Справа № 466/5563/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/163/24 Доповідач: ОСОБА_2
04 квітня 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17.11.2023 року щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_6 з місць позбавлення волі,
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
встановила:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.11.2023 відмовлено у задоволені клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі.
Не погоджуючись з даною ухвалою, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від покарання.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до нього вимоги ст. 81 КК України.
Судом першої інстанції встановлено, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.06.2020 ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.09.2020 ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі
Початок строку покарання: 07.02.2020, кінець строку покарання: 07.02.2024.
Засуджений ОСОБА_6 26.05.2023 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки став на шлях виправлення і своєю сумлінною поведінкою та ставленням до роботи і виконанням своїх обов'язків засвідчив успішність процесу виправлення.
Однак суд першої інстанції вважав, що засуджений не надав достатніх доказів того, що своєю поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення. Належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправно-трудової установи під час відбуття покарання, його належна поведінка та сумлінне відношення до праці є для нього обов'язком впродовж всього строку відбуття покарання.
Засуджений ОСОБА_6 судом апеляційної інстанції було належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом скерування судової повістки на адресу проживання, однак в суд апеляційної інстанції не прибув з невідомих причин, клопотання про відкладення не подавав.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомив про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ст. 107 КВК України дотримання норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії є обов'язковим для засуджених упродовж усього строку відбування ними покарання.
Приймаючи рішення про застосування до засудженого ст. 81 КК України, суд повинен брати до уваги не лише доводи клопотання засудженого, а й інші дані щодо засудженого у їхній сукупності.
Стаття 81 КК України не містить імперативної вказівки на її застосування, а носить рекомендаційний характер і застосовується судом за наявності усіх умов передбачених даною статтею і доказів того, що засуджений дійсно заслуговує на застосування до нього умовно-дострокового звільнення.
Основним критерієм умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, є не тільки відбуття певної частини покарання, що в даному випадку становить 2/3 від терміну покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу, відшкодування завданих злочином збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 відбував покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.06.2020 ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; та за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.09.2020 ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі
Початок строку покарання є 07.02.2020, кінець строку покарання: 07.02.2024.
Як встановлено в суді апеляційної інстанції, на момент розгляду справи в суді першої інстанції 17.11.2023 було з'ясовано всі обставини справи, а також те, що належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправно-трудової установи під час відбуття покарання, його належна поведінка та сумлінне ставлення до праці є для ОСОБА_6 обов'язком впродовж всього строку відбування покарання, а не підставою для умовно-дострокового звільнення.
Враховуючи те, що основним критерієм умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, є не тільки відбуття певної частини покарання, що в даному випадку становить 2/3 від терміну покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу, відшкодування завданих злочином збитків.
Вимоги щодо строку за ст. 81 КК України ( 2/3) настали 07.10.2022.
У ДУ «Личаківська ВК №30» засуджений ОСОБА_6 прибув 30.12.2020.
Згідно наявної у справі характеристики та довідки про заохочення та стягнення вбачається, що засуджений ОСОБА_6 6 разів заохочувався керівництвом колонії за зразкову поведінку та дотримання правил трудового розпорядку вимог безпеки праці у період з 05.04.2022 по 07.07.2023. Крім того ОСОБА_6 було 29.07.2021 оголошено догану, яка погашена. (а.с.8).
У загальному засуджений ОСОБА_6 характеризується позитивно, однак судом першої інстанції зазначене визнано недостатнім для виправлення та звільнення умовно достроково від відбування покарання.
На думку колегії суддів судом першої інстанції по даній справі було прийнято законне та обгрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.
Апеляційні доводи засудженого правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Суду апеляційної інстанції надійшло повідомлення з ДУ «Личаківська ВК -30» про те, що засуджений ОСОБА_6 1985 р.н., звільнений від відбування покарання 07.02.2024 по відбуттю терміну покарання.
Порушень закону, які б впливали на законність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17.11.2023 року, якою відмовлено у умовно-достроковому звільнені засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місць позбавлення волі - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: