ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5037/24
провадження № 2/753/4728/24
"09" квітня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )про розірвання шлюбу,
у березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначила, що 05 червня 2010 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 . З листопада 2022 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не підтримують, подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а тому позивач просить суд розірвати шлюб.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 березня 2024 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 11 березня 2024 року.
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Як передбачено частиною восьмою статті 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно із відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», які надійшли до суду 25 березня 2024 року, відповідач ОСОБА_2 не значиться зареєстрованим ні за адресою: АДРЕСА_1 , яка вказана у позовній заяві, ні за будь-якою іншою в м. Києві.
В Єдиному державному демографічному реєстрі, відсутні відомості стосовно місця реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_1
05 квітня 2024 року до суду від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України надійшла інформація, у якій зазначено, що за даними ДМС місце проживання ОСОБА_2 не встановлено.
Звертаючись із позовною заяою до суду, позивач вказала, що підставою для звернення саме до Дарницького районного суду м. Києва є те, що за відповідачем зареєстроване право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на території Дарницького району м. Києва.
Відповідно до частини дев'ятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до долученої до позову копії договору купівлі-продажу квартири від 22 квітня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 8 квітня 2024 року зазначена квартира зареєстрована на праві приватної власності за позивачем (1/2) та відповідачем (1/2).
Враховуючи те, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтям 174, 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відсутні встановлені цим Кодексом підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, зважаючи на те, що справа підсудна Дарницькому районному суду міста Києва, суд вважає за необхідне прийняти позов до розгляду та відкрити провадження у цій справі.
За загальним правилом, встановленим статтею 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про розірвання шлюбу.
Згідно із частиною п'ятою статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи вимоги статей 19, 274, 279 ЦПК України, зважаючи на зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.187, 260, 261, 274, 353 ЦПК України, суд, -
прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін на 08 травня 2024 року на 10:30 год. в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, каб. 123.
Копію даної ухвали надіслати сторонам у справі та копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів - відповідачу.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи, надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учаснику справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Роз'яснити відповідачу, що згідно із частиною другою статті 191 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dr.ki.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Шаповалова