Справа № 175/4212/23
Провадження № 2/175/1098/23
(з а о ч н е)
11 березня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
за участю секретаря Стеценко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування в особі Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
В серпні 2023 року Орган опіки та піклування в особі Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав, в якій просили суд позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь тієї особи або установи, де буде виховуватися малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх його заробітків (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Представник позивача начальник служби у справах дітей Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Рябухіна Ю.В. надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила суд задовольнити позовні вимоги, не заперечувала щодо винесення заочного рішення (а.с. 37).
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.33') та повернутим рекомендованим повідомленням з відміткою «за закінченням терміну зберігання», однак у судове засідання не з'явився, причини неявки у судове засідання не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, пояснень чи відзиву до суду не подавав, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Третя особа ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, ознайомившись з наданими доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьком зазначений ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року, актовий запис № 114 (а.с. 8).
Матір дівчинки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.11.2017 р.
Відповідно до копії довіреності від 02.05.2018 р. засвідченої виконуючим обов'язки начальника державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України, ОСОБА_5 , батько ОСОБА_3 - ОСОБА_1 надав погодження щодо встановлення опіки над його донькою громадянці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 12).
Зі змісту листа № 48-8/69-3926 від 12 травня 2023 року вбачається, що позивач звертався до відділення поліції № 8 ДРУП ГУПН в Дніпропетровській області з метою розшукати та встановити місце знаходження відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проте встановити місце знаходження чи перебування останнього не виявилося можливим (а.с. 13).
Рішенням Виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 844 від 14.06.2023 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до копії акта обстеження умов проживання № 32 від 19.05.2023 року проведеного за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що одноповерховий будинок має 4 (чотири) кімнати, кімнати облаштовані відповідними меблями, тобто створені належні умови для повноцінного розвитку дитини. У будинку мешкає три особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , опікун, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дитина під опікою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дитина під опікою (а.с. 16).
Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 навчається у 2-му класі Ліцею №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області (а.с. 17), має достатній рівень знань, бере активну участь у житті класу, її вихованням займається бабуся ОСОБА_2 (а.с. 18-19).
Зі змісту довідки від 23.03.2023 р., складеної бабусею ОСОБА_2 , вбачається, що батько дівчинки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 знаходиться в місцях позбавлення волі, дитиною не цікавиться, фінансово не забезпечує (а.с. 20).
У відповідності з ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків, що узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 420/1753/18 (провадження № 61-22933св19) від 14 травня 2020 року.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У відповідності з принципами Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, які виходячи з ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства: дитина для повного та гармонійного розвитку її особи потребує любові і розумі Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батька усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного, детально проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків та його небажання виховувати доньку, а тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги доведені належними, допустимими та достатніми доказами, через що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь держави повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 6, 7, 15, 17-19, 164, 165, 166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судом законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Органу опіки та піклування в особі Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.
Позбавити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь тієї особи або установи, де буде виховуватися малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітків (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 17 серпня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.