Справа № 459/863/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1261/23 Доповідач: ОСОБА_2
02 квітня 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12019140150000669 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 09.11.2023 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград, Львівської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє: 24.06.2020 Мостиським районним судом Львівської області за ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 2942 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 50014 гривень, без конфіскації майна;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
встановила:
Захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 09.11.2023 року яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахується з часу звернення вироку до виконання.
Зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення у період з 19.12.2019 по 23.12.2019 включно.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді застави, залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Після вступу вироку в законну силу арешти накладені ухвалами слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 10.06.2019, 23.12.2019, 21.12.2019 у справі № 459/1587/19 - будуть скасовані.
Стягнуто з ОСОБА_7 у користь держави 3454 грн 22 коп процесуальних витрат на залучення експертів.
Процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі 5 652 грн 36 коп віднесені на рахунок держави.
Вирішено питання з речовими доказами в порядку ст. 100 КПК України.
Не погоджуючись з даним вироком захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок суду першої інстанції та визнати невинуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч.2 ст. 307 КК України; закрити кримінальне провадження за недоведеністю в діяннях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Вважає вирок суду першої інстанції незаконним у зв'язку із неповнотою судового розгляду; невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Також вважає, що судове рішення, постановлене без врахуванням вимог, як національного так і міжнародного права.
Апелянт зазначає, що обвинувачений ОСОБА_7 не визнав вини у пред'явленому обвинуваченні, а тому вважає, що залегендований свідок залучений та використаний досудовим слідством з метою отримання штучних доказів для пред'явлення обвинувачення ОСОБА_7 . Обвинувачений не заперечував в суді першої інстанції, що здійснював продаж медичних препаратів, які не віднесені до групи препаратів, збут яких може передбачати кримінальну відповідальність. Такі пояснення не є голослівними, такі препарати були вилучені під час обшуку вдома в обвинуваченого. Свідку ОСОБА_9 дійсно ОСОБА_7 продавав медичні препарати два рази, отримавши щоразу 200 грн. Обвинувачений наполягає, що свідок ОСОБА_9 його оговорює. Крім того перед початком проведення обшуку у ОСОБА_7 вдома 19 грудня 2019 року - працівникам поліції останній пояснив, що наркотичних засобів вдома немає і такі у нього вилучені не були. Жодних наркотичних засобів під час проведення обшуку у будинку знайдено не було і не вилучалось, а підтвердженням цьому є протокол обшуку. Також під час проведення обшуку він бажав мати адвоката.
Захисник покликається, що йому не було надано інформації щодо необхідності заходів безпеки щодо свідка ОСОБА_9 . Це позбавило сторону захисту змагальності, обвинувачений в судовому засіданні ствердив, що йому відома особа таємного свідка і він жодного гніву на нього не має.
Апелянт наполягає, що кошти вилучені у ОСОБА_7 та грошові купюри виділені працівниками поліції для проведення оперативної закупки в червні 2019 року не можуть бути допустимим доказом в даному кримінальному провадженні, так як сума виділених управлінням поліції грошових коштів не відповідає сумі коштів, наданих закупнику ОСОБА_9 . Грошові кошти працівнику поліції були надані у кримінальному провадженні щодо невідомих осіб м.Соснівки та м. Червонограда, які займаються придбанням з метою збуту та збувають наркотичні засоби, кримінальне провадження від 2018 р. Наступні докази - протокол огляду покупця про вручення ОСОБА_9 600 грн., протокол огляду місця події від 06.06.2019 р., де свідок ОСОБА_9 добровільно видав блістер, протокол за результатами проведення негласних слідчий дій від 17.07.2019 р. є похідними доказами від вищезазначеного доказу, а тому, апелянт вважає, що такі є недопустимими доказами в розумінні ст.86 КПК України та сформованої в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Гефгеп проти Німеччини» доктрини «плодів отрутного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
Апелянт наголошує, що Червоноградським міським судом під час дистанційного провадження - допиту таємного свідка, враховуючи відсутність у штаті Сокальського районного суду секретаря судового засідання з допуском до державної таємниці не менше ніж другої форми, було допитано як свідка оперативного працівника, котрий підтвердив особу свідка ОСОБА_9 , щодо якого вжито заходів гарантування безпеки. Однак вважає, що показання таємного свідка не були вільними, оскільки біля нього постійно перебував оперативний працівник ОСОБА_10 -Стоцький, який підказував відповіді таємному свідку, останній їх лише дублював.
