Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/60/24
Провадження № 2/382/243/24
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
10 квітня 2024 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Русу В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, відповідно до вимог якого просила стягувати щомісячно з відповідача на свою користь аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходу до закінчення навчаня, але не довше ніж до двадцяти трьох років.
В позові вказала, що 2 січня 2024 року позивачці виповнилося вісімнадцять років. З 1 вересня 2023 року позивачка навчається на денній формі навчання в КЗ КОР "Чорнобильський медичний фаховий коледж". Як вбачається довідки КЗ КОР «Чорнобильський медичний фаховий коледж» від 08.01.2024 термін навчання становить з 01.09.2023 по 30.06.2026.
Так, з огляду на навчання позивачка не має джерел доходу та вимушена перебувати на повному матеріальному забезпеченні матері. Зокрема, в зв'язку з навчанням позивачці необхідні кошти на проїзд, харчування, купівлю одягу та інші особисті потреби. В той же час, відповідач - батько позивачки - ОСОБА_2 - є працездатною особою, проте добровільно матеріальної допомоги на утримання позивачки після досягнення нею повноліття не надає, хоча може її надавати. Відповідач офіційно працює на посаді «Комунальник», проте місце роботи відповідача позивачці не відоме. Відповідач не має у своїй власності будь-якого рухомого та нерухомого майна; інших дітей на утриманні відповідач не має.
Позивачка повідомляє що не має у своїй власності будь-якого рухомого та нерухомого майна.Таким чином, оскільки позивачка потребує допомоги на своє утримання на період свого навчання, позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, підтримала позовні вимоги.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до ч. 8, ч.11 ст. 128 ЦПК України.
Відзиву щодо позову та клопотань до суду не направив, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
В силу ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч.5 ст.183 ЦПК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» містить роз'яснення, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження", загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, від 20 листопада 1989 року та набрала чинності 02 вересня 1990 року і ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, визнається право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.ст. 28, 29 Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, від 20 листопада 1989 року та набрала чинності 2 вересня 1990 року і ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держави - учасниці визнають право дитини на освіту, із метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: заохочують розвиток здібностей різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безоплатної освіти і надання у випадку необхідності фінансової допомоги; забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів; забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти і професійної підготовки для всіх дітей. Освіта повинна біти спрямована на: розвиток особи, талантів, розумових, фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, підготовка дитини; підготовка дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності, етнічними, національними …
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 має батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3-7).
Відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 29.02.2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано (а.с.8).
Згідно Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адерсою: АДРЕСА_2 (а.с.9-10).
Як вбачається довідки КЗ КОР «Чорнобильський медичний фаховий коледж» від 08.01.2024 термін навчання становить з 01.09.2023 по 30.06.2026 (а.с.11).
Враховуючи дані обставини, матеріальне становище сторін, їх стан здоров'я, наявність утриманців, вимоги ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 182, 183 СК України, а також те, що відсутні докази в матеріалах справи, що відповідач не працезатний та не має можливість сплачувати аліменти, і надавати матеріальну допомогу дочці, та враховуючи, що обставини визначені ст. 188 СК України відсутні. При цьому, враховуючи розмір аліментів та крайню межу мінімального розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, а також те, що незалежно від форми навчання визначений обов'язок батьків утримувати повнолітню дитину, яка навчається. Крім цього, СК України передбачає стягнення витрат на навчання.
Таким чином, враховуючи вище викладене, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на утримання повнолітньої доньки необхідно стягнути аліменти у розмірі частини від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які слід стягнути на період навчання дитини до досягнення нею двадцяти трьох років, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку повнолітньої доньки.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, ст. ст. 182, 199 - 200, 191, 141, 150, 198 Сімейного Кодексу України, Конвенцією про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН, від 20 листопада 1989 року та набрала чинності 2 вересня 1990 року і ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» , суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, задовольнити
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі частини його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.01.2024 року і до досягнення нею двадцяти трьох років, на час навчання.
В межах стягнення платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісні одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 10 квітня 2024 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А.Кисіль