Справа № 465/8219/23 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.
Провадження № 33/811/168/24 Доповідач: Белена А. В.
03 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
з участю особи, яку притягнуто до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Назаркевича С.М. на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року,
Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору на користь держави.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 04.10.2023 року о 19 год. 30 хв. у м. Львові по вул.Наукова, буд.30, керував транспортним засобом "Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився.
На постанову судді скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Назаркевича С.М. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року та закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт зазначає, що вказана постанова суду винесена не об'єктивно та однобічно при неповному досліджені всіх обставин по справі, з порушенням норм матеріального права. При розгляді справи суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необгрунтованою, через що підлягає скасуванню.
Зазначає, що на відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні ознаки сп'яніння, однак на 20 год. 30 хв. працівник поліції безпідставно пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Вважає, що лише сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не може свідчити про наявність у водія складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вимога поліцейських про проходження такого огляду є безпідставною та не ґрунтується на вимогах закону.
Зазначає, що хоча спершу ОСОБА_1 і відмовився від огляду, проте такий згодом (ще до складення протоколу про адміністративне правопорушення) погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в такому стані не перебував. Це було зафіксовано і на мобільний телефон.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №570787 від 04.10.2023 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04.10.2023 року;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджуються час та інші обставини вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, з відеозапису, який міститься на диску (файл "clip-0") вбачається, що 04.10.2023 року о 20:30:10 год. працівники поліції вказують на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, на що ОСОБА_1 відмовляється. Окрім цього, з відеозапису, який міститься на диску (файл "clip-1") вбачається, що о 20:31:00 год. працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 також відмовляється. В подальшому, працівник поліції повторно пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній повторно відмовився від проходження такого огляду.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду апеляційний суд до уваги не бере, оскільки таке суперечить наявному у матеріалах справи відеозапису на якому зафіксовано роз'яснення поліцейським ОСОБА_1 п.2.5 ПДР щодо обов'язку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, та наслідків відмови від огляду. Однак, ОСОБА_1 відмовився, як від огляду на місці, так і в медичному закладі.
Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд не погоджується з доводами скарги про те, що в матеріалах відсутні ознаки сп'яніння, позаяк в протоколі про адміністративне правопорушення такі зазначені: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя. Також не заслуговують уваги доводи про порушення поліцейськими процедури проведення огляду з підстави відсутності в акті ознак сп'яніння, оскільки чинне законодавства не ставить такої вимоги.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Назаркевича С.М. - залишити без задоволення
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА