Рішення від 10.04.2024 по справі 508/199/24

Справа № 508/199/24

Номер провадження 2/508/118/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 квітня 2024 року смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Банташ Д.С.

за участю: секретаря с/з Мазарак Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка Березівського району Одеської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Публічне Акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» (далі АБ «Укргазбанк») в особі представника, ОСОБА_2 , звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 , (далі - Відповідач) на підставі заяви-договору від 24.02.2020 року № 2020/І_С/256-000478 було укладено Договір приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» (надалі - «Правила») відкрито договір споживчого кредиту № 2020/ОВР/256-000317.

Відповідно до договору Банк встановив ліміт овердрафту орієнтовною сумою - до 10 000.00 грн. максимальною - до 300 000.00 грн.

Згідно з умовами договору Відповідач отримав кредит у вигляді відкриття відновлювальної відклично- кредитної лінії з орієнтовною сумою - 10 000.00 грн., максимальною - до 300 000.00 грн. із сплатою 36 % річних - базова процентна ставка і 48 % річних - за прострочення заборгованості за дозволеним овердрафтом/овердрафтом (кредитом).

Банком свої зобов'язання перед відповідачем виконано, однак відповідач ОСОБА_1 , порушив умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та погашення суми заборгованості.

Позивач АБ «Укргазбанк» просив стягнути з відповідача на його користь 11278 гривень 93 коп. заборгованості за кредитним договором № 2020/І_С/256-000478 від 24.02.2020 року та понесені судові витрати.

Ухвалою Миколаївського районного суду від 07.03.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу було надано строк для надання відзиву на позовну заяву.(а.с.39)

Копію ухвали про відкриття провадження по справі направлено сторонам для відома. Додатково відповідачу направлено копія позовної заяви з додатками.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив суд про розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних доказів, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Згідно відповіді відділу адресної довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 07.03.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 38)

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутнійза вказаною адресою» від 20.03.2024 року.(а.с.49) Окрім того, про день, час та місце судового засідання було опубліковано оголошення на офіційному веб-сайті Миколаївського районного суду Одеської області.

Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд вбачає, що сторони сповіщені про дату та час судового засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів у відповідності до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих позивачем по справі.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 , (далі - Відповідач) на підставі заяви-договору від 24.02.2020 року № 2020/І_С/256-000478 було укладено Договір приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» (надалі - «Правила») відкрито договір споживчого кредиту № 2020/ОВР/256-000317.

Кредитний договір № 2020/ОВР/256-000317 від 24.02.2020 (далі за текстом - Договір) є договором приєднання.

Згідно ст. 634 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договором приєднання є догові умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бут укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона н може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до договору Банк встановив ліміт овердрафту орієнтовною сумою - до 10 000.00 грн. максимальною - до 300 000.00 грн.

Згідно з умовами договору Відповідач отримав кредит у вигляді відкриття відновлювальної відклично- кредитної лінії з орієнтовною сумою - 10 000.00 грн., максимальною - до 300 000.00 грн. із сплатою 36 % річних - базова процентна ставка і 48 % річних - за прострочення заборгованості за дозволеним овердрафтом/овердрафтом (кредитом).(а.с.5)

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, умов зазначеного вище договору утворилася заборгованість.

Банк направив вимогу про дострокове повернення кредиту від 08.11.2021 року № 129/31135/2021, яка залишилася без реагування і відповіді останнього (дані обставини підтверджуються доданими копіями вимоги, поштового повідомлення).(а.с.10-12)

Таким чином, внаслідок порушення зобов'язань договору споживчого кредитування № 2020/ОВР/256- 000317 від 24.02.2020 року заборгованість ОСОБА_1 , перед АБ «УКРГАЗБАНК» станом на 15.05.2023 року становить 11278.93 грн. і складається: із заборгованості по кредиту (прострочена) - 9063.38 грн.; із заборгованості процентах (прострочена) - 563.78 грн.; заборгованість по Платежах за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, грн. -1651.77грн.(а.с.4-5)

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АБ "Укргазбанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що порушене право позивача, підлягає захисту, шляхом задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1 витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного Акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» (місцезнаходження юридичної особи: 03087, м. Київ, вулиця Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором № 2020/ОВР/256-000317 від 24.02.2020 року в розмірі 11278 грн. (одинадцять тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного Акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» (місцезнаходження юридичної особи: 03087, м. Київ, вулиця Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) судовий збір в сумі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім).

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст. 273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Публічне Акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», місцезнаходження юридичної особи: 03087, м. Київ, вулиця Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро БАНТАШ

Попередній документ
118255136
Наступний документ
118255138
Інформація про рішення:
№ рішення: 118255137
№ справи: 508/199/24
Дата рішення: 10.04.2024
Дата публікації: 12.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Миколаївський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.11.2024)
Дата надходження: 04.03.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
10.04.2024 14:00 Миколаївський районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАНТАШ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БАНТАШ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ
відповідач:
Осадчий Іван Миколайович
позивач:
ПАТ АБ "Укргазбанк"
представник позивача:
Поліщук Павло Анатолійович