04 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 363/1852/20
провадження № 61-4802ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у справі за позовом Садівничого товариства «Десна-3» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Вишгородська міська рада про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,
Садівниче товариство «Десна-3» (далі - СТ «Десна-3») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просило витребувати з незаконного володіння земельну ділянку площею 0, 0085 га, кадастровий номер 3221888800:38:123:0158, що розташована у СТ «Десна-3» на АДРЕСА_1 , в межах та конфігурації, визначених у наказі Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-8392/15-17-сг від 18 травня 2017 року.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року, особа яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу в якій він просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2022 року у справі за позовом Садівничого товариства «Десна-3» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Вишгородська міська рада, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння закрито.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предметом спору у даній справі є правовідносини між Садівничим товариством «Десна-3» та відповідачами щодо витребування земельної ділянки та за результатами судового розгляду у їх задоволенні було відмовлено. При цьому суд першої інстанції жодним чином не вирішував питання про права та інтереси малолітньої ОСОБА_2 , отже заявником не було належним чином доведено, що оскаржуване рішення порушує її права та інтереси.
02 квітня 2024 року особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , через відділ «Прийом громадян», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року в указаній справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження. ОСОБА_2 є членом Садівничого товариства «Десна-3» та власником садового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2 , проте відповідачі ОСОБА_3 разом із її чоловіком ОСОБА_5 чинять перешкоди в користуванні майном з погрозами фізичної розправи. Передана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка по АДРЕСА_1 у Садівничому товаристві «Десна-3» є суміжною земельною ділянкою та повністю перекриває вхід до земельної ділянки ОСОБА_2 , чим порушуються майнові права та інтереси останньої.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що
у відкритті касаційного провадження у справі в частині оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2022 року слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Частиною четвертою статті 389 ЦПК України встановлено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Тлумачення частин першої та четвертої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, може бути подана за умови апеляційного перегляду справи за її апеляційною скаргою.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи, що постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2022 року, вказане рішення не переглядалося в апеляційному порядку, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Щодо касаційної скарги в частині оскарження постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Згідно зі статтею 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).
Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 911/2635/17.
Зі змісту оскаржуваних судових та касаційної скарги вбачається, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, в позові Садівничого товариства «Десна-3» відмовлено.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що оскаржуваним ним рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов'язки малолітньої ОСОБА_2 .
Судом вірно зазначено про те, що предметом спору у даній справі є правовідносини між Садівничим товариством «Десна-3» та відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо витребування земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2022 року не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов'язки малолітньої ОСОБА_2 , дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України це є підставою для закриття касаційного провадження.
Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень та у визначений процесуальним законом спосіб.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
Судом апеляційної інстанції вірно зазначено про те, що аргументи заявника про порушення відповідачами майнових прав та інтересів ОСОБА_2 щодо користування належною їй земельною ділянкою можуть бути підставою для звернення до суду із окремим позовом та не є підставою для оскарження рішення у даній справі.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 394, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у справі за позовом Садівничого товариства «Десна-3» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Вишгородська міська рада про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко