11 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/231/22
Судді Верховного Суду Вронської Г.О.
у справі № 911/231/22
за позовом Акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Приватного акціонерного товариства "Росава"
до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Малреді Венчурез Лімітед (Mulready Ventures Limited),
2. Фролд Проджект Лімітед (Frold Project Limited),
3. ОСОБА_1 ,
про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів,
1. Акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - АТ "Білоцерківська ТЕЦ", Скаржник) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ") про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлених протоколом № б/н позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022.
2. Позовні вимоги АТ "Білоцерківська ТЕЦ" обґрунтовані тим, що:
- спірні позачергові збори скликані представниками акціонерів, які не були наділені повноваженнями. Так, довіреностями, виданими Малреді Венчурез Лімітед (Mulreаdy Ventures Limited) та Фролд Проджект Лімітед (Frold Project Limited) повіреним - Миколі Новикову та Сергію Коваленку, не надано повноважень ініціювати скликання позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", скликати позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" та/або вчиняти будь-які дії, пов'язані зі скликанням таких зборів. При цьому жодними документами не підтверджуються повноваження директорів акціонерів на видачу довіреностей на представництво як під час скликання загальних зборів, так і участі та голосуванні на загальних зборах ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
- АТ "Білоцерківська ТЕЦ" не повідомлялося у встановленому законом порядку про дату та час проведення спірних зборів, у тому числі про те, що за ініціативою акціонерів Малреді Венчурез Лімітед (Mulreаdy Ventures Limited) та Фролд Проджект Лімітед (Frold Project Limited) відбулася зміна часу проведення загальних зборів з 10:00 на 12:00 18 січня 2022 року, унаслідок чого АТ "Білоцерківська ТЕЦ" було позбавлене можливості взяти участь на таких зборах, а також реалізувати належним чином своє право на участь в управлінні ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
- спірні позачергові збори відбулися за відсутності кворуму, адже збори отримали кворум лише у результаті реєстрації представників акціонерів Лінк Бізнес Солюшн ЛТД (LINK BUSINESS SOLUTIONS LIMITED), Лавой Альянс Лімітед (LAVOY ALLIANCE LIMITED), Дейлбрук Консультантс Лімітед (DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED), які були ліквідовані та не мали правонаступників.
Задоволення вимог, заявлених у позові, призведе до ефективного поновлення порушених прав АТ "Білоцерківська ТЕЦ" як акціонера ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".
3. Під час підготовчого провадження у справі Приватне акціонерне товариство "Росава" (далі - ПрАТ "Росава", Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлені протоколом № б/н позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022.
4. Позовні вимоги ПрАТ "Росава" обґрунтовані тим, що:
- представники ініціюючих акціонерів Малреді Венчурез Лімітед (Mulreаdy Ventures Limited) та Фролд Проджект Лімітед (Frold Project Limited) не мали повноважень на скликання спірних зборів; згідно з виданими довіреностями повіреним не надавалися повноваження ініціювати скликання позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", скликати позачергові загальні збори акціонерів товариства та/або вчиняти будь-які дії, пов'язані зі скликанням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
- на спірних зборах були зареєстровані та брали участь представники акціонерів Лінкс Бізнес Солюшн ЛТД (LINK BUSINESS SOLUTIONS LIMITED), Лавой Альянс Лімітед (LAVOY ALLIANCE LIMITED) та Дейлбрук Консультантс Лімітед (DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED), які були ліквідовані протягом 2016-2017 років, а акціонера UNIVITA Inc з 02 травня 2017 року було виключено з реєстру компаній за несплату зборів. Лише завдяки реєстрації ліквідованих акціонерів збори отримали кворум та необхідну кількість голосів для прийняття рішень з питань поряду денного;
- унаслідок прийняття оскаржуваних рішень були порушені права ПрАТ "Росава" на участь в управлінні ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".
Задоволення позовних вимог призведе до ефективного відновлення порушених прав ПрАТ "Росава" як акціонера ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".
5. Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2022 у справі № 911/231/22 позовні вимоги АТ "Білоцерківська ТЕЦ" та ПрАТ "Росава" задоволено. Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформлені протоколом № б/н позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022.