Крім того, захисник вважає, що забезпечення аудіо-відеозапису у часі і в процесуальній дії особи, до якої застосовано заходи безпеки, є гарантією добровільності давання показань. Аудіо-, відеозапис подій у кімнаті, з якої відбувалася процесуальна дія, повинна бути зафіксована на окремий оптичний диск, який разом з підписаною присягою особи мають бути надані апеляційному суду.
У той же час показання свідка ОСОБА_11 - бабці обвинуваченого, судом викладено двозначно. Так, згідно вироку суду «працівники поліції під час обшуку в їх будинку знайшли тільки очні каплі та білі таблетки». У судовому засіданні свідок пояснила, що наркотичних засобів у них в будинку під час обшуку не було виявлено, були виявлені краплі для очей та таблетки, які внук приймає по програмі лікування від наркоманії.
Апелянт наполягає, що у вироку суду не було з'ясовано та не усунуто суперечності щодо предмету вилученого під час обшуку і обмотаного ізоляційною стрічкою так як в протоколі обшуку не зафіксовано що було у вилученому предметі. Відповідно зазначене суперечить викладеному у вироку в цій частині іншим документам, а саме : постанові про визнання речовими доказами від 20.12.2019 р. та ухвалам Червоноградського міського суду від 21.12.2019 та 23.12.2019 р. про арешт майна, де немає посилань на пояснення тих же свідків - понятих про огляд невідомого предмету, перемотаного чорною ізолентою.
Апелянт клопоче про їх допит в суді, бо в документах зазначено про невідомий предмет, а не про щось конкретне.
Крім того стороні захисту не було надано відповіді чому відеофайл із виявленням невідомого предмету не відкривається. Не надано відео обшуку стороні захисту. Під час обшуку ОСОБА_7 , який бажав мати захисника, присутність такого не була забезпечена. Пунктом 3 ч. 3 ст. 104 КПК передбачено, що заключна частина протоколу, в якому фіксується хід та результати проведення процесуальної дії, повинна містити відомості про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації.
Апелянт наголошує, що після проведення 6 червня 2019 року оперативної закупки в обвинуваченого, працівники поліції не затримали останньої, а повторно провели ще одну оперативну закупку 19 грудня 2019 року, однак таке відповідно до практики ЄСПЛ є неприпустимим. Відповідно до пояснень обвинуваченого, протоколу за результатами НСРД, ініціатором розмови щодо придбання наркотичного засобу був таємний свідок, оскільки сам телефонував обвинуваченому і домовився про зустріч. Також, апелянт вважає, що про використання таємного свідка з метою отримання штучних доказів свідчать ті обставини, що обидві оперативні закупки здійснено за допомогою однієї особи - таємного свідка ОСОБА_9 .
З врахуванням зазначеного сторона захисту вважає недоведеним наявність в діяннях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 , діючи повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце, незаконно придбав, після чого почав незаконно зберігати, з метою незаконного збуту, наркотичний засіб у вигляді однієї таблетки «SUBUTEX» 8 mg, обіг яких обмежено. У подальшому діючи умисно, з корисливих мотивів, 06.06.2019 по АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_9 одну таблетку «SUBUTEX», у якій міститься «бупренорфін», масою 0,0074 грама, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежений, отримавши від останнього за незаконну діяльність грошові кошти в сумі 600 (шістсот) гривень.
