Справа № 521/18612/23
Номер провадження № 2/521/725/24
09 квітня 2024 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.
секретаря судового засідання - Скрипченко Г.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників до судового засідання в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
19.07.2023 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом та просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 140 338,59 грн.
19.07.2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Малиновського районного суду м. Одеси, справу розподілено судді Малиновського районного суду м. Одеси Леонову О.С.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.08.2023 року у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено спрощене провадження у справі.
Відповідно до Наказу №1-в/тр/с від 18.01.2024 року суддя Леонов О.С. перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначити призначений повторний автоматизований розподіл даної судової справи
05.02.2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Малиновського районного суду м. Одеси, справу розподілено судді Малиновського районного суду м. Одеси Бобуйку І.А.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.02.2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників до судового засідання.
В судове засідання позивачка не з'явилась, подала до суду заяву, в якій вона просила суд розглянути справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала, позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.11.2000 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб.
Від шлюбу у сторін народився син, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане відділом реєстрації актів громадянського стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис 477, серії НОМЕР_1 .
22 листопада 2005 року шлюб розірваний, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №439, серії НОМЕР_2 .
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали окремо, неповнолітня дитина, син ОСОБА_3 , залишились проживати з матір?ю та знаходилась на її утриманні весь час до настання повноліття. В зав?язку з тим, що ОСОБА_2 ухилявся від сплати аліментів на утримання сина, до суду був поданий відповідний позов.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28.10.2002 р. позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку починаючи з 16.10.2002р. до досягнення ОСОБА_3 повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом встановлено, що зазначене рішення суду набрало чинності та на підставі виконавчого листу, який виданий згодом звернуто до примусового виконання.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 рішення суду фактично не виконував, від надання коштів на утримання сина ухилявся з 01.10.2002 року, через що утворилась заборгованість зі сплати аліментів у сумі 140 338,59 грн. та лише у липні 2023 р. відповідач надав кошти у сумі 78772,40 гривень для сплати заборгованості по сплаті аліментів.
Отже, заборгованість зі сплати аліментів у відповідача станом на 07.07.2023 р. складає 61 556,19 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 1 статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною 4 статті 194 СК України визначено, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до ч. 1 статті 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішення суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Статтею 196 СК України передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів шляхом стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. Неустойка у формі пені стягується за прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. З документів виконавчого провадження, що надані до суду в якості доказів, вбачається що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на утримання своїх дітей, а тому з нього повинна бути стягнута неустойка (пеня) за порушення цього зобов'язання за весь час прострочення.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачували щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Відповідно розрахунків неустойки (пені) за виниклу заборгованість по сплаті аліментів з відповідача за період з жовтня 2002 року по липень 2019 рік підлягає стягненню 140338,59 грн.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 223 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ст. 141 ч. 6 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів, суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 180, 184, 191, 194, 196 СК України, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 10- 13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 267, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом у розмірі: 140338 (сто сорок тисяч триста тридцять вісім) гривень 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 )на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
С У Д Д Я: І.А. Бобуйок