Справа №:755/3461/24
Провадження №: 2-о/755/183/24
"10" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
При секретарі - Бовкун М.В.
за участі:
представника заявника - адвоката Ільющенка Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту родинних відносин,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява окремого провадження
ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ ДРАЦС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), у якій заявник просить встановити факт родинних відносин.
Заяву обґрунтовано тим, що 20 липня 1991 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб у місті Ашхабад, Туркменістан, однак, документи, які підтверджують вказаний факт не збереглися. Вказує, що у зв'язку із укладенням шлюбу, зміна прізвища дружини ОСОБА_2 не відбувалася. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті волгодонськ, ростовська область, російська федерація. При цьому, стверджує, що у графі матір прізвище матері помилково зазначено « ОСОБА_2 », замість правильного - « ОСОБА_2 ».
Також заявник повідомив, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано
14 липня 1998 року, про що складено відповідний актовий запис № 504. Однак, 17 травня 2000 року шлюб укладено повторно, про що Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис
№ 177. ОСОБА_2 у зв'язку із укладенням шлюбу прізвище не змінювала. Далі, 01 квітня
2004 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано повторно, актовий запис № 369.
На підставі викладеного просить встановити факт того, що ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 лютого 2024 року відкрито провадження в справі, призначено справу до судового розгляду.
Заявник ОСОБА_1 у судові засідання 02 та 10 квітня 2024 року не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник заявника - адвокат Ільющенко Ю.А., у судових засіданнях 02 та 10 квітня
2024 року заяву підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві, просив її задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні 02 квітня 2024 року проти задоволення заяви не заперечувала. Крім того, за клопотанням представника заявника - адвоката Ільющенка Ю.А., та безпосередньої згоди заінтересованої особи ОСОБА_2 , остання допитана як свідок.
Зокрема, у судовому засіданні 02 квітня 2024 року свідок ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 є її сином, народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. волгодонськ ростовської області російської федерації. Батьком дитини є ОСОБА_3 , шлюб укладено у м. Ашхабад, Ташкент, свідоцтво про реєстрацію шлюбу наразі немає в наявності, при переїзді було втрачено. На час реєстрації народження сина прізвище в неї було « ОСОБА_2 », таке ж прізвище залишилось і на даний час. З батьком сина - ОСОБА_3 , одружились у 1991 році в м. Ашхабад, Ташкент, згодом розлучились, проте уклали вдруге шлюб у м. Києві та надалі повторно його розірвали. Батько ОСОБА_1 помер. Свідок зазначила, що ніколи прізвища не змінювала. Паспорт книжечку втратила, на даний час зробила новий паспорт у виді id-картки. Разом із сином ходили до медичної установи, зробили ДНК-тест на факт споріднення, висновком експерта такий факт підтверджено. До цього часу не було потреби у встановленні факту спорідненості. Наразі має інвалідність третьої групи, і, можливо, в майбутньому буде потребувати догляду та піклування, а тому слід встановити факт родинних зв'язків.
Заінтересована особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у судове засідання не з'явилась, надала заяву, у якій просила провести судовий розгляд заяви відповідно до фактичних обставин справи та без участі свого представника.
Заслухавши пояснення представника заявника, свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду, виходячи з такого.
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорених прав.
Згідно із пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року
№ 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України. У пункті
9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з роз'ясненнями, зазначеними у пункті 3 цієї ж постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Звертаючись з даною заявою до суду заявник мотивує вимоги тим, що юридичним фактом, який підлягає встановленню судом є факт родинних відносин. Зазначає, що відповідним органом реєстрації актів громадянського стану було помилково вказано прізвище матері « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_2 ».
Таким чином, із заяви про встановлення факту родинних відносин вбачається, що заявник просить встановити факт походження ОСОБА_1 від ОСОБА_2 (факт материнства).
Відповідно до пунктів 4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня
2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства та материнства суд розглядає у позовному провадженні. Суд визнає материнство, якщо походження дитини від певної жінки, підтверджено відповідними доказами, у тому числі висновками експертизи. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.
З вказаного вбачається, що розгляд такого факту в порядку окремого провадження, можливий лише у випадку, визначеному статтею 132 Сімейного кодексу України (в разі смерті особи, яка є матір'ю дитини), в усіх інших випадках справа про визнання материнства є спором про право.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статті 135 СК України у разі смерті батька чи матері дитини, для підтвердження факту батьківств (материнства) померлої особи щодо дитини.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 234 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, окреме провадження по своїй суті є непозовним провадженням, яке виключає існування у заявників майнових питань. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. Тобто, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом із змісту заяви встановлено, що заявником подано заяву про встановлення факту материнства в порядку окремого провадження, а не позовного провадження, вказане є підставою для залишення заяви без розгляду.
Отже, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин слід залишити без розгляду та роз'яснити, що встановлення факту материнства здійснюється у порядку загального позовного провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 131, 132 СК України, статтями
234, 293-294, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 10 квітня 2024 року.
Суддя О.О. Хромова