Окрім цього, ОСОБА_7 , діючи повторно, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, незаконно придбав, після чого почав незаконно зберігати, з метою незаконного збуту, наркотичний засіб у вигляді однієї таблетки «SUBUTEX», обіг яких обмежено. У подальшому діючи умисно, з корисливих мотивів, 19.12.2019 по АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_9 одну таблетку «SUBUTEX», у якій міститься «бупренорфін», масою 0,0073 грама, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежений, отримавши від останнього за незаконну діяльність грошові кошти в сумі 600 (шістсот) гривень.
Окрім цього, ОСОБА_7 , діючи повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, незаконно придбав, після чого, з метою незаконного збуту, почав незаконно зберігати за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , наркотичні засоби, а саме: чотирнадцять таблеток «SUBUTEX», у яких міститься «бупренорфін» масою 0,1036 грама, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежений.
Заслухавши доповідача, думку захисника - адвоката ОСОБА_6 , підтриману обвинуваченим ОСОБА_7 , про задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, міркування прокурора ОСОБА_8 , який просив відмовити у задоволенні апеляційних вимог сторони захисту, вивчивши матеріали кримінального провадження в повному обсязі, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У суді апеляційної інстанції встановлено, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 307 КК України, вчиненого за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам та є обгрунтованим.
Дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 307 КК України кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконно збув наркотичні засоби, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
При цьому, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Також суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зважується, крім того, на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Souring v. UK, Shvydka v. Ukraine, Tammer v. Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.
Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зазначені вище вимоги судом першої інстанції були враховані та дотримано принципів призначення покарання.
Як зазначив Конституційний суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004, покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Відповідно судом першої інстанції міра покарання обвинуваченому ОСОБА_7 була призначена в межах статті обвинувачення з врахуванням тяжкості вчинених діянь, які є кримінальними правопорушеннями та відносяться до тяжких злочинів; обставин справи, особи обвинуваченого, а саме те, обвинувачений є людиною молодого віку, неодружений, непрацює, перебуває на обліку у нарколога, не перебуває на обліку у психіатра, за місцем проживання скарг на нього не надходило, раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів; крім того враховано його відношення до скоєного, а саме невизнання вини, поведінку під час досудового розслідування та в суді першої інстанції, думки всіх учасників процесу. Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом першої інстанції встановлено не було. Відтак суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, із застосуванням конфіскації майна, оскільки таке покарання гарантуватиме безпеку суспільству.
Апеляційні вимоги сторони захисту не знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Так покликання захисника ОСОБА_6 про те, що залегендована особа ОСОБА_9 незаконно приймав участь в контрольних закупках; що після першої закупки ОСОБА_7 не було затримана та проведену повторну закупку майже через півроку, що є проти законно, не знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції з врахуванням наступного.
Так з показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що він у 2019 році добровільно прийняв участь в оперативній закупці наркотичного засобу «SUBUTEX» у ОСОБА_7 Двічі купував в останнього наркотичний засіб «SUBUTEX» по 600 грн., дані гроші отримав від працівників поліції. Закупки проводилися на початку літа та кінці грудня 2019 року. Вказав, що купував таблетки у обвинуваченого за місцем його проживання, по АДРЕСА_1 . Після чого, куплені наркотичні засоби, а саме таблетки «SUBUTEX» видав працівникам поліції. Зазначив, що ОСОБА_7 був йому знайомий давно, оскільки раніше купував у нього побутову техніку. Додав, що багато людей знали, що ОСОБА_7 займається торгівлею наркотичних засобів.
Протоколом огляду грошових коштів від 06.06.2019, протоколом огляду покупця від 06.06.2019, заявою від 06.06.2019, протоколом огляду місця події від 06.06.2019, постановою про визначення речей речовим доказом від 07.06.2019, фактичні дані з яких підтверджують факт отримання ОСОБА_9 , як конфіденційним співробітником, від слідчого Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_12 - 600 грн. для оперативної закупівлі наркотичного засобу «SUBUTEX» у ОСОБА_7 , а також добровільної видачі поліції ОСОБА_9 однієї таблетки «SUBUTEX», котра була придбана ним того ж дня у ОСОБА_7 , та після цього вилучена у якості речового доказу (т.1. а.с. 94-100).
