05 квітня 2024 року м. Харків Справа № 913/330/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Пуль О.А.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№ 167 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2023 у справі №913/330/23 (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Корнієнко В.В., повний текст рішення складено 18.12.2023)
за позовом Заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, м.Лисичанськ Луганської області, в інтересах держави в особі:
1) Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області;
2) Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Харків,
до 1-го відповідача - Концерна «СоюзЕнерго», м. Новомосковськ Дніпропетровської області,
2-го відповідача - Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», м.Лисичанськ Луганської області,
про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю застосування наслідків недійсності правочину,
Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Концерна «СоюзЕнерго», Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення тендерного комітету КП «Лисичанськтепломережа», оформленого протоколом його засідання від 24.03.2020 №62 про визначення Концерна «СоюзЕнерго» переможцем відкритих торгів на закупівлю товару за кодом ДК021:2015:44620000-2 - Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі;
- визнати недійсним договір про закупівлю товару від 06.04.2020 № 77, який укладений між КП «Лисичанськтепломережа» та Концерном «СоюзЕнерго»;
- визнати недійсним рішення тендерного комітету КП «Лисичанськтепломережа», оформленого протоколом його засідання від 24.03.2020 №64 про визначення Концерна «СоюзЕнерго» переможцем відкритих торгів на закупівлю товару за кодом ДК021:2015:44620000-2 - Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі;
- визнати недійсним договір про закупівлю товару від 06.04.2020 № 78, який укладений між КП «Лисичанськтепломережа» та Концерном «СоюзЕнерго»;
- стягнути з Концерну «СоюзЕнерго» на користь КП «Лисичанськтепломережа» грошові кошти в сумі 2 765 000,00 грн, а з КП «Лисичанськтепломережа» одержані ним за рішенням суду грошові кошти в сумі 2 765 000 грн стягнути в дохід держави.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що вчинення Концерном «СоюзЕнерго» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічних закупівель товарів за кодом ДК 021:2015: 44620000-2 - Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (ідентифікатори публічних закупівель UА-2020-03-05-000818-а та UА-2020-03-05-001850-с), проведених КП «Лисичанськтепломережа» свідчить про наявність підстав для визнання рішень тендерного комітету КП «Лисичанськтепломережа», оформлених протоколами № 62 від 24.03.2020 та № 64 від 24.03.2020, як таких, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, з умислу однієї сторони - Концерну «СоюзЕнерго» та підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 ЦК України, що, в свою чергу, свідчить про незаконність укладених, за підсумками проведення спірних закупівель, договорів про закупівлю товарів № 77 від 06.04.2020 та № 78 від 06.04.2020.
При цьому, в якості правових наслідків недійсності договорів, укладених за результатами публічних закупівель, прокурором зазначено про необхідність повернення Концерном «СоюзЕнерго» одержаних ним коштів у розмірі 2 765 000,00 грн КП «Лисичанськтепломережа» за вказаними правочинами, в той час як отримані 2-им відповідачем за рішенням суду кошти у вказаному розмірі підлягають стягненню в дохід держави.
Крім того, прокурор зазначив, що дії Концерну «СоюзЕнерго» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договорів про закупівлю товарів № 77 від 06.04.2020 та № 78 від 06.04.2020 не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а обмежує розвиток конкуренції у державі. Зазначене свідчить, що в діях Концерну «СоюзЕнерго» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.12.2023 у справі №913/330/23 в позові відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вказані оспорювані прокурором рішення прийняті тендерним комітетом КП «Лисичанськтепломережа», тобто це є односторонні правочини вчинені 2-м відповідачем (КП «Лисичанськтепломережа»). Прокурором не доведено, що цей правочин було вчинено КП «Лисичанськтепломережа» з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Прокурор заявив що ці правочини вчинено з умислу однієї сторони - Концерну «СоюзЕнерго», однак останній не вчиняв цих правочинів (оспорюваних рішень тендерного комітету). За таких обставин, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень тендерного комітету КП «Лисичанськтепломережа», які оформлені протоколами від 24.03.2020 № 62 та № 64, про визначення Концерна «СоюзЕнерго» переможцем відкритих торгів.