6. Задовольняючи позовні вимоги АТ "Білоцерківська ТЕЦ" та ПрАТ "Росава", суд першої інстанції виходив з того, що:
- матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження персонального повідомлення АТ "Білоцерківська ТЕЦ" у порядку, передбаченому законом та положеннями статуту, про проведення 18 січня 2022 року позачергових загальних зборів акціонерів з порядком денним таких зборів. Отже, неповідомлення АТ "Білоцерківська ТЕЦ" про проведення 18 січня 2022 року позачергових загальних зборів акціонерів, з урахуванням одночасної наявності обставин необізнаності вказаної особи з відомостями щодо таких зборів (дату та час) та відсутності їх представників на зборах, свідчить про недотримання вимог закону про скликання і проведення позачергових загальних зборів;
- рішення позачерговими загальними зборами ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" 18 січня 2022 року прийнято за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, що є безумовною підставою для визнання прийнятих на відповідних зборах рішень недійсними.
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2022 у справі № 911/231/22 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та ПрАТ "Росава" відмовлено.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що:
- матеріалами справи підтверджується належне повідомлення АТ "Білоцерківська ТЕЦ" про проведення 18 січня 2022 року позачергових загальних зборів акціонерів з порядком денним таких зборів;
- відсутні суттєві порушення під час скликання та проведення ініціюючими акціонерами Малреді Венчурез Лімітед (Mulreаdy Ventures Limited) та Фролд Проджект Лімітед (Frold Project Limited) позачергових загальних зборів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" 18 січня 2022 року;
- прийняті на таких зборах рішення є законними, не порушують права АТ "Білоцерківська ТЕЦ" та Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, і відповідають балансу інтересів всіх акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";
- суд першої інстанції ухвалив у цій справі рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, не залучивши їх до участі у справі, та яких суд апеляційної інстанції залучив до участі у цій справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановивши, що оскаржуване судове рішення може вплинути на їх права та обов'язки.
9. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, АТ "Білоцерківська ТЕЦ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, а рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2022 у справі № 911/231/22 у частині задоволених вимог АТ "Білоцерківська ТЕЦ" залишити в силі, виклавши мотивувальну частину рішення відповідно до обґрунтувань (підстав) недійсності рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18.01.2022, викладених у касаційній скарзі.
10. На обґрунтування своєї правової позиції АТ "Білоцерківська ТЕЦ" із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначило, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 908/3577/16, від 07.12.2021 у справі № 908/3564/19 (щодо застосування статей 35, 41 Закону України "Про акціонерні товариства"); від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 (щодо застосування статті 167 Господарського кодексу України.
11. Крім того, підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування:
- частини першої статті 7 Закону України "Про міжнародне приватне право" у частині тлумачення правом України положень Закону про компанії 2006 року (Великобританія) щодо ліквідації компаній у зв'язку з виключенням з реєстру компаній;
- статей 1000, 1012 Закону про компанії 2006 року (Великобританія) щодо встановлення відсутності обмежень у компаній, які були ліквідовані унаслідок виключення з реєстру компаній, стосовно ведення господарської діяльності та розпорядження активами, будь-яким чином діяти щодо справ компанії, у тому числі брати участь та голосувати на позачергових загальних зборах товариств;
- положень частини другої статті 7 Закону України "Про міжнародне приватне право" щодо неможливості тлумачення правом України положень Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року в частині наслідків виключення компаній з реєстру компаній (у контексті правової кваліфікації поняття "тимчасове виключення з реєстру компанії", визначеного у законодавстві Британських Віргінських Островів);
- статті 215 Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року в частині встановлення відсутності обмежень у компаній, виключених з реєстру компаній, діяти на території України, у тому числі брати участь та голосувати на позачергових загальних зборах товариств (користуватися належними їм акціями таких товариств);
- частини першої статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" у частині встановлення змісту положень Закону про компанії 2006 року (Великобританія) та Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року в частині визначення наслідків ліквідації/виключення з реєстру акціонерів товариств;
- статей 39, 47 Закону України "Про акціонері товариства" та статей 237, 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у частині викладення висновків щодо відсутності прямої вказівки у рішеннях про надання представниками акціонерів, які скликають загальні збори, підтвердження наявності у них права на підписання вимоги про скликання позачергових загальних зборів;
- статей 39, 47 Закону України "Про акціонері товариства" у частині викладення висновків, що подальше схвалення правочину (довіреності) спростовує порушення, які були допущені ініціюючими акціонерами в частині ненадання довіреності, яка надає їм права скликати загальні збори.
