Справа №: 700/73/24
Провадження № 3/700/91/24
іменем України
10 квітня 2024 року суддя Лисянського районного суду Черкаської області Пічкур С.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 2 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, згідно даних «Аrmor» раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
До Лисянського районного суду Черкаської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 156098 від 27.01.2024 року, 27.01.2024 року о 07 год. 45 хв. в смт. Лисянка по вул. Поштовій, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився приладом Драгер, показник 0,25%, чим порушив п.2.9 а ПДР.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив закрити справу у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. З результатами водій не був згідний, але до лікарні йому ніхто їхати не пропонував. Порушення поліцейських і недопустимість доказів підтверджуютсья матеріалами службового розслідування.
Заслухавши представнкиа особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали справи, зокрема дані відео з бодікамери поліцейського, оцінивши наявні докази з точки зору їх належності та допустимості, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Згідно запису відео з бодікамери поліцейського, водій ОСОБА_1 зупинився на вимогу поліцейського, його поведінка відповідала обстановці, він заперечував факт вживання алкоголю та добровільно пройшов огляд на стан сп'яніння, проте не погодився з даними приладу. Пояснення водія долучені до матеріалів справи, повністю узгоджуються з тими поясненнями, які надані водієм у судовому засіданні. Акт медичного огляду на стан сп'яніння лікарем у матеріалах справи відсутній, отже усі сумніви трактуються на користь обвинуваченого.
У Методичних рекомендаціях "Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем" (МОЗ України, Київ, 2004 р.), оцінка психофізіологічних змін організму в залежності від концентрації етанолу в крові, яка визначається методом хроматографічного аналізу, подається таким чином:
- менше 0.3‰ - відсутність впливу алкоголю;
- від 0.3 до 0.5‰ - незначний вплив алкоголю.
Як вбачається з результатів тесту приладу «Драгер» на стан алкогольного сп'яніння, показник алкоголю у водія становив 0,25 %, що згідно зазначених Методичних рекомендацій не є станом алкогольного сп'яніння, а медичний огляд на стан сп'яніння не проводився.
Вказані обставини також підтверджуються Висновком за результатами службового розлідування щодо порушення вимог адміністратвиного законодавства окремими працівниками з РПП СПД №2 Звенигородського РВП ГУНП від 11 березня 2024 року та листом начальника Звенигородського РВП від 11 березня 2024 року № 459355/04/06-2023
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на ці обставини суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні і судом не встановлені належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з недоведеністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у відповідності до положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Виходячи з викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП,
постановив:
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через районний судпротягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С. Д. Пічкур