Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/783/24
Провадження № 3/376/343/2024
"02" квітня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді - Коваленка О.М.,
за участю прокурора - Мазур В.В.,
секретаря - Щур Л.А.,
правопорушника - ОСОБА_1 ,
адвоката - Червінчика Є.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області адміністративні матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженці, с. Домантівка, Сквирського району Київської області, зареєстрованоїта проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , голови Сквирської міської ради Білоцерківського районуКиївської області, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, що передбачене .ч. 1 ст. 1727 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Встановив:
07 березня 2024 року до Сквирського районного суду Київської області від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , голови Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, що передбачене .ч. 1 ст. 1727 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
29 лютого 2024 року старшим оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України майором поліції Ототюк М.В., стосовно голови Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 , складено протокол № 2476 про вчинення нею адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, що передбачене ч. 1 ст. 1727 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
У вищевказаному протоколі по суті адміністративного правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , будучи Сквирським міським головою Білоцерківського району Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, порушила вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, не вживши заходів щодо недопущення будь - якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомивши Сквирську міську раду, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між її приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, які виникли 20.11.2023 після винесення на обговорення 41 сесії міської ради пропозиції щодо внесення до порядку денного сесії питання про депутатський запит депутата ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1727 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
У протоколі по суті адміністративного правопорушення зазначено, що вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах:
Згідно з рішенням Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області від 18.11.2020 № 2-1-VIII взято до відома інформацію Сквирської міської територіальної виборчої комісії про підсумки виборів Сквирського міського голови, заслухано складання присяги посадової особи місцевого самоврядування та визнано повноваження Сквирського міського голови ОСОБА_1 . Цим же рішенням їй підтверджено 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах 4 категорії.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада міського голови міста районного значення відноситься до 4-ої категорії посад місцевого самоврядування.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Відповідно до п.п. 7, 13 та 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» - посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно- дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
До посадових осіб органу місцевого самоврядування відносять серед інших виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються обмеження, передбачені Законом №1700-VII.
Згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-VII народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , будучи Сквирським міським головою, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1,29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VIIособи, зазначені у пунктах 1 і ч. 1 ст. З цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього Керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1700- VII, це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Крім того, у протоколі по суті адміністративного правопорушення зазначено, що 20.11.2023 на 41 сесії Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області VIII скликання на початку засідання зареєстровано 14 депутатів та міський голова ОСОБА_1 , яка вела сесію, тобто всього 15 осіб. У подальшому після відкриття сесії та затвердження порядку денного сесії за основу міський голова ОСОБА_1 звернула увагу, що до сесії Сквирської міської ради надійшов запит від депутата ОСОБА_2 та внесла пропозицію внести до порядку денного питання «Про депутатський запит депутата ОСОБА_2 » та поставила зазначення питання на голосування. За це питання депутатами проголосовано наступним чином: «За» -2; «Проти»-2; «Утримались»-10; «Не голосували»-1; «Відсутні»-12, а тому рішення не прийнято. Відповідно до результатів поіменного голосування по цьому питанню, депутат ОСОБА_3 не голосував, міський голова ОСОБА_1 «Утрималась».
На думку особи, що склала протокол, зазначений депутатський запит депутата ОСОБА_2 від 03.11.2023 №1 стосувався приватного інтересу Сквирського міського голови ОСОБА_1 , оскільки містить прохання надати інформацію про нараховані та виплачені суми грошових коштів щомісячно з 01.01.2021 по 01.08.2021 міському голові.
У даному випадку, на думку особи, що склала протокол, приватний інтерес ОСОБА_4 - це приватний немайновий інтерес, зумовлений не бажанням розголошувати інформацію про розмір нарахованих та виплачених їй грошових коштів, щоб, як наслідок, не зашкодити своєму іміджу та діловій репутації. З викладеного вбачається та є очевидним, що в ОСОБА_1 був наявний приватний інтерес у зв'язку з підготовкою