Оперативні закупівлі наркотичних засобів у обвинуваченого ОСОБА_7 були санкціоновані постановами про проведення контролю за вчиненням злочинів від 20.05.2019, від 05.12.2019, що винесені прокурором Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_13 (т.1 а.с. 130-131; 175-176).
Розсекречені клопотання слідчого Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_12 про проведення НС(Р)Д від 17.07.2019, 17.01.2020, ухвали слідчих суддів Львівського апеляційного суду від 06.05.2019, 15.08.2019, 26.11.2019, а також вище вказані постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину свідчать про законність проведення зазначених вище НС(Р)Д відносно обвинуваченого ОСОБА_7 (Т.1. а.с. 108, 130, 134, 175).
Електронними носіями інформації інв. № 904 та №1072, які містять дані здійснення 06.06.2019, 19.12.2019 відеозаписів оперативних закупівель наркотичного засобу ОСОБА_9 у обвинуваченого ОСОБА_7 , які переглянуті в судових засіданнях, підтверджується час, місце, спосіб вчинення злочину, передача коштів, а також підтверджується вільний характер спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_9 та самостійність і добровільність дій обвинуваченого щодо збуту наркотичного засобу.
Електронними носіями інформації (оптичними дисками) №1071 та №1142, які містять перевірку відомостей про дану особу та його поведінку, а також тих, з ким ця особа контактує у публічно доступних місцях, з відеозаписами, які переглянуті в судових засіданнях, підтверджується самостійність і добровільність дій обвинуваченого щодо збуту наркотичних засобів. Після чого працівниками поліції УПН ГУНП у Львівській області було затримано ОСОБА_7 та візуальне спостереження останніми було завершено. (т.1 а.с. 196, 197).
Електронним носієм (диск DVD-R) з відеозаписом зафіксовано затримання ОСОБА_7 від 19.12.2019 та був оглянутий у судовому засідання. (т.1 а.с. 203).
Пояснення обвинуваченого щодо збуту свідку ОСОБА_9 очних крапель, на думку суду першої інстанції, чітко спростовуються відеозаписами оперативних закупок, де прослідковується передача обвинуваченим ОСОБА_7 блістера таблетки, а не флакону з краплями.
Відповідно в суді апеляційної інстанції знайшло підтвердження факт вчинення ОСОБА_7 тяжкого злочину в сфері обігу наркотиків, а саме у збуті таких.
Відтак покликання апелянта про можливість визнання ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 307 КК України та закриття кримінального провадження за недоведеністю в діяннях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення є необгрунтованим, безпідставним та спростованим доводами зазначеними у вироку.
Покликання сторони захисту про те, що слова бабусі обвинуваченого - свідка ОСОБА_11 були викладені двозначно є голослівними так, як бабуся дала покази про те, що проживає разом із внуком в одному будинку, він приймає таблетки, які йому призначили по програмі лікування від наркоманії і що працівники поліції під час обшуку знайшли тільки очні каплі та білі таблетки, а в судовому засіданні підтвердила зазначене вказавши що наркотичних засобів у них в будинку виявлено не було. Однак бабуся не є експертом, щоб встановлювати вміст виявлених у помешканні таблеток.
Наявність наркотичних засобів у збутій ОСОБА_7 , 06.06.2019 таблетці «SUBUTEX» підтверджена висновком судового експерта Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_14 від 27.06.2019 № 3/731. Згідно останнього, у наданій на дослідження таблетці білого кольору виявлено бупренорфін, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено; маса бупренорфіну становить 0,0074 грам (т.1 а.с. 105-107).
Наявність наркотичних засобів у збутій ОСОБА_7 19.12.2019 таблетці «SUBUTEX» підтверджена висновком судового експерта Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_15 від 25.02.2020 № 13/27. Згідно останнього, у наданій на дослідження таблетці білого кольору виявлено бупренорфін, о відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено; маса бупренорфіну становить 0,0073 грам (т.2 а.с. 13-15).
