справа № 208/10710/23
№ провадження 2/208/267/24
Іменем України
27 березня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого, судді - Івченко Т.П.
за участю: секретаря судового засідання - Шостак А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,-
встановив:
1.Позиція позивача.
19.08.2020 року між акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2032689396, на підставі якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на умовах передбачених кредитним договором .
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, кредит видається у розмірі 57534,00 грн. на споживчі цілі.
На виконання умов договору була здійснена виплата коштів за кредитним договором № 2032689396 від 19.08.2020 року, що підтверджується заявою на видачу готівки №303T02ZYXG від 19.08.2020 року.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, дата остаточного повернення кредиту 19.08.2023 року.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставна у розмірі 40% річних.
Згідно з п.1.3. кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати Позичальником ануїтетних платежів.
Відповідно до Додатку № 1 до Кредитного договору № 2032689396 від 19.08.2020 Графіку платежів та Розрахунку загальної вартості споживчого кредиту з урахуванням вартості усіх супутніх послуг зазначено детально строк кредиту - 36 місяців, загальна вартість кредиту - 99676,67 грн., щомісячний платіж позичальника становить 2769,00 грн., крім останнього 2761,67 грн.
На виконання умов кредитного договору, правил користування АТ «ОТП Банк» банк свої зобов'язання щодо надання послуг виконав повністю.
Клієнт своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує.
Згідно до розрахунку заборгованості, у зв'язку із порушенням умов кредитного договору 2032689396 від 19.08.2020 року станом на 14.06.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» становить у розмірі 40446,76 грн., що складається з:
-Заборгованості за тілом кредиту - 26725,06 грн.,
-Заборгованості за відсотками - 13741,70 грн.
30.06.2023 року представник АТ «ОТП Банк» звернувся із досудовою виогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором до ОСОБА_2 .
18.07.2023 року досудова вимога була повернута відправнику, причиною повернення листа стало закінчення встановленого терміну зберігання.
2.Позиція відповідача.
Відповідач, ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, судова повістка - виклик направлена відповідачу на адресу реєстрації і в силу ст.131 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними. Відзив відповідач на позов не подала. На електронну пошту суду відповідач ОСОБА_1 надіслала повідомлення, у якому просить відкласти судове засідання.
3.Процесуальні питання, заяви та клопотання.
22 листопада 2023 року позивачем подано даний позов до суду (а.с. 1-7).
22 листопада 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 39).
Ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 41).
На виконання ухвали судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року представник позивача Ат «ОТП Банк» надіслала клопотання про усуненя недоліків по справі, де зазначила вірну суму до стягнення у розмірі 40466,76 грн. (а.с. 44).
Ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 47).
04 січня 2024 року на електронну пошту суду від ОСОБА_1 надійшло повідомлення, у якому воан просить відскласти розгляд справи (а.с. 50).
05 січня 2024 року на електронну пошту суд від представника позивача АТ «ОТП Банк» - Лісової В.Ю., надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 51-52).
05 лютого 2024 року на електронну пошту суду від ОСОБА_1 надійшло повідомлення, у якому воан просить відскласти розгляд справи (а.с. 59).
09 лютого 2024 року на електронну пошту суд від представника позивача АТ «ОТП Банк» - Лісової В.Ю., надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 60-61).
29 лютого 2024 року електронну пошту суду від ОСОБА_1 надійшло повідомлення, у якому воан просить відскласти розгляд справи (а.с. 71).
01 березня 2024 року на електронну пошту суд від представника позивача АТ «ОТП Банк» - Лісової В.Ю., надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 72).
21 березня 2024 року на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с. 83).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
4.Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 19.08.2020 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2032689396, відповідно до якого загальний розмір кредиту становить 57534,00 гривень, дата остаточного повернення кредиту - 19 серпня 2023 року, фіксована процентна ставка - 40% річних (а.с. 10).
Згідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами 19.08.2020 року сума кредитного ліміту складає 57534,00 гривень строком на 36 місяців. Розмір процентної ставки фіксованої - 40% річних (а.с. 12).
Також ОСОБА_1 підписано анкету-заяву на отримання кредиту/опитувальний лист від 17 серпня 2020 року (а.с. 13).
Згідно до заяву про видачу готівки №303T02ZYXG від 19 серпня 2020 року ОСОБА_1 отримала 57 534,00 гривень - виплата коштів за кредитним договором № 2032689396 від 19.08.2020 року (а.с. 15).
28 червня 2023 року на адресу ОСОБА_1 вдправлено вимогу про погашення заборгованості з вих..№ 1770/2023 (а.с. 23-24).
Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2032689396 вбачається, що загальна заборгованість становить 40466,76 гривень (а.с. 9).
5.Норми права застосовані судом та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір раніше не оспорювався та не визнавався судом недійсним.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» (далі Закон).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «ОТП Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога, щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №2032689396 від 19.08.2020 року у ромірі 40466,76 гривень підлягає задоволенню.
Вказаний висновок відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 336/887/18 (провадження № 61-11747св19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
6.Судові витрати.
Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2684,00 гривні, що підтверджується платіжним дорученням № 2901566034 від 11 жовтня 2023 року (а.с.8), як судові витрати на оплату судового збору при зверненні із позовом.
Враховуючи прийняття рішення про задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідачем, на користь позивача.
Згідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених позовних вимог, а враховуючи встановлених підстав для задоволення заявлених вимог у повному обсязі, підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.1, 2, 12,ч.2 ст.13,81, 141, 174,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь АТ «ОТП Банк», юридична адреса реєстрації: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок № 43, ЄДРПОУ 21685166, заборгованість за кредитним договором № 2032689396 від 19.08.2020 року у розмірі 40466 (сорок тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 76 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь АТ «ОТП Банк», юридична адреса реєстрації: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок № 43, ЄДРПОУ 21685166, суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .
Сторони по справі:
позивач - Акціонерне товариство «ОТП Банк», юридична адреса реєстрації: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43, ЄДРПОУ 21685166;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Івченко Т. П.