12. Ще однією підставою касаційного оскарження Скаржник також визначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
АТ "Білоцерківська ТЕЦ" зауважило, що суд апеляційної інстанції належно не дослідив зібрані у справі докази, долучені Frold Project Limited, які нібито підтверджують той факт, що DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED, LAVOY ALLIANCE LIMITED, LINK BUSINESS SOLUTIONS LIMITED, UNIVITA Inc згідно із заявами про адміністративне поновлення, поданими вже після проведення спірних загальних зборів, були поновлені, продовжують свої існування, наче їх не було вилучено з реєстру, на які посилався суд першої інстанції.
13. Відзиви на касаційну скаргу до Суду не надходили.
14. Постановою Верховного Суду від 11.03.2024 касаційну скаргу АТ "Білоцерківська ТЕЦ" задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 911/231/22 скасовано. Рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2022 у справі № 911/231/22 (у частині його оскарження) змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови Верховного Суду. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2022 у справі № 911/231/22 залишено без змін. Стягнуто з ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на користь АТ "Білоцерківська ТЕЦ" 4 962 грн судового збору.
15. Ухвалюючи постанову від 11.03.2024, Верховний Суд, зокрема, проаналізував та здійснив тлумачення норм іноземного права (норм Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року та Закону про компанії 2006 року (Великобританія)).
16. Суд урахував висновок експерта у галузі права від 31.05.2022, наданий кандидатом юридичних наук, доцентом Хоменком М.М., щодо змісту норм іноземного права згідно з їх загальноприйнятим тлумаченням, а саме щодо правових наслідків припинення правосуб'єктності компаній унаслідок виключення з реєстру та ліквідації, з урахуванням особливостей законодавства Англії та Уельсу, законодавства Британських Віргінських островів.
17. Разом із тим, зважаючи на необхідність встановлення змісту положень норм іноземного права, у тому числі норм, які не відомі праву України, щодо виключення з реєстру компаній, зареєстрованих відповідно до права Англії та Уельсу, і їх подальшого відновлення у реєстрі, вважаю, що ухвалення Верховним Судом постанови від 11.03.2024 було передчасним.
18. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про міжнародне приватне право" при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.
Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави.
19. Частинами першою, другою статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.
З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів.
20. Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
21. Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
22. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на законне та обґрунтоване судове рішення.
23. За змістом частини другої статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
24. У рішенні від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України" (заява № 15123/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення (норм національного законодавства), які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, а також наукові дослідження.
25. Одним із питань, що підлягало встановленню у цій справі, була наявність правосуб'єктності у компанії UNIVITA Inc та компаній-резидентів Великобританії DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED, LAVOY ALLIANCE LIMITED, LINK BUSINESS SOLUTION LTD.
26. Ухвалюючи постанову від 11.03.2024, Верховний Суд наголосив, що: "можливість бути присутнім на зборах та голосувати - це правомочність, яка випливає з правосуб'єктності відповідної юридичної особи.
Правосуб'єктність юридичної особи, тобто здатність бути учасником відповідних цивільних правовідносин, є універсальною та визначається на підставі установчих документів та закону.
Цивільна правоздатність юридичної особи - це передбачена нормами права здатність (можливість) суб'єкта права мати суб'єктивні права та виконувати суб'єктивні юридичні обов'язки.
Верховний Суд відзначає, що правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення/реєстрації, у цей самий момент виникає й цивільна дієздатність юридичної особи, тобто здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки. Правоздатність юридичної особи триває до закінчення її державної реєстрації (ліквідації).
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про міжнародне приватне право" особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.
Так, суди попередніх інстанцій встановили, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми права іноземних держав, зокрема:
- щодо компанії UNIVITA Inc - Закон Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року;
- щодо резидентів Великобританії DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED, LAVOY ALLIANCE LIMITED, LINK BUSINESS SOLUTION LTD - Закон про компанії 2006 року (Великобританія).
