Ухвала від 02.04.2024 по справі 908/70/22

номер провадження справи 26/1/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.04.2024 Справа № 908/70/22(908/3500/23)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря судового засідання Лісовик А.В, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 35, код ЄДРПОУ 42093239)

до відповідача Приватного підприємства “Бізон-Тех 2006” (70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 162, кв. 11)

третя особа - Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення 42 630,84 грн

представники сторін не з'явились

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Бізон-Тех 2006” 42 630,84 грн боргу. Позивач просить справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.11.2023 позовну заяву розподілено судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” до Приватного підприємства “Бізон-Тех 2006” про стягнення 42 630,84 грн боргу, для розгляду в межах справи № 908/70/22 про банкрутство відповідача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.12.2023 о/об 11-00 год.

Ухвалою від 28.12.2023 відкладено судове засідання на 06.02.2024р. об 11-00; зобов'язано сторін виконати вимоги, викладені в ухвалі суду від 04.12.2023.

Ухвалою суду від 06.02.2024 відкладено судове засідання на 07.03.2024р. об 11-00; запропоновано сторонам надати суду додаткові документальні докази по справі.

Відповідно до ухвали суду від 07.03.2024 розгляд справи відкладено до 02.04.2024,11-00.

Сторони не забезпечили явку в судове засідання 02.04.2024 своїх представників, про час та місце розгляд справи повідомлені належним чином.

В даній справі позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, які виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Так, позивач зазначає, що є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 31.07.2018 № 807 та постачальником універсальної послуги на території Запорізької області відповідно до постанови НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 (загально доступною інформація, розміщена на сайті НКРЕКП https://www.nerc.gov.ua). Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ). Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). Враховуючи наведене, між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" було укладено публічний договір № 20 про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг (далі - Договір) шляхом споживання будь-якого обсягу електричної енергії за адресою розташування електроустановок та оплати виставленого рахунку. За даними оператора системи розподілу електричної енергії - ПАТ «Запоріжжяобленерго» ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» за період жовтень 2022- травень 2023 р. загальний обсяг використаної/спожитої електричної енергії складає 7 778 кВт/год. В порушення умов договору відповідач спожиту електричну енергію не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмір 41 780,29 грн. На підставі ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання позивач нарахував 3% річних в розмірі 849,92 грн.

Відповідач у справі - Приватне підприємство “БІЗОН-ТЕХ 2006” зареєстровано за адресою : 70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 162, кв. 11.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 територія Пологівської міської територіальної громади тимчасово окупована Російською Федерацією з 03.03.2022 року.

Суд вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст.228 ГПК України. в наслідок такого.

Відповідно до приписів п. 7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2024 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 908/1162/23.

Передаючи справу № 908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд зазначив, що оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

За приписами ч.2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

За приписів ч. 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

У справі № 908/1162/23, як і у даній справі йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто правовідносини у цих справах є подібними.

Ураховуючи підстави подання позову у даній справі №908/70/12 (908/3500/23), з огляду на те, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (зокрема щодо застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №908/70/12 (908/3500/23), відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Керуючись ст.ст. 228, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 908/70/22 (908/3500/23) до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Копію ухвалу суду направити учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.

Ухвала підписана 10.04.2024.

Суддя О.О. Юлдашев