Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/488/24
Номер провадження: 1-кп/511/157/24
10.04.2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 (дистанційно),
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023160000001418 від 06.11.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бакша Савранського району Одеської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України,
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
10.04.2024 року на адресу суду від прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 . Вказане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, скоєного за обтяжуючих вину обставин, тобто вчинення кримінального правопорушення особою у стані алкогольного сп'яніння, за яке законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років. Ризики, яким прокурор обґрунтовує клопотання про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав надане суду клопотання та просив суд його задовольнити.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на нічний домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тривалістю 1 місяць.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
Обставини , що свідчать про наявність (відсутність) ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, суд має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, скоєного за обтяжуючих вину обставин, тобто вчинення кримінального правопорушення особою у стані алкогольного сп'яніння, за яке законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
Розуміючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує, останній, враховуючи його особистість, відсутність стійких соціальних зв'язків, сім'ї, легального джерела доходу, воєнний стан та проживання поблизу державного кордону, може зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність у кримінальному провадженні потерпілої та свідків, свідчать про наявність ризику, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, обвинувачений матиме можливість самостійно або через інших осіб незаконно впливати на потерпілу та свідків, достовірно знаючи про їх місце проживання, схиляючи до викривлення показів шляхом погроз чи умовлянь, тим самим перешкоджаючи суду у встановленні істини у кримінальному провадженні та повному і всебічному дослідженні всіх доказів. Вказані обставини вказують на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд не бере до уваги доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки під час обрання запобіжного заходу про наявність вказаного ризику прокурором заявлено не було. Доказів того, що даний ризик існує на даний час прокурором не надано.
Суд вважає, що дії, що ставлять ОСОБА_4 у провину носять суспільно-небезпечний характер, вчиненні ним під час запровадження в Україні воєнного стану у зв'язку з військовою агресією, а тому продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Суд також зазначає, що заперечення ОСОБА_4 про необхідність продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише на 30 днів не обґрунтовані, оскільки обвинуваченим не доведено, що за 30 днів ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України зменшаються чи відпадуть, зважаючи на початкову стадію розгляду кримінального провадження.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати обвинуваченому інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, здійснення впливу на свідків та потерпілу.
Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться також і з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Кримінальне провадження перебуває на стадії судового засідання, але розгляд кримінального провадження по суті ще не розпочався, а отже враховуючи початковість розгляду кримінального провадження, змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт неможливо, так як необхідних умов для обрання такого виду запобіжного заходу на даній стадії процесу не встановлено.
Крім цього, суд вважає, що у зв'язку з військовою агресією збройних сил РФ та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до рішення Верховного головнокомандувача №62/2022 вказані ризики лише збільшились, так як повсякденний уклад цивільного способу життя порушено.
Відповідно до п.4 ч.4 ст. 183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також наслідки, що настали, у вигляді злочину, який спричинив загибель людини, суд зазначає, що в даному випадку до обвинуваченого ОСОБА_4 не має підстав для застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів до 08 червня 2024 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1