Справа № 569/6249/24
1-кп/569/1457/24
09 квітня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12022186010001408 від 22.09.2022 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України, -
На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав письмове клопотання, яке підтримав під час підготовчого судового засідання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави. З урахуванням обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, майнового стану, характеризуючих даних на обвинуваченого, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема запобігання спробам переховуватись від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення. Так, наразі вказані ризики не зменшились і продовжують існувати та обґрунтовано виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 міри запобіжного заходу тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України.
05.03.2024 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду відносно ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 12.04.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.
Відповідно до ч. ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов'язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі«Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов'язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існують ризики спробам переховуватись від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України, санкція ч. 2 ст. 307 КК України за ступенем тяжкості класифікована як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою
Оцінюючи позицію учасників судового провадження, зокрема думку прокурора, який підтримав клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає доцільним задоволити клопотання. Оскільки ОСОБА_4 , ніде не працює, раніше неодноразово вчиняв злочини у сфері незаконного обігу психотропних речовин, отримує прибутким від зайняття злочинною діяльністю, та може продовжувати займатись злочинною діяльністю, так як відсутні міцні соціальні зв'язки та стримуючі фактори від продовження злочинної діяльності. Останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, а тому може переховуватися від суду з метою уникнення відповідвальності.
Також суд виходить з того, що ОСОБА_4 має задовільний стан здоров"я, може утримуватись в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор». Суд погоджується із думкою прокурора в тій частині, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315,369, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без постійного місця проживання, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 09.04.2024 до 07.06.2024.
Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач коштів ТУ ДСА в Рівненській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, IBAN № НОМЕР_1 .
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_4 в разі внесення застави виконання наступних обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07.06.2024.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п"яти днів з дня її постановлення.
Суддя -