Ковтун Ю.І.
Доповідач Стахова Н. В.
18.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Стахової Н.В.,
суддів: Карташова О.Ю,, Коновалової В.А.
за участю секретаря судового засідання Долгової Л.І. ,
розглянувши у відкрито му судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Унівесал Банк" про захист прав споживачів
У липні 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) до Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі відповідач), в якій просить: розірвати договір про надання банківських послуг №UA 273220010000026204219978 від 31.07.2019 року, укладений між нею та АТ «Універсал Банк» (Monobank); визнати дії працівників банківської установи АТ «Універсал Банк» (Monobank) такими, що порушують її права як споживача по отриманню банківських послуг; стягнути з АТ «Універсал Банк» (Monobank) на її користь матеріальний шкоду у розмірі 40998,14 грн.; стягнути з АТ «Універсал Банк» (Monobank) на її користь моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
В обґрунтування позову зазначала, що 31.07.2019, знаходячись у торгівельному центрі у м. Одесі звернулася до представника банку з метою отримання банківських послуг у вигляді отримання пластикової дебетової картки, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 31.07.2019. Зазначеною дебетовою карткою вона не користувалася, вона її лише активувала передбаченим способом. Одразу, 31.07.2019, позивач звернулася до представника банку з проханням відключити їй послугу по наданню кредитного ліміту. В грудні 2020 року вона отримала претензію про існування в неї заборгованості за користування кредитним лімітом згідно договору №UA 273220010000026204219978 від 31.07.2019 у розмірі 40998,14 грн. Позивачка звернулася до поліції з заявою про здійснення по відношенню до неї шахрайських дій за ст.190 КК України. Зазначила, що у заяві позивача від 31 липня 2019 року ні бажання отримати кредитний ліміт, ні його розмір, ні процентна ставка не зазначенні. Відповідач в своїй претензії про стягнення кредитних коштів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31.07.2019 посилається на умови та правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою, які розміщені на сайті, як невід'ємні частини спірного договору. При цьому не має жодного підтвердження, що саме ці умови та правила надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою розуміла позивач та ознайомилася і погодилася з ними.
Посилається, що вона не отримувала кредитних коштів, не користувалася кредитним лімітом, а виключно отримала дебетову картку. Розрахунки, які відповідач додав до претензії жодним чином не доказують, що саме вона користувалася зазначеними коштами, більш того, не можливо довести, що отримала кошти (кредитний ліміт) та розпоряджалася ними, оскільки виписка про рух коштів достовірно не підтверджує, що кредитними коштами у сумі кредитного ліміту, що становить 20000 грн. розпоряджалася саме вона. Позивач як користувач картки своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, списання грошових коштів з її карткового рахунка. Всі дії відбулися не за її розпорядженням. Істотним порушенням з боку відповідача є здійснення операцій за кредитним рахунком позивача, які нею не замовлялися та не оформлялися, що завдало їй істотної шкоди у вигляді нарахування заборгованості, яку вона має погашати, та нарахування плати у великому розмірі за послугу використання кредитного ліміту, які нею не отримувались, а сама послуга не замовлялась. Тому наявні підстави для розірвання кредитного договору, оскільки банком було допущено вказане порушення, яке за своєю суттю є істотним. Працівники банку нав'язали послугу по кредитному ліміту та самостійно його використали, та здійснюють спробу стягнути зазначену заборгованість з позивача, яка ніяким чином не користувалася кредитними коштами. Упущена вигода полягає в тому, що позивачка позбавлена можливості, у разі необхідності, укласти кредитний договір з іншою фінансовою установою, у зв'язку з тим фактом, що її данні знаходяться в Бюро кредитних історій з негативною позначкою. Моральна шкода полягає у знищенні репутації та погіршенні здоров'я, у зв'язку з постійними дзвінками, повідомленнями з допомогою мессенджерів. Матеріальну шкоду оцінює в розмірі 40998,14 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Доводами апеляційної скарги є те, що відповідачем по справі надано кілько відзивів та виписок, які не підтверджують замовлення, отримання та використання нею кредитного ліміту на картці, яку вона отримала. Отримання дебетової картки відбулося 31.07.2019. Для її активації, вона здійснила кілька дій, а саме транзакцій, та ті транзакції, які відбувалися з 31.07 та 19.08.2019 - дійсно її. Але все інше ніяким чином не стосується її волевиявлення. Рух коштів, які надає відповідач в обґрунтування своїх заперечень не є належним доказом в сенсі цивільного процесуального законодавства. Між отриманням картки та її активним користуванням третьою особою - чотири місяця, Також вона не надавала жодного документу, який би міг підтвердити розмір її доходів. Довідка про входи до її мобільного додатку Монобанк за період з 16.03.2020 по 23.02.2021 роки не свідчить про модель смартфону, оскільки вона має іншу модель, та ніколи не користувалася зазначеної в довідці моделлю. Але, у зв'язку з тим, що зазначена довідка є електронним доказом в паперовій копії, вона є неналежним доказом.
