Справа № 570/2301/23
Номер провадження 2-п/570/4/2024
09 квітня 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.
за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Відповідач звернувся у Рівненський районний суд Рівненської області із заявою про перегляд заочного рішення ухваленого 15 січня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
У поданій до суду заяві просить поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду у загальному порядку.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він перебуває на військовій службі та у листопаді 2023 року отримав захворювання пов'язане з проходженням військової служби, у зв'язку з чим не зміг прибути в судове засідання, яке відбувалося 13 листопада 2023 року і подав клопотання про відкладення судового розгляду. Вказує, що не був належним чином повідомлений про дату і час наступного судового засідання, що унеможливило його явку до суду, коли судом було винесено заочне рішення по справі. У зв'язку із розглядом справи без його участі він був позбавлений можливості надати пояснення, стверджує, що підпис, як і сам текст розписки написаний не ним, однак судом не були враховані дані обставини при винесенні заочного рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Представник позивача, адвокат Лук'янчук С.М. подав до суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у його відсутність.
Представник відповідача, адвокат Філатова А.В. подала до суду письмові пояснення, в яких не заперечувала проти розгляду заяви про перегляд заочного рішення за відсутності сторони відповідача.
Суд, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає до задоволення.
Так, 15 січня 2024 року Рівненським районним судом Рівненської області ухвалено заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Вказаним рішенням позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12 травня 2021 року у розмірі 20000 доларів США, та 3% річних за користування грошовими коштами за період з 01 січня 2022 року по 30 квітня 2023 року у розмірі 797 доларів США, а всього 20797 доларів США, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7605,18 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 травня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, судове засідання призначено на 05 липня 2023 року. Копію даної ухвали з копією позовної заяви та додатками до неї було направлено відповідачу. В матеріалах справи наявні відомості про вручення позовної заяви із додатками та ухвали про відкриття провадження представнику відповідача, адвокату Якобчуку П.О., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру серії ВК № 1065111 від 04 липня 2023 року.
05 липня 2023 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, ухвалою Рівненського районного суду від 06 жовтня 2023 року в задоволенні такого клопотання було відмовлено.
09 листопада 2023 року представником відповідача, адвокатом Якобчуком П.О. подано до суду заяву про припинення дії договору про надання правової допомоги з 06 жовтня 2023 року.
13 листопада 2023 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із його перебуванням на стаціонарному лікуванні у КНП "Міська лікарня № 2", на підтвердження чого були надані відповідні докази. Зважаючи на клопотання відповідача, 13 листопада 2023 року судове засідання було відкладене і в цей же день на сайті "Судова влада" опубліковано оголошення про виклик відповідача в судове засідання, що призначено на 15 січня 2024 року.
Окрім того, на адресу за якою зареєстроване місце проживання відповідача була надіслана судова повістка про виклик в судове засідання, що призначалося на 15 січня 2024 року.
Таким чином, відповідачу було достовірно відомо, що в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебувала справа за позовними вимогами ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, та отримавши копію позовної заяви з додатками своїм правом на подання до суду відзиву відповідач не скористався.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальної дії.
У відповідності зі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також слід відмітити, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті "Судова влада" і сторона має усі можливості з отримання інформації про розгляд її справи. Отже, позивач та відповідач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач належним чином повідомлявся про день та час судового засідання та не з'являлись в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд розглянув справу у відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.
У відповідності до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи свідчить оголошення про виклик відповідача до суду ан сайті "Судова влада" та рекомендоване поштове відправлення, яке повернулося на адресу суду.
При цьому, заява про перегляд заочного рішення не містить посилань на належні, існуючі на час ухвалення рішення докази, які спростовують попередні, мають істотне значення для правильного вирішення справи і, які могли би бути підставою для безумовного скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку.
Таким чином, судом встановлено, що підстав для скасування заочного рішення немає, а заява повинна бути залишена без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 232, 284, 287 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15 січня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оскільки заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Штогун О.С.