ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 47/295
31.10.07
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Центру телекомунікацйних послуг Кіровоградської філії ВАТ «Укртелеком»
До Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»
про стягнення 821,00 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача: Марченко А.А. -предст. (дов.№б/н від 23.11.2006р.);
Від відповідача: не з»явився
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 720,00 грн. основного боргу, 79,92 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 21,08 грн., а також витрат по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2007р. порушено провадження в справі № 47/295 та призначено її до розгляду 24.10.2007р.
24.10.2007р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено та призначено на 31.10.2007р.
В судовому засіданні 31.10.2007р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судові засідання 24.10.2007р. та 31.10.2007р. не зявився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про проведення вищезаначених судових засідань був повідомлений належним чином.
У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком» в особі начальника Центру обслугування споживачів та продажу послуг Кіровоградської дирекції ВАТ «Укртелеком» і Акціонерним комерційним агропромисловим банком «Україна» в особі ліквідаційної комісії АКБ «Україна» Регіонального уповноваженного ліквідатора банку Україна, було укладено договір №2557 від 23.10.2003р. про взаємовідносини підприємства зв»язку МТфМЗК і власників відомчих телефонних мереж, згідно умов якого підприємство зв»язку (позивач) зобов»язався виділити точки включення з»єднувальних ліній від АТС відомства, встановленої за адресою: м. Кіровоград, вул. Вінниченка, 1, з присвоєнням індексу виходу на АТС відомства 29-42***, 29-43*** для організації з»єднувальних ліній та прямих зв»язків.
Пунктами 8, 8.1. цього ж договору передбачено обов»язок відповідача проводити наступні платежі підприємству зв»язку (позивачу), а саме: до 20 числа наступного за звітним місяця на підставі рахунків підприємства -позивача, а у разі неотримання рахунку звернутись до підприємства зв»язку (позивача) та оплатити послуги у встановлений цим договором строк.
Відповідно до п.7 вищеназваного договору розрахунок платежів за оренду з»єднувальних ліній проводить підприємство зв»язку (позивач), що відображається в додатку до даного договору, якій є невід»ємною його частиною.
26.12.2003р. між сторонами було підписано акт обстеження технічного стану відомчої телефонної станції, у відповідності до якого було визначено, що стан обладнання, лінійних споруд, абонентського обладнання, підготовки персоналу є задовільним, експлуатація проводиться відповідно до технологічних карт, відомча телефонна мережа відповідає нормам.
19.01.2007р. позивачем було надіслано на адресу відповідача рахунки-фактури за послуги зв»язку з 01 по 31.07.2006р. на суму 240,00 грн., з 01 по 31 серпня 2006р. на суму 240,00 грн., з 01 по 30 вересня 2006р. на суму 240,00 грн., які відповідач отримав, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.01.2007р. та повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.03.2007р.
Також, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію за вих.№293/19 від 20.12.2006р.
Відповідач на вказану претензію відповів своїм листом за вих.№ 050/120/1150 від 02.04.2007р., в якому зазначив іншу дату договору, а саме: замість 23.10.2003р. (який позивач зазначає у позовній заяві і претензії) вказано 11.10.2005р. та зазначив про те, що ним було надіслано на адресу позивача лист за вих. №01/455 від 03.07.2006р. про дострокове розірвання договору №2557 від 11.10.2005р., а тому нарахування позивачем 720,00 грн. боргу за цим договором є на думку відповідача необгрунтованим. При цьому, доказів надіслання листа за вих. №01/455 від 03.07.2006р. відповідачем не надані.
Вищезезначену суму основного боргу станом на день розгляду справи відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про телекомунікації" обов'язком споживачів телекомунікаційних послуг є виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Положеннями ст.36 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.
Також, цією ж статтею визначено умови надання телекомунікаційних послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Відповідно до ст.66 цього ж Закону визначено, що тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті. Державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають: 1) тарифи на загальнодоступні послуги; 2) тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.
Статтею 68 Закону України "Про телекомунікації" закріплено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач -Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком» умови договору №2557 від 23.10.2003р. виконав, а відповідач -Акціонерний комерційнийо агропромисловий банк «Україна» -свої обов'язки за зазначеним договором по оплаті наданих йому позивачем послуг -не виконав. На даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 720,00 грн., яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку. А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надання послуг за договором №2557 від 23.10.2003р. в розмірі 720,00 грн. законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Крім цього, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 79,92 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 21,08 грн.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд врахувавши, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті наданих за договором №2557 від 23.10.2003р. послуг, у відповідача перед позивачем існує заборгованість по оплаті наданих послуг у розмірі 720,00 грн., яка на даний час відповідачем не погашена, а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції, вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Згідно розрахунку позивача, який було наведено ним у позові і який було перевірено судом, сума витрат з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення складає 79,92 грн., а сума 3% річних складає 21,08 грн. і підлягають стягненню з відповідача.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» (код ЄДРПОУ 00039025, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 12, накопичувальний рахунок №32079100101, МФО 300001), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Центру телекомунікацйних послуг Кіровоградської філії ВАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 22211233, місцезнаходження: 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5, р/р 260014639 Кіровоградській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен банк Аваль», МФО 323538) 720 (сімсот двадцять) грн. 00 коп. боргу, 79 (сімдесят дев»ять) грн. 92 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 21 (двадцять одна) грн. 08 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Р.Станік