У відзиві на апеляційну скарзі відповідач зазначає, що 31.07.2019 позивачкою було особисто підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у відповідності до пункту 2 якої, позивач погодилась з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Посилання позивача про порушення форми укладання даного договору через не підписання даного Договору є безпідставним, адже ОСОБА_1 особисто підписала 31.07.2019 Договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 на дату підписання 31.07.2019 Анкети-заяви вже отримала у мобільному додатку Умови і Правила, Тарифи із повною інформацією щодо надання банківських послуг за цим продуктом і була з такими документами ознайомлена, мала такі примірники. Не здійснивши дій у мобільному додатку щодо ознайомлення із документами (отриманими примірниками) вона не могла технічно натиснути кнопку «Далі» і перейти до наступної дії. Так як ОСОБА_1 пройшла відповідну перевірку поданих документів, завантажила мобільний додаток та пройшла процедуру ознайомлення із Умовами у повному обсязі, вибрала спосіб доставки, Банк повідомив позивачці, що вона може звернутися до будь-якої точки видачі із паспортом. ОСОБА_1 , особисто отримала картку, про що також свідчить фото-фіксація клієнта з паспортними даними, та активувала картку. Активація картки була здійснена ОСОБА_1 на мобільному телефоні через мобільний додаток Монобанк, вхід в який здійснюється за умови введення коректного ПІН-коду, який відомий лише їй позивачці. Після отримання та активації картки позивачка активно нею користувалась, розраховувалась у торгівельних мережах, оплачувала товари та послуги та підвищувала кредитний ліміт, про що свідчить Довідка про рух коштів по рахунку. Також ОСОБА_1 неодноразово користувалась сервісом від Банку «Розстрочка», умови користування, права та обов'язки за яким врегульовані Розділом IV Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». 14.01.2020 ОСОБА_1 через мобільний додаток було надіслано заявку (пуш) про встановлення кредитного ліміту 20000,00 грн. Зазначив, що усі дії у мобільному додатку та правочини вчинялись ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису, який прирівнюється до власного підпису. ОСОБА_1 була вільною в укладенні Договору, ознайомлена з умовами, описуючи договір, усвідомлювала зміст дій, що вчинює та правові наслідки, які створюють дії, у передбачений двотижневий строк, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів», не зверталась до АТ «Універсал Банк» із заявою про відмову від отриманих послуг, таким чином Кредитний договір жодним чином не порушує права та інтереси ОСОБА_1 , тому звернення позивача до суду є незаконним та необґрунтованим.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів про порушення її прав з боку відповідача АТ «Універсал Банк». Судом також не встановлено неправомірних дій з боку АТ «Універсал Банк», у зв'язку з чим вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на вимогах закону та відповідає фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що 31.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 31.07.2019 .
Частиною 6 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 31.07.2019 ОСОБА_1 просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в Банку.
В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 31.07.2019 ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму вказану в додатку відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 3 Анкети-заяви підписанням цього Договору, позивач підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Частинами 1-3 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На сайті за посиланням https://www.monobank.ua/.розміщено відповідний алгоритм дій, які первинно повинен вчинити бажаючий для одержання картки Monobank/Universal Bank. Також, розміщена повна інформація щодо умов і правил за кожним видом послуг, тарифи обслуговування тощо. Така інформація є у публічному доступі (роздруківка з сайту міститься у матеріалах справи).
Так, від початку потенційним клієнтом на сайті надається номер мобільного телефону. Всі подальші дії, здійснюються у вже завантаженому мобільному додатку особою, яка звернулася за оформленням платіжної картки. Дії полягають в тому, що для початку потрібно: «Залишити номер телефону і надсилається CMC із посиланням на завантаження додатка». Після вчинення дії бажаючого отримати картку та введення ним номеру телефону, особі надсилається посилання на завантаження мобільного додатку. Потім, йде заклик до дії «Установіть додаток Monobank з Play Market або App Store». Особа за отриманим посиланням завантажує мобільний додаток. І послідовно вчиняє певний алгоритм дій. Після входу до мобільного додатку на екрані мобільного телефону висвічується «вкажіть мобільний телефон». Особа вказує свій мобільний телефон, який у подальшому буде використовуватися як фінансовий для вчинення всіх операцій та ідентифікації клієнта.
ОСОБА_1 на дату підписання 31.07.2019 Анкети-заяви вже отримала у мобільному додатку Умови і Правила, Тарифи із повною інформацією щодо надання банківських послуг за цим продуктом і була з такими документами ознайомлена, мала такі примірники. Не здійснивши дій у мобільному додатку щодо ознайомлення із документами (отриманими примірниками) вона не могла технічно натиснути кнопку «Далі» і перейти до наступної дії (опції у мобільному додатку).