Висновок судового експерта Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_16 від 14.02.2020 № 13/71 вказує на те, що у наданих на дослідження чотирнадцяти таблетках, що були вилучені за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , овальної форми білого кольору з відтиском напису №В8 виявлено бупренорфін. Бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса бупренорфіну в чотирнадцяти таблетках становить 0,1036 грам.(т.2 а.с.41-44).
Не знайшли підтвердження покликання адвоката ОСОБА_6 про те, що в суді першої інстанції не було усунуто суперечності стосовно того що було виявлено у вилучених в помешканні пакетах, так як при обшуку та вилучені предметів були присутні поняті, які давали покази в суді першої інстанції та у вироку такі відповідно зафіксовані:
«Показами свідка ОСОБА_17 , який суду пояснив, що був залучений до слідчої дії як понятий. Додав, що в будинку обвинуваченого знайшли згорток із таблетками, щодо кількості не пригадує. Також, було вилучено кошти, які бабуся обвинуваченого пояснила, що це її пенсія. Крім того, було вилучено багато білих флакончиків, планшети. Зазначив, що вся слідча дія фіксувалась на відео, згорток розмотували і оглядали білі таблетки.
Показами свідка ОСОБА_18 , який суду пояснив, що був залучений до слідчої дії як понятий. Вказав, що був присутній при обшуку будинку обвинуваченого, де було знайдено згорток перемотаний чорною ізоляційною стрічкою, в якому знаходились білі таблетки, також було вилучено гроші, техніка, каплі у флаконах. Зазначив, що усі слідчі дії фіксувалася на відеозапис. Додав, що кількість таблеток він не пам'ятає, однак вказує, що такі були знайдені на шафі».
Отже оцінивши здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції визнав їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
З врахуванням зазначеного клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про необхідність допиту свідків в суді апеляційної інстанції залишено без задоволення, оскільки у вироку конкретизовано все що бачили свідки і розбіжності в їх показах та документах наявних в матеріалах справи не вбачається.
Покликання захисника про неналежність доказів у справі були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм була надано обґрунтоване спростування.
Щодо апеляційних вимог про те, що при допиті легендованої особи був присутній оперативний працівник, через якого покази свідка не були вільними, і що при такому допиті не був присутній секретар, який має допуск до державної таємниці оскільки такого немає в штату суду першої інстанції, то такі є бездоказовими та необгрунтованими, оскільки дана справа не слухалася в закритому судовому засіданні і ця справа немає гриф «таємно», чи «цілком таємно», щоб було запезпечено доступ осіб з допуском до державної таємниці.
Апеляційні вимоги захисника про те, що ОСОБА_7 бажав мати адвоката. під час проведення 19.12.2019 обшуку у помешкані за адресою проживання є голослівними та нічим не підтверджені.
У протоколі обшуку від 19.12.2019 року (а.с. 208-211 т.1 ), який ОСОБА_7 власноруч підписав немає жодного запису про виявлення бажання залучення захисника для захисту його інтересів. Даний протокол був підписаний також двома понятими. Крім того в судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулося 23.11.2021 (а.с.222 -223т.1), зазначений протокол обшуку з іншими матеріалами були надані прокурором суду для долучення до матеріалів справи і проти цього не заперечував обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_19 , які не висловили жодних клопотань щодо порушення будь-яких вимог чи прав при оформлені даних документів.
Виходячи з положень ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно беручи до уваги зазначене вище, з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень колегія суддів вважає, що обвинуваченому, було призначено покарання якевідповідає принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації.
Апеляційні вимоги захисника не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, які викладені у вироку.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді даного кримінального провадження в суді першої інстанції, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не встановлено, а відтак не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника..
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок є законним й обґрунтованим, відповідно підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 09.11.2023 року яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: