ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
20.11.2007р.
м.Київ
№ 25/267-А
За позовом Державного підприємства «Укррезерв»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими
платниками податків
про скасування рішень
Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Морозов С.М.
Судді Копитова О.С.
Євсіков О.О.
Представники сторін:
Від позивача Танцюра М.В. (довіреність № 43 від 15.05.2007р.)
від відповідача Олійниченко І.В. (довіреність № 158/9/10-107 від 19.01.2007р.);
Ярошенко В.С. (довіреність №3494/9/10-017 від 26.06.2007р.);
Куцький С.С. (довіреність № 2615/9/10-114 від 06.09.2007р.);
від третьої особи Шаліна С.І. (довіреність № 1650/9/10-110 від 27.09.2007р.);
В судовому засіданні присутній старший помічник прокурора Голосіївського району міста Києва Казак О.А..
20.11.2007р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи:
Державне підприємство «Укррезерв»(надалі ДП «Укррезерв», позивач) звернулось до суду з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (надалі ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, відповідач) № 0000532307/0 від 23.02.2007р. та № 0000151520/2 від 23.02.2007р..
В ході розгляду позивачем подавалась заява про зміну позовних вимог за якою позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 23.02.2007р. № 0000532307/0 та податкове повідомлення-рішення від 23.02.2007р. № 0000151520/2 (податкове повідомлення-рішення від 14.09.2006р. № 0000151520/0).
В обґрунтування заявленого позову ДП «Укррезерв» стверджує про правомірність віднесення до складу валових витрат витрат понесених у звязку з придбанням товару (пшениці м'яких сортів) придбаного у ТОВ «Формула якості», та віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за отриманими податковими накладними від ТОВ «Формула якості», оскільки такі витрати підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, які на момент перевірки були відсутні через їх вилучення ст. оперуповноваженим ВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків.
Податок на додану вартість позивачем було сплачено при придбанні товару та чинним законодавством не встановлено обов'язок сторін за договором встановлювати чи перевіряти правоздатність своїх контрагентів чи ступінь податкової дисципліни. Податкові накладні отримані позивачем від ТОВ «Формула якості»в період коли вказаний суб'єкт господарювання був зареєстрований платником податку на додану вартість, підприємство значилось в ЄДРПОУ. Неправомірним є висновок зроблений перевіряючими з посиланням на ст. 91 ЦК України у акті перевірки про те, що ТОВ «Формула якості»втратило цивільну правоздатність з 29.03.2004р. на підставі рішення суду від 15.06.2006р., оскільки цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи, обгрунтовані тим, що згідно рішення Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2006р. визнано недійсним статут ТОВ “Формула якості» з моменту його реєстрації, визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Формула якості» за реєстраційним № 34149 від 29.03.2004р., скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ “Формула якості» з 29.03.2004р., скасовано державну реєстрацію ТОВ «Формула якості», у зв'язку з чим позивач порушив пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість».
Окрім того, в порушення пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковою накладною № 7 від 04.03.2004р.. Вказана податкова накладна не підписана уповноваженою особою та не скріплена печаткою підприємства-продавця, ДП «Укррезерв»не подавало до податкових органів відповідну заяву у встановленому законом порядку.
Ухвалою суду від 02.07.2007р. до участі у справі в якості третьої особи залучено СДПІ у м. Києві по роботі з впп.
Провадження у справі неодноразово зупинялось через необхідність у витребуванні доказів по справі, направленням запитів, надання можливості сторонам представити до суду документи на підтвердження заявлених вимог та заперечень. Після закінчення встановлених строків провадження було поновлено.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків було проведено виїзну позапланову перевірку Державного підприємства «Укррезерв»з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Формула якості»за період з 01.03.2004р., про що складено акт № 13/26-0/13677856 від 07.09.2006р. (копія в матеріалах справи).
На підставі складеного акту СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення № 0000151520/0 від 14.09.2006р. яким за порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20 452 698 грн. (в тому числі 13 634 450 грн. основний платіж, 6 818 248 грн. штрафні санкції).
Рішенням про результати розгляду скарги ДПА у м. Києві № 240/10/25-314 від 25.01.2007р. скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.09.2006р. № 0000151520/0 (форма «Р») СДПІ у м. Києві по роботі з впп у частині 3 492 007 грн. нарахованого податку на додану вартість та 1 747 026, 50 грн. застосованої штрафної санкції а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишене без змін, також одночасно зобов'язано прийняти податкове повідомлення-рішення (за формою «В1»), яким визначити до сплати 3 492 007 грн. з податку на додану вартість і 1 746 003, 50 грн. застосованої штрафної санкції.
