ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20681/23
провадження № 1-кс/753/1132/24
"10" квітня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про призначення у кримінальному провадженні №12023100020003456 від 06.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 301, ч.ч. 3,4 ст. 301-1 КК України стаціонарної психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_6 ,
28.03.2024 захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із вище вказаним клопотанням, у якому просила призначити у кримінальному провадженні №12023100020003456 стаціонарну психіатричну експертизу її підзахисному ОСОБА_6 , виконання якої доручити експертам ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» та зупинити кримінальне провадження на час проведення експертизи.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12023100020003456 від 06.09.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, ст. 301, ч. 3,4 ст. 301-1 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження було призначено амбулаторну психіатричну експертизу щодо підозрюваного ОСОБА_6 та за результатом її проведення, експертом зроблено висновок про те, що ОСОБА_6 є психічно здоровим, що на думку сторони захисту не відповідає дійсності, оскільки експертом не було враховано усіх обставин, що стосуються здоров'я підозрюваного.
Також сторона захисту зазначає, що внаслідок стресу та хвилювання, пов'язаного із здійсненням досудового розслідування, 25.03.2024 ОСОБА_6 був госпіталізований до психоневрологічного диспансеру, за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 8 , з попереднім діагнозом: галюцинаторно-параноїдний синдром та наразі перебуває на стаціонарному лікуванні. При огляді лікарем в умовах стаціонару було встановлено додатковий діагноз, попередньо- розлади адаптації.
Враховуючи, що з моменту проведення амбулаторної психіатричної експертизи стан психічного здоров'я підозрюваного погіршився та в умовах стаціонару буде описано перебіг хвороби і діагноз ОСОБА_6 , вбачається необхідність для повного та об'єктивного дослідження його психічного стану, шляхом проведення повторної психіатричної експертизи.
У судовому засіданні захисники підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на вказані у ньому обставини.
Підозрюваний у судовому засіданні також підтримав клопотання.
Прокурор в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, пояснила, що відсутні підстави для призначення комплексної стаціонарної психіатричної експертизи, стан здоров'я ОСОБА_6 встановлений висновком судово-психіатричної експертизи, з урахуванням обставин, вказаних у клопотанні сторони захисту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
В силу вимог ч. 1 ст. 244 КПК України, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
Крім того, статтею 509 КПК України до обов'язків слідчого та прокурора віднесено залучення експерта для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження встановлені обставини, що дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані, або ж захворіла на психічну хворобу після вчинення кримінального правопорушення. Такими обставинами є наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання, а також у разі, якщо поведінка особи під час вчинення суспільно-небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту, пам'яті тощо)
Відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта №209 від 27.02.2024: «У період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , він не виявляв ознак будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , він не перебував у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Питання осудності, як юридичне, знаходиться поза межами компетенції судово-психіатричного експерта. У теперішній час ОСОБА_6 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує».
Отже сукупність наведеного не дає достатніх підстав ставити під сумнів осудність підозрюваного.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза по кримінальних справах призначається та проводиться на підставах та у порядку, передбаченому законом.
Частиною 2 статті 509 КПК України визначено, що у разі необхідності проведення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк до двох місяців.
Отже, слідчий суддя відмічає, що процесуальним законом визначено, що підставою для проведення стаціонарної експертизи є необхідність тривалого спостереження за особою.
На переконання слідчого судді, вищезазначена необхідність є медичним критерієм і не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 7 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи (затв. Наказом МОЗ від 08.10.2001 № 397) (далі - Порядок) предметом експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин.
Слідчий суддя також приймає до уваги, що в силу п. 23 Порядку експерти, які проводять амбулаторну експертизу, у разі неможливості відповісти на всі запитання, поставлені перед ними, повинні обґрунтувати висновок про необхідність проведення стаціонарної експертизи.
Таким чином, підставою для поміщення особи до психіатричного закладу з закритим режимом має бути Висновок уповноважених осіб про неможливість проведення експертизи шляхом проведення амбулаторної психіатричної експертизи.
У той же час, Висновок судово-психіатричного експерта №209 від 27.02.2024 щодо необхідного обґрунтування не містить.
Враховуючи викладене, клопотання сторони захисту про призначення стаціонарної психіатричної експертизи підозрюваному ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 242, 244,509 КПК України, слідчий суддя
Клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про призначення у кримінальному провадженні №12023100020003456 від 06.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 301, ч.ч. 3,4 ст. 301-1 КК України стаціонарної психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1