Справа № 452/4118/23 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.
Провадження № 33/811/116/24 Доповідач: Белена А. В.
01 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 грудня 2023 року,
Постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 грудня 2023 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП по епізоду від 20.10.2023 року за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно ст. 36 КУпАП по епізодах від 07.10.2023р. та 08.11.2023р. у виді штрафу в розмірі 1000(однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок судового збору на користь держави.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 07 жовтня 2023 року о 23.06год в м. Самбір по вул. Грушевського, 16 Львівської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки Мазда-3 із реєстраційним номером НОМЕР_2 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, - різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка не відповідала обстановці, і, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився.
Крім того ОСОБА_1 8 листопада 2023 року о 12.05год в м. Самбір по вул. Івана Франка Львівської області, керуючи транспортним засобом автомобілем марки Мазда-3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, - звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, і від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння особа відмовилася.
Однаково згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 того дня о 21.20год в м. Самбір по вул. Братів Бережницьких Львівської області, керуючи транспортним засобом автомобілем марки Мазда-3 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, - керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення координації рухів, звужені зіниці очей, підвищена пітливість, і від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння він також відмовився.
На постанову судді Головецький В.В. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 грудня 2023 року та закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт зазначає, що він категорично не згідний з винесений йому покаранням, так-як до нього предвзято ставились працівники поліції, від проходження огляду на стан наркотичного чи алкогольного сп'яніння він не відмовлявся, але висловив незгоду з підозрою поліцейських. А коли дихнув в прибор "Драгер" то показник був нульовий.
Вважає, що поліцейськими був порушений порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол-недопустимим доказом.
Зазначає, що у матеріалах справи, відсутнє направлення на проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, а він сам після цього намагався пройти повторно огляд на стан сп'яніння, що можуть підтвердити свідки, а також зафіксовані дзвінки у поліцію.
Апелянт зазначає, що його не було відсторонено від водіння автомобілем, що підтверджує те, що він був абсолютно тверезим.
В судове засідання ОСОБА_1 та його адвокат Неофіт Д.Б. не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду апеляційної скарги, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, тому суд, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність вини в діях ОСОБА_1 у вчиненні двох адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його винуватість зокрема по епізоду від 07.10.2023 року встановлена наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №548601 від 07.10.23р. про суть правопорушення;
- рапортом інспектора ВРПП Самбірського РВП від 07.10.2023 року про обставини події правопорушення;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого відомо, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.10.2023р.;
- відеозаписом із службового відеореєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського, який є безперервним та на ньому чітко видно рух транспортного засобу та як ОСОБА_1 07.10.2023р. відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та у найближчому медичному закладі;
- поясненнями самого правопорушника у суді, котрий фактично не заперечував, що відмовився того дня і за інкримінованих обставин пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського.
Винуватість правопорушника ОСОБА_1 по епізоду від 08.11.2023р. встановлена далі переліченими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №652405 від 08.11.23р.;
- рапортом інспектора ВРПП Самбірського РВП від 08.11.2023р.;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.11.2023р.;
- відеозаписом із службового відеореєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського, який є безперервним та на ньому однозначно видно рух транспортного засобу та як ОСОБА_1 08.11.2023р. відмовився тоді пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі;
- аналогічно поясненнями безпосередньо самого правопорушника ОСОБА_1 у суді, котрий не заперечував, що дійсно відмовився того дня пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на вимогу поліцейського.
Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп'яніння.
Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у зв'язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.
Як вбачається з відеозапису під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання вимоги Закону, а саме п. 2.5 ПДР України, коли йому як водієві на вимогу поліцейського ОСОБА_2 07.10.2023р. та ОСОБА_3 08.11.23р. неодноразово пропонувалось пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - суддею констатується увага на тому, що дійсно у суді під час дачі пояснень безпосередньо правопорушник ствердив про власну відмову тоді пройти огляд у встановленому порядку. Вказане знайшло своє підтвердження на відеоролику від 07.10.23р. о 23.17год., коли він утретє поліцейському інспектору відповідає: «я відказуюсь проходити обстеження», а далі починає самостійно покидати місце події, веде непритаманний тверезомислячій людині діалог з поліцейськими, розказує про якийсь відпочинок із дівчиною на ім'я ОСОБА_4 , що була тоді присутня із ним в автомашині, провокував конфлікт із мотивом, що він є військовослужбовцем і пропонував викликати ВСП, - так тривало до 23.26год. і внаслідок цього поліцейський розпочав складати протокол.
Також у суді першої інстанції поліцейський інспектор ОСОБА_3 пояснила, що нею був складений протокол від 08.11.23 року, оскільки остання вбачала в особи правопорушника поведінку, що не відповідала обстановці, - коли після продування трубки в апараті Драгер показник був «0.00», вона пропонувала пройти огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі за допомогою тесту «Снайпер10» і ОСОБА_1 це категорично заперечив на відеоролику в час 12.25 год. банально відповідаючи, що не має на то часу, бо перебуває у військовому наряді.
Окрім того, доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи письмового направлення водія до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння з огляду на дані відеозапису, не спростовують висновків про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та значення для встановлення наявності чи відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення не мають.
Твердження апелянта про те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом не впливає на доведеність останнього вини у вчиненні цього правопорушення, оскільки підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції та апеляційним судом доказів.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 грудня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА