Справа № 212/1099/24
1-кп/212/253/24
10 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
в ході розгляду в судовому засіданні в залі суду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023040000000499 від 06.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, -
Під час судового засідання від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання, підтримане ним у судовому засіданні, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно обвинуваченого з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України, посилаючись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 361 КК України, який є особливо тяжким. 31.10.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені вказаного кримінального правопорушення та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який було продовжено до 2 лютого 2024 року. В подальшому ухвалою суду від 13 лютого 2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 2 місяці. Наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК, такі як можливість переховування ОСОБА_4 від суду, оскільки обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення; покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, можливість його незаконного впливу на свідків та експертів у кримінальному провадженні, які не були допитані; ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Захисник та обвинувачений, заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, вказували, що ризики, наведені прокурором ним не були доведені, тому підстав для продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 наразі немає.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження в обсязі необхідному для вирішення заявленого клопотання прокурора дійшов наступного висновку.
В рамках кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000499 від 06.06.2023 року 31 жовтня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ознаками ч. 5 ст. 361 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, термін дії якого було подовжено до 2 лютого 2024 року.
В подальшому ухвалою суду від 13 лютого 2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 2 місяці та покладено обов'язки за ч. 5 ст. 194 КПК: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста Кривого Рогу без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
22 лютого 2024 року ОСОБА_4 було зменшено коло обов'язків за ч. 5 ст. 194 КПК України в рамках обраного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Відповідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Таким чином слідчий суддя на підставі матеріалів сформованої кримінальної справи, враховуючи висунуте обвинувачення ОСОБА_4 , встановив, що за п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 361 КК, належним чином підтверджена.
Також відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений ст. 177 КПК, на який вказав прокурор, як ризик можливого переховування ОСОБА_4 від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожуватиме обвинуваченому в разі визнання його винним в інкримінованому злочині, який продовжує існувати на даний час.
Натомість, прокурором не було доведено можливість незаконно впливу ОСОБА_4 на свідків чи експертів у даному кримінальному провадженні, доказів можливого впливу на яких не було надано, так само як й не було доведено ризик можливого вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Також за ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
У цьому сенсі суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_4 протягом більш ніж трьох місяців, залишаючись під домашнім арештом, а в подальшому протягом 2 місяців під особистим зобов'язанням виконував покладені на нього обов'язки підозрюваної та обвинуваченої особи в рамках обраних запобіжних заходів, не порушуючи їх, не ухиляючись від суду.
Згідно із ст. 179 КПК особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 КПК. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, беручи до уваги наведені обставини, суд зазначає, що оскільки інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, а також зважаючи на встановлені обставини справи та особу обвинуваченого, для уникнення встановленого судом ризику за ст. 177 КК України, дійшов переконання, що відносно ОСОБА_4 доцільно продовжити застосування найбільш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання строком на два місяці, з покладенням такого обов'язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК, як необхідність здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, оскільки в інших раніше застосованих до ОСОБА_4 обов'язків наразі доцільності немає.
Керуючись ст. 176-178, 182, 193-195, 199, 314-316 КПК, -
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язок: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали становить два місяці.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання доручити прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1