Справа № 517/634/23
Провадження № 2-з/522/109/24
09 квітня 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши клопотання представника позивачів - адвоката Ткаченко Ольги Сергіївни про забезпечення позову по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності подружжя на користь спадкоємців,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності подружжя на користь спадкоємців.
05.04.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивачів - адвоката Ткаченко О.С. про забезпечення позову, яке було отримано суддею 08.04.2024, в якому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах ціни позову - 578 621,34 грн.
Клопотання обґрунтовано тим, що підставами позовної заяви є те, що дружина спадкодавця самостійно продала майно яке належало спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності. Відтак, діти спадкодавця мають право на отримання грошової компенсації після продажу такого майна. Крім того, останні мають право на отримання іншого майна (грошових коштів) після смерті їх батька, які перебувають на рахунку дружини спадкодавця. Оскільки дружина спадкодавця таке майно від дітей приховує, у зв'язку чим останні вимушені були звернутись до суду з цим позовом. На сьогодні є дійсні підстави стверджувати про те, що у разі задоволення позову ОСОБА_4 вчинить дії щодо неможливості виконання такого рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття, ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
За таких обставин обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Представником позивачів не доведені обставини та конкретні причини, з посиланням на докази, які призведуть до неможливості забезпечення виконання рішення у даній справі у разі його задоволення.
Ненадання належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а лише посилання на це в заяві, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 755/9322/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.»
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивачів просить суд накласти арешт на майно ОСОБА_4 в межах ціни позову - 578621,34 грн.
Зі змісту заяви про забезпечення позову неможливо встановити на яке саме майно слід накласти арешт, його індивідуальні ознаки та вартість такого майна, не доведено належними доказами факт належності на праві власності ОСОБА_4 відповідного майна, що виключає можливість дійти висновку про співмірність заходу забезпечення позову з заявленими позовними вимогами в позові.
Суд звертає увагу на те, що арешт майна може бути застосований судом лише щодо конкретно визначеного майна.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.149-154,157, 258, 260 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання представника позивачів - адвоката Ткаченко Ольги Сергіївни про забезпечення позову по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації вартості частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності подружжя на користь спадкоємців, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.І.Ковтун