У свою чергу, цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи (стаття 26 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Отже, дослідження, оцінка та встановлення право- та дієздатності такої особи як учасника правовідносин здійснюється з урахуванням правил (закону) тієї держави, за правилами (законодавством) якої ця особа була створена та зареєстрована".
27. Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII до ГПК України були внесені зміни, що виокремили експерта з питань права як самостійного учасника господарського процесу, а також закріпили норми, присвячені висновку експерта у галузі права. Наведене бере витоки з інституту amicus curiae, що покликаний сприяти суду шляхом надання відповідей та кваліфікованих роз'яснень, забезпечення суду експертними знаннями, які є необхідними для правильного та об'єктивного вирішення спору.
28. Відповідно до статті 108 чинного ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права, зокрема, щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
29. За змістом стаття 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом (попри те, що норми параграфу 7 включені до глави 5 "Докази та доказування" розділу І ГПК України), має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.
Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
30. Експертиза у галузі права не регулюється Законом України "Про судову експертизу" та не може підтверджувати або спростовувати обставини, що входять до предмета доказування у справі. Висновок за результатами такої експертизи є лише джерелом відомостей, що можуть бути необхідними для юридичної кваліфікації спірних правовідносин, вибору й застосування норм права судом.
31. Як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом (частина перша статті 70 ГПК України).
32. ГПК України не встановлює вимоги до спеціальності, з якої здобуто відповідний науковий ступінь, вимоги до наукового ступеня (кандидата наук, доктора філософії, доктора наук), яким має володіти особа. Крім того, відсутні критерії до рівня визнання, що висувається до особи як до фахівця у галузі права.
33. Законодавство України також не передбачає проходження особами будь-якої попередньої підготовки, отримання кваліфікації експерта у галузі права, проходження атестації, присвоєння кваліфікаційних класів, а також не встановлює вимоги до стажу професійної діяльності, стажу наукової, науково-педагогічної роботи.
34. Таким чином, при залученні експерта у галузі права та дослідженні наданого ним висновку суд наділений своєрідною дискрецію, що, однак, не є безмежною та має узгоджуватися із завданням і основними засадами господарського судочинства.
35. З урахуванням зазначеного, на мою думку, з метою з'ясування змісту норм іноземного права доцільно залучати як експертів у галузі права іноземних правників та/або науковців, а за відсутності такої можливості - вітчизняних фахівців з міжнародного приватного права і порівняльного правознавства, за потреби - фахівців з окремих галузей права.
36. Вважаю, що, окрім наявності наукового ступеня в галузі права, слід, зокрема, зважати на:
(1) рівень компетентності фахівця - наявність теоретичних знань та/або вагомого практичного досвіду в аспекті поставленого проблемного питання (навчання і стажування за кордоном, підвищення кваліфікації з відповідного напряму, робота на посадах, що пов'язана з аналізом норм іноземного права, їх реалізацією, теми дисертаційних робіт, публікація монографій, наукових статей за певною тематикою, насамперед у періодичних наукових виданнях, проіндексованих у міжнародних наукометричних базах даних, участь у науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах тощо);
(2) визнання у юридичній спільноті - авторитет та репутація фахівця, що має об'єктивний характер (високий індекс цитування наукових праць та їх використання іншими фахівцями для удосконалення й розвитку власних досліджень, опосередковано - наявність почесних звань, присудження Державних премій за видатні досягнення у відповідних сферах, інших державних нагород тощо).
37. Важливе значення має коло наукових та професійних інтересів особи, оскільки в окремих випадках загальних, базових знань у межах певної галузі права недостатньо. Вирішення вузькоспрямованих питань, зокрема як ті, що виникли у цій справі (тлумачення законодавства Англії та Уельсу, законодавства Британських Віргінських островів із застосуванням інститутів, що не відомі праву України), вимагає наявності відповідної спеціалізації та/або багаторічного досвіду.
38. Суд має з достовірністю впевнитися у наявності в експерта необхідної кваліфікації для вирішення поставленого питання, а також надати оцінку його висновку з урахуванням вимог статті 109 ГПК України.