В силу положень підпункту “б» пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган змінює відповідне рішення внаслідок їх адміністративного оскарження. Тобто, податкове повідомлення-рішення № 0000151520/0 від 14.09.2006р. (яким визначено податкове зобов'язання та штрафні санкції всього на суму 20 452 698 грн.) вважається відкликаним, нечинним, та не породжує певних правових наслідків.
Згідно рішення про результати розгляду скарги за виявлені під час перевірки порушення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0000532307/0 від 23.02.2007р. яким за порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за 7 місяць 2004р. на 3 492 007 грн.;
- № 0000151520/2 від 23.02.2007р. яким за порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 213 664, 50 грн. (в тому числі 10 142 443 грн. основний платіж, 5 071 221, 50 грн. штрафні санкції).
Як вбачається з матеріалів справи у березні -липні 2004р. між позивачем та ТОВ «Формула якості» здійснювались господарські операції на виконання яких отримувались податкові накладні, суми податку на додану вартість зазначені у вказаних накладних віднесені позивачем до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах.
Нарахування податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування здійснено у зв'язку з неприйняттям в якості належного підтвердження віднесених до складу податкового кредиту сум податку, отриманих позивачем від ТОВ «Формула якості»податкових накладних саме на тій підставі, що згідно рішення Печерського районного суду від 15.06.2006р. визнано недійсними статут, запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Формула якості», свідоцтво про реєстрацію останнього в якості платника податку на додану вартість.
Окрім того у висновках акту перевірки зазначено, що в порушення вимог пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ДП «Укррезерв»включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 700 086 грн. по податковій накладній, яка оформлена неналежним чином підприємством-продавцем, а саме вказана податкова накладна не підписана уповноваженою особою та не скріплена печаткою.
Щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними отриманими у звязку із здійсненням господарських операцій з ТОВ «Формула якості»судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість» податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість»).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити.
Відповідно до укладених з ТОВ «Формула якості»контрактів № 2127/1 від 01.12.2003р., № 782 від 29.03.2004р., № 1549/1 від 18.06.2004р. позивачем здійснювалось придбання пшениці м'яких сортів 3-го та 4-го класу. На виконання умов зазначених контрактів складались відповідні первинні бухгалтерські документи, позивачем отримані податкові накладні перелік яких наведено у акті перевірки від 07.09.2006р. (табл. на ст. 5 акту). Зазначені податкові накладні, що підтверджують відносини позивача з ТОВ «Формула якості»в оригіналах вилучені, що підтверджується протоколом виїмки та огляду від 20.04.2006р. (складений ст. о/у ВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з впп Літвіним Ю.В.).
В ціні придбаного товару, ДП «Укррезерв»було сплачено податок на додану вартість, розрахунки проведені безготівковим шляхом через розрахункові рахунки, відкриті підприємствами в установах банків про що зазначено у акті перевірки.
Згідно ч. 2 ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно акту перевірки податкові накладні виписані позивачу ТОВ «Формула якості»у квітні -липні 2004р. не прийняті в якості підтвердження суми витрат щодо сплати вартості придбаної продукції, оскільки виписані неплатником податку в силу рішення районного суду яким визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ вказаного підприємства з 29.03.2004р..
Судом не враховується твердження податкового органу про те, що позивач не мав право на податковий кредит в зв'язку з тим, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Формула якості»було анульовано Державною податковою інспекцією в Печерському районі м. Києва, оскільки, свідоцтво було анульовано 04.08.2006 року, тоді ж як податкові накладні на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та щодо яких виник спір виписані у квітні - липні 2004 року, тобто в період в якому ТОВ «Формула якості»було платником податку на додану вартість та мало повне право на складання податкових накладних.
На момент виконання зобов'язань за укладеними угодами згідно отриманих податкових накладних, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнає податкова інспекція, підприємство знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. Окрім того, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Чинним на момент розгляду справи Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.1, ч.2 ст.18 Закону). За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Таким чином, суд вважає, що сума податкового кредиту позивача за квітень 2004р. -липень 2004р. сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Формула якості», зареєстрованого платником податку на додану вартість.
Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару (послуг). Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Окрім того, відповідачем не доведено належними доказами несплату податку на додану вартість ТОВ «Формула якості»у встановленому законом порядку до бюджету. Наданий до матеріалів справи акт перевірки вказаного підприємства № 147/23-8/7-32159942 з питання достовірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з бюджету за лютий, травень 2004р. не свідчить про неправомірність здійснюваних з позивачем операцій, оскільки первинні документи ТОВ «Формула якості»не перевірялись, суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту були зменшені за наслідками перевірки виключно з підстав ненадання документів на підтвердження задекларованих сум.