Під номером мобільного телефону на екрані, одразу внизу розміщено «Я погоджуюсь з умовами обслуговування, тарифами, паспортом кредиту і розрахунком його вартості». Після ознайомлення зі змістом таких - документів, особа натискає знизу кнопку «Далі».
Відповідно до п. 3 Анкети-Заяви до Договору про надання банківських послуг, підписанням цього Договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
ОСОБА_1 було надано у мобільному додатку всі примірники документів, на які сторони посилаються в п. 3 Анкети-заяви, всю необхідну і обов'язкову інформацію щодо банківського обслуговування у межах продукту МоноБанк у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Також, у п.6 Анкети-Заяви, ОСОБА_1 як клієнт засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем на відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій згідно з Договором.
Після вивчення змісту Умов і Правил тощо та натискання кнопки «Далі», наступним кроком є заклик до дії «фотографування паспорту та ІПН». Після чого, особа фотографує паспорт та ІПН у мобільному додатку.
Наступним є заклик до дії «Виберіть доставлення картки працівником банку або заберіть її в найближчій точці видачі.».
Отже, позивачка пройшла відповідну перевірку поданих документів, завантажила мобільний додаток та пройшла процедуру ознайомлення із умовами у повному обсязі, вибрала спосіб доставки і Банком було підготовлено для підпису Анкету-заяву та заплановано на 31.07.2019 видачу платіжної картки.
Як вбачається з довідки про рух коштів по картці від 12.07.2021 ОСОБА_1 починаючи з 31.07.2019 активно користувалася кредитними коштами. Також неодноразово користувалась сервісом від Банку «Розстрочка», умови користування, права та обов'язки за яким врегульовані Розділом IV Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Таким чином 31.07.2019 між сторонами шляхом підписання позивачкою Анкети-заяви було укладено Договір про надання банківських послуг.
На виконання умов договору позивачці 31.07.2019 було видано картку, на яку 14.01.2020 за заявкою (пуш) позивачки, яка була надіслана банку через мобільний додаток було встановлено кредитний ліміт.
Доводи скаржниці, що вона тільки активувала картку, не приймаються до уваги, оскільки відповідно до довідки № 2705-юд від 10.08.2021 ОСОБА_1 здійснювала входи до мобільного додатку Monobank за період з 16.03.2020 по 23.02.2021 та за період з 31.07.2019 по 12.07.2022 позивачкою здійснювалося поповнення картки на загальну суму 8952 грн., що підтверджується відповідним Витягом
За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що вона не користувалася карткою, а лише її активувала, оскільки вони спростовуються матеріалами справи..
Частиною 2 ст. 651 ЦК встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розірвання кредитного договору припиняє його дію на майбутнє, але не впливає на факт укладення та дії цього договору включно до моменту його розірвання. Тому з моменту розірвання кредитного договору у позичальника залишається обов'язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитор втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитора у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Невиконання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного Кодексу України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору (п.1 ст.611 Цивільного Кодексу України).
Посилання позивачки на те, що вона не користувалася карткою, а лише її активувала, а працівники банку нав'язали їй послугу по кредитному ліміту та самостійно його використали, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки належних доказів тому, що відбулося порушення прав клієнта з боку Банку як сторони за Договором суду не надано.
Обставини справи свідчать про досягнення мети укладення Договору про банківське обслуговування з боку клієнта, оскільки позивачка з дати укладення правочину - 31.09.2019 користувався послугами Банку, зокрема використовуючи платіжну картку, що підтверджується довідкою про рух коштів, що також підтверджує відсутність факту порушення її права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору про надання банківських послуг від 31.07.2019; визнання дії працівників банківської установи АТ «Універсал Банк» (Monobank) такими, що порушують права споживача ОСОБА_1 по отриманню банківських послуг та стягнення з АТ «Універсал Банк» (Monobank) на користь ОСОБА_1 матеріальний шкоди, оскільки скаржницею не надано суду належних та допустимих доказів про порушення її прав з боку відповідача АТ «Універсал Банк».
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто, при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.
Таким чином, моральна шкода має бути доведеною та обґрунтованою, натомість позивачкою не надано жодних доказів, що свідчили б про обсяг моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тобто позивачем не доведено наявність самої моральної шкоди та причинного зв'язку між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Отже, доводи скаржниці, що вона зазнала моральної шкоди також є безпідставними, оскільки судом не встановлено неправомірних дій з боку Акціонерного товариства «Універсал Банк, а вимога про стягнення моральної шкоди є похідною.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення першої інстанції є законним та обґрунтованим та підстав для його скасування не має, тому на підставі ст. 375 ЦПК підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Дата складення повного тексту постанови -22 березня 2024 року.
Судді