Справа № 524/3022/24
Провадження 3/524/1313/24
08.04.2024 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Малтиз А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного Управління ДПС у Полтавській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ «ІНТЕРЕГО», проживаючого за адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП,
У протоколі про адміністративне правопорушення від 08.03.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку: п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями.), п.З розділу ПІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п.5 НП(С)БО 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290; п.6 НП(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в розмірі 1311585 грн, у тому числі за 2021 рік - 1147515 грн., 2022 рік - 164070 грн. 2. п.44.1 ст.44, п. 188.1 ст. 188, в. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за № 996-XIV, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 506508 грн, в т.ч. за січень 2021 в сумі 3308 грн., за лютий 2021 в сумі 325000 грн., за травень 2021 - 100000 грн., за жовтень 2022 в сумі 50000 грн., за жовтень 2022 в сумі 28200 грн. 3. п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, зокрема не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлений законодавством термін податкову накладну на загальну суму обсягу постачання 157540,6 грн., в т.ч. за січень 2021 року - 16540,6 грн., за березень 2023 року - 141000 грн., за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, що свідчить про його неявку без поважних причин. Судові повістки з повідомленнями повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому згідно зі ст. 268 ч.2 КУпАП України суд вважає розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , оскільки його явка до судового засідання не є обов'язковою.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 слід закрити з наступних підстав.
Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому полягає суть адміністративного порушення, яке він вчинив. Суть адміністративного правопорушення, особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення зводиться виключно до посилання на норми Податкового кодексу України, зокрема п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.44.1 ст.44, п. 188.1 ст. 188, в. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що є неприпустимим, оскільки таке звинувачення є неконкретним, у його змісті відсутні будь-які дані з приводу події адміністративного правопорушення дати, місця, способу вчинення, тощо.
Більше того, у протоколі зазначено дату та час вчинення правопорушення, а саме дату складання акта документальної планової перевірки ТОВ «ІНТЕРЕГО» від 08.03.2024 року №2562/16-31-07-01-02/42814298. Тобто дата вчинення правопорушення ОСОБА_1 відсутня, оскільки дата складання акта та дата правопорушення не є тотожними поняттями. Вказане не дає суду можливості встановити точну дату вчинення правопорушення а отже, об'єктивну сторону.
Крім того , відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (окрім камеральних та електронних) оформляються у формі, зокрема акта, який підписується посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або, за наявності, їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Під Актом перевірки розуміється документ, який складається у передбачених законом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Тобто, Акт перевірки є службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. Такий Акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює, не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. Висновки, викладені в Акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують будь-які обов'язки.
Таким чином, Акт перевірки не може слугувати належним і допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України, Акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.09.2020, справа №П/811/2893/14.
Згідно ст. 58 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Статтями 55, 56 Податкового кодексу України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків, у разі, якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання.
Процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акта перевірки.
Проте, будь-які інші докази порушення, окрім акта перевірки до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати і інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності їх з діяннями, які викладені у диспозиції ч. 1ст. 163-1 КУпАП, з огляду на долучений до протоколу як доказ акт перевірки , та відсутність як доказу узгодженного податкового повідомлення-рішення прийнятого на підставі цього акта , неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у діях останнього складу правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю подій і складу адміністративного правопорушення. Тобто судом встановлені обставини, що виключають провадження по справі. На підставі викладеного, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.245, 280, 256, 247 п.1, 284 КпАП України, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Автозаводського районного
суду м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