Справа № 522/7267/23
Провадження № 2/522/495/24
20 березня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
12.04.2023 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позивачка з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути борг у розмірі 58 307 доларів США за договором позики від 11.02.2022.
Мотивує вимоги тим, що 11.02.2022 між позивачкою та відповідачкою було укладено договір позики, згідно якого, ОСОБА_1 дала , а ОСОБА_2 прийняла у власність грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США. Грошові кошти від Позикодавця до Позичальника було передано у готівковій формі. Зняття готівкових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 підтверджується заявою останньої на видачу готівки № 10577665 та відповідною проведеною операцією із видачі готівки у розмірі 10000 доларів США в день укладення договору позики - 11.02.2022. Термін повернення суми позики сплив 15.04.2022. Так, відповідно до п.4 Договору, якщо Позичальник не поверне суму позики/частину позики в строки, обумовлені цим договором, Позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу Позикодавця дострокового погашення всієї суми боргу за цим Договором. У цьому випадку Позичальник повинен в трьохдений термін погасити всю наявну заборгованість, Позичальник в праві нарахувати пеню за прострочення зобов'язання починаючи з наступного дня після останнього дня виконання зобов'язання, Якщо таке виконано не було, тобто з 16.04.2022. З наведеного вбачається, що зобов'язання Відповідачем було прострочене на 362 календарних дні.
Пункт 4 Договору передбачає, що пеня нараховується в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення. Сума боргу за договором становить 10 000 доларів США, що складає 46900 та 3% річних 1407 гривень.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 25.04.2023 відкрито провадження у справі, встановлений загальний порядок розгляду справи.
25.08.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому просить відмовити у задоволені вимог про стягнення 3 % річних за Договором позики від 11.02.2022 у сумі 48307 доларів США.
24.10.2023 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2
27.11.2023до суду надійшли письмові пояснення позивачки.
Ухвалою від 28.11.2023 закрито підготовче судове засідання.
В судовому засіданні позивачка та ії представник підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача визнав позовні вимоги в частині суми основного боргу, заперечував проти вимог про стягнення пені та процентів, оскільки воєнний час.
Дослідивши матеріли справи, вислухавши думку учасників процесу, судом встановлені наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 11.02.2022 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики згідно з яким передано у власність грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (стаття 1046 ЦК України).
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей (частина друга статті 1047 ЦК України).
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка не лише є доказом укладення договору, а й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Досліджуючи договор позики, суд повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Факт передачі грошових коштів від Позикодавця Позичальнику в розмірі 10 000 гривень, не заперечується відповідачкою.
Строк повернення коштів, визначений договором позики - 15.04.2022 включно без нарахування та сплати відсотків (п. 1 Договору).
Проте, до теперішнього часу грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, Позичальником не повернена сума позики Позикодавцю.
Згідно з нормами статей 12, 81 ЦПК України обов'язок доведення тих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим ЦПК України, покладається на кожну із сторін.
Встановивши, що ОСОБА_2 отримала позику в розмірі 10 000 доларів, проте не виконала умови укладеного договору позики та не повернула борг у встановлений договорі строк, тому наявні правові підстави для стягнення боргу.
Разом із цим, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049 ЦК України суд дійшов висновку, що на договори позики 11.02.2022 поширюється дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 13.03.2024 у справі № 350/711/22
Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 3 % річних та пені, що передбачені статтею 625 ЦК України, за період з 24 лютого 2022 року до дня звернення з цим позовом - 12.04.2023.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 10 000 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4196,8 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.
У задоволені решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 09.04.2024 в зв'язку з аварійним відключенням електропостачання.
Суддя Р. Д. Абухін
20.03.24