Щодо визнання договорів № 77 та №78 недійсними з підстав того, що їх зміст суперечить інтересам держави і суспільства судом зазначено наступне.
Суд вважав що прокурором не доведено у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення спірних правочинів, оскільки мала місце поставка комунальному підприємству «Лисичанськтепломережа» конвективних частин котлів ПТВМ-30М та ПТВМ-50М за ціною визначеною замовником (постанови Верховного Суду від 03.05.2018 № 922/3393/17, від 10.06.2021 №910/10055/20).
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що підстави для визнання договорів № 77 та № 78 недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України відсутні, а відтак відсутні підстави для застосування наслідків недійсного правочину шляхом стягнення 2 765 000,00 грн.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2023 у справі №913/330/23 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№ 167 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2023 у справі №913/330/23 та призначено справу до розгляду на 07 березня 2024 р. о 12:00 годині.
14.02.2024 від Концерна «СоюзЕнерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2282), в якому 1-й відповідач просить відмовити Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2023 у справі №913/330/23 залишити без змін.
19.02.2024 до суду від заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення (вх.№ 2563).
У судовому засіданні 07.03.2024 оголошувалась перерва до 05 квітня 2024 р. о 16:00 год.
У судовому засіданні 05.04.2024 були присутні прокурор та представник 1-го відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 07.03.2024.
Під час апеляційного провадження у цій справі колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 918/1043/21 вказану справу разом із касаційною скаргою ПП "Фірма "ДАН"" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд вказав на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 ГК України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. На думку колегії суддів КГС ВС, у цій справі існує виключна правова проблема, пов'язана із застосуванням статті 216 і ч. 3 ст. 228 ЦК України, які містять різні наслідки недійсності договору. Колегія суддів КГС ВС здійснила аналіз статей 216, 228 ЦК України та дійшла висновку про те, що ст. 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами ст. 228 ЦК України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору. З буквального тлумачення частини 3 статті 228 ЦК України вбачається, що такий критерій як "умисел" в однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у відповідача суди у цій справі визнали оспорюваний договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм який застосовується для визначення наслідків недійсності правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, КГС ВС зазначив, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великою Палатою Верховного Суду щодо того, хто може звертатись з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається - порушення інтересів держави і суспільства - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб'єкти владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а у разі відсутності такого органу - прокурор чи таке право мають і інші суб'єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства. Також КГС ВС вказав на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 ЦК України). Обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо можливості застосування односторонньої реституції замість двосторонньої у випадку визнання договору недійсним або якщо він є нікчемним, колегія суддів КГС ВС виходила з того, що у постанові Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про нікчемність відповідного договору, замість двосторонньої реституції, тобто приведення обох сторін у попередній стан, задовольнила вимогу про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, обґрунтувавши своє рішення тим, що вимогу про повернення коштів, сплачених за спірним договором купівлі-продажу позивачеві, відповідач не заявив. На думку колегії суддів КГС ВС, як у справі № 923/196/20, так і у цій справі, спірним є питання про застосування наслідків недійсності / нікчемності договору.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №918/1043/21 прийнято до розгляду справу № 918/1043/21.
Наразі текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не оприлюднено.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 05.04.2024 прокурор заперечив проти зупинення провадження у справі. Представник 1-го відповідача у судовому засіданні проти зупинення провадження у справі не заперечував.
Враховуючи підстави даного позову, колегія суддів дійшла висновку, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду
Згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки результат перегляду судового рішення у справі №913/330/23 апеляційним господарським судом безпосередньо пов'язаний із результатом касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.
Аналогічних висновків щодо зупинення провадження у справі у подібних правовідносинах дійшов і Касаційний господарський суд Верховного Суду у справі №910/7318/23 за позовом першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (нова назва - АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Сіал Джет Україна" про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору поставки товару, оскільки вказаний правочин суперечить інтересам держави та суспільства у зв'язку з вчиненням відповідачем-2 антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, та застосування наслідків недійсності.
Керуючись ст.ст. 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Зупинити провадження у справі №913/330/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №918/1043/21 та оприлюднення повного тексту постанови.
2.Зобов'язати сторони повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя О.А. Пуль