Справа № 461/8336/21 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 33/811/432/24 Доповідач: Партика І. В.
05 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Воронкіна Олександра Вадимовича, представника Львівської митниці Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Воронкіна Олександра Вадимовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанови Галицького районного суду м. Львова від 2 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 ,
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України та накладено на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов автомобіля № НОМЕР_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 454,00 гривень судового збору.
Згідно постанови суду першої інстанції, 27 вересня 2021 року близько 21.12 год. в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби заїхав транспортний засіб «VAN HOOL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в якому в якості пасажира переміщувався ОСОБА_1 , який слідував з України до Республіки Польща. В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та пасажирів, які ним слідують, в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилось, що ОСОБА_1 23 листопада 2018 року о 01:17:15 год. через митний пост "ТИСА" Закарпатської митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов автомобіля № НОМЕР_2 , без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 27 вересня 2021 року.
Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачене ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.
Не погоджуючись із постановою Галицького районного суду м. Львова від 2 листопада 2021 року адвокат Воронкін О.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки участі в розгляді справи він не приймав, копію постанови місцевого суду - не отримав.
Вважає, що постанова місцевого суду є незаконною, оскільки місцевим судом порушено норми права.
Наголошує, що на час ввезення транспортного засобу, а саме 23 листопада 2018 року ст. 470 МК України складалася із трьох частин.
08 листопада 2018 року прийнято Закон України № 2612-VІІІ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», яким статтю 470 МК України було змінено та доповнено, в тому числі, частиною шостою такого змісту:
«Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.».
Закон № 2612-VІІІ набрав чинності 22 серпня 2019 року.
Таким чином, із 22 серпня 2019 року передбачена інша адміністративна відповідальність за ті ж самі дії, що він скоїв 23 листопада 2018 року.
У судове засідання призначене на 5 квітня 2024 року ОСОБА_1 не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, адвокат Воронкін О.В. просив проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Воронкіна О.В, який просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думки представника Львівської митниці який не заперечували проти розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник, у судовому засіданні участі не приймали, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Заслухавши виступ адвоката Воронкіна О.В на підтримку доводів апеляційної скарги, представника Львівської митниці Зирянова О.Ю. на заперечення аргументів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
За приписом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
За приписом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини 6 ст. 470 МК України, передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи твердження сторони захисту про те, що на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не діяв закон, відповідно до якого складено протокол про порушення митних правил, а також те, що сплив шестимісячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд виходить з наступного.
Так, 15 червня 2021 року введено в дію ЗУ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» № 1403-IX від 15 квітня 2021 року (далі - Закон України № 1403-IX), яким розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктами 9-7-9-10.
Відповідно до п. 9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України установлено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними під позиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тони) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, за умови сплати належних митних платежів з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 підрозділу 2 та пунктом 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, та добровільною сплатою до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.
Отже, положенням пункту 9-7 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України передбачено спеціальну підставу звільнення від відповідальності передбаченої статтями 470, 481 та 485 МК України, у випадку здійснення митного оформлення транспортного засобу та добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподаткованим мінімумів доходів громадян.
Апеляційним судом встановлено , що 27 жовтня 2021 року автомобіль марки «BMW 530», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був оформлений у митному режимі «імпорт», за митною декларацією UA305160/2021/70696, сплачено належні митні платежі та добровільно внесено до державного бюджету за кодом «096» кошти в сумі, що дорівнює розміру п'ятистам неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Враховуючи дану обставину, вищевказаний автомобіль було розмитнено на території України та сплачено всі митні платежі.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Так, відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Таким чином, оскільки Закон України №1403-IX, який набув чинності після складання протоколу про порушення митних правил, скасовує відповідальність за адміністративне правопорушення за умов, які були виконані, такий закон має зворотну силу та поширюється на ці правовідношення.
Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.
Суд, беручи до уваги наведені обставини та керуючись нормами закону, приходить до висновку, що у діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 528 МК України, апеляційний суд
поновити адвокатові Воронкіну Олександру Вадимовичу строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суд м. Львова від 2 листопада 2021 року.
Апеляційну скаргу захисника Воронкіна Олександра Вадимовича задовольнити частково.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 2 листопада 2021 року скасувати, а провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.