Згідно документів податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Формула якості», які надані за судовим запитом в оригіналах (оглянуті в судовому засіданні 16.10.2007р. судом та повернуті відповідно до п. 3 ухвали суду від 16.10.2007р. із залученням до матеріалів справи копій) судом встановлено, що суми податку на додану вартість, що декларувались у відповідних періодах перевищували податкові зобов'язання, що виникали для підприємства на підставі виданих позивачу податкових накладних.
Зокрема, у квітні 2004р. ТОВ «Формула якості»відображено 7 259 494 грн. податкових зобов'язань з ПДВ, загальний обсяг продажу товарів без ПДВ становив 36 297 470 грн. тоді як сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкових зобов'язань з ПДВ за податковими накладними виданими позивачу (№ 22 від 01.04.2004р., № 13 від 09.04.2004р., № 15 від 14.04.2004р., № 14 від 14.04.2004р., № 22 від 14.04.2007р., № 22 від 14.04.2007р., № 12 від 23.04.2004р., № 15 від 23.04.2004р., № 16 від 26.04.2004р., № 17 від 26.04.2004р., № 12 від 27.04.2004р., № 18 від 27.04.2004р.) складає 5 486 241, 04 грн., у травні задекларовано 5 845 647 грн. податкових зобов'язань з податку на додану вартість, тоді як за виданими позивачу податковими накладними (№ 27 від 20.05.2004р., № 26 від 20.05.2004р., № 24 від 20.05.2004р.) вказана сума складає 2 503 901, 59 грн. тощо, за таких обставин в суду відсутні підстави вважати не задекларованими та несплаченими до бюджету податкові зобов'язання сплачені позивачем у ціні придбаної продукції.
Враховуючи відсутність належних доказів щодо несплати податку до бюджету, а також доказів, що підтверджували б статус ТОВ «Формула якості», як неплатника податку на додану вартість у вказаному періоді також обізнаність про це позивача, суд визнає неправомірним висновок відповідача про безпідставність віднесення податку сплаченого позивачем в ціні придбаної продукції до податкового кредиту.
В цій частині висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Щодо виявленого порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 700 086, 15 грн. згідно податкової накладної № 7 від 04.03.2004р. суд погоджується з викладеною позицією податкового органу через наступне.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону податкова накладна повинна містити окремим рядком визначені реквізити.
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Тобто, у випадку відсутності належним чином оформленої податкової накладної, або заповнення її особою, не зареєстрованою, як платник податку в податковому органі, сума ПДВ, що сплачена продавцю товарів (робіт, послуг) не підлягає включенню до податкового кредиту.
Як встановлено в ході розгляду справи податкова накладна № 7 від 04.03.2004р. в оригіналі була вилучена згідно протоколу виїмки та огляду від 20.04.2006р. (складений ст. о/у ВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з впп Літвіним Ю.В.). На судовий запит представником третьої особи було представлено для огляду в судовому засіданні 23.10.2007р. (ухвала суду від 23.10.2007р.) оригінал вказаної податкової накладної та відповідно підтверджено відсутність на документі підпису уповноваженої особи, печатки підприємства -платника податку.
Відсутність зазначених реквізитів не дає можливості ідентифікувати особу продавця, підтвердити достовірність факту здійснення господарських операцій та сплати податку на додану вартість продавцем товару та сум ПДВ сплачених позивачем у складі вартості товарів та послуг.
Оскільки позивач не звернувся своєчасно до продавця товару з питанням про заміну неналежним чином оформленої податкової накладної та до податкового органу у порядку, встановленому законом, позивач не мав права щодо включення зазначеної суми до складу податкового кредиту відповідного періоду. Право на включення цієї суми до податкового кредиту виникає у позивача з моменту отримання належним чином оформленої податкової накладної.
За таких обставин висновок зроблений під час перевірки про порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 700 086 грн. по податкові накладній, яка оформлена неналежним чином підприємством-продавцем ТОВ «Формула якості»судом підтверджується, та відповідно донарахування податку в розмірі 700 086 грн., застосування штрафних санкцій згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 350 043 грн. відповідає чинному законодавству.
Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000532307/0 від 23.02.2007р..
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000151520/2 від 23.02.2007р. в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 14 163 535, 50 грн. (в тому числі 9 442 357 грн. основного платежу, 4 721 178, 50 грн. штрафних санкцій).
4. В іншій частині в позові відмовити.
5. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Укррезерв»(03150, м. Київ, вул. Боженка 84, код ЄДРПОУ 13677856) 1, 70 грн. (одну гривню 70 копійок) судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя С.М. Морозов
судді О.С. Копитова
О.О. Євсіков
дата складення постанови у повному обсязі 23.11.2007р.