39. У цій справі Верховний Суд зауважив про відсутність підстав, щоб ставити під сумнів компетенцію Хоменка М.М., який є кандидатом юридичних наук, а також зазначив, що матеріали містять достатньо інформації (витяги із законів іноземного права, висновок експерта у галузі права тощо) для встановлення змісту норм матеріального права.
40. Матеріали справи № 911/231/22 містять: 1) копію диплома кандидата наук серії ДК № 013996, виданого на підставі рішення атестаційної колегії МОН від 31.05.2013; 2) копію атестата доцента серії АД № 005659, виданого на підставі рішення атестаційної колегії МОН від 26.11.2020, що підтверджують наявність у Хоменка М.М. наукового ступеня кандидата юридичних наук із спеціальності "Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право", а також вченого звання доцента (кафедри цивільного права). З відкритих джерел відомо, що дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук була захищена Хоменком М.М. у 2013 році. Тема дисертаційної роботи: "Відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, їх посадовими та (або) службовими особами".
41. Водночас докази наявності у Хоменка М.М. спеціальних знань та/або необхідного досвіду для належного з'ясування змісту норм законодавства Англії та Уельсу, законодавства Британських Віргінських островів згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування (зобов'язуючими прецедентами), доктриною у відповідних країнах Верховному Суду не надавалися.
42. Не відхиляючи та не заперечуючи висновки, зроблені Хоменком М.М. , вважаю, що у цій справі існували більш вагомі підстави підстави для звернення до Науково-консультативної ради при Верховному Суді для отримання наукових висновків щодо тлумачення та застосування норм іноземного права (Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року та Закону про компанії 2006 року (Великобританія)).
43. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради при Верховному Суді визначений Положенням, затвердженим Постановою Пленуму Верховного Суду від 02.02.2018 № 1 (далі - Положення).
44. Згідно з пунктам 1.2, 1.3 Положення Науково-консультативна рада є дорадчим органом, що утворюється при Верховному Суді відповідно до статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", для отримання наукових висновків з питань діяльності Верховного Суду, що потребують наукового забезпечення. Науково-консультативна рада діє на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до Регламенту Пленуму Верховного Суду та цього Положення.
45. Науково-консультативна рада утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права, які погодилися брати участь в її роботі та мають науковий ступінь доктора юридичних наук або кандидата юридичних наук (доктора філософії) чи інших галузей знань (пункт 2.1 Положення).
46. За змістом пункту 3.1 Положення Науково-консультативна рада вивчає проблемні питання застосування норм права, що виникають у судовій практиці, і надає Верховному Суду висновки та рекомендації.
47. До повноважень Науково-консультативної ради, зокрема, належить підготовка наукових висновків щодо тлумачення та застосування норм права (пункт 3.2 Положення).
48. Попри високі вимоги, що висуваються до суддів Верховного Суду, в тому числі у площині наукової підготовки, до складу Науково-консультативної ради входять фахівці з різних галузей права та спеціальностей, з широким спектром наукових інтересів, які мають міждисциплінарний характер. Наведене дозволило б здійснити комплексний аналіз проблематики щодо застосування норм іноземного права та надати обґрунтовані висновки з питань, що потребують наукового опрацювання.
49. Крім того, самих лише витягів з іноземних нормативно-правових актів разом з їх перекладом на українську мову в цій справі, на мою думку, може виявитися недостатньо, оскільки з'ясування змісту окремих норм іноземного права потребує системного тлумачення у взаємозв'язку з іншими положеннями нормативного правового-акта, у якому закріплені норми, та/або положеннями інших нормативно-правових актів, практикою їх застосування, що склалася в іноземній державі (у даному випадку - релевантних зобов'язуючих прецедентів).
50. На підставі викладеного вище, зважаючи на потребу дотримання принципу розумності процесуальних строків, забезпечення своєчасного розгляду справи № 911/231/22, вважаю, що Верховний Суд мав звернутися саме до Науково-консультативної ради при Верховному Суді для підготовки наукового висновку щодо тлумачення та застосування норм Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року та Закону про компанії 2006 року (Великобританія).
Суддя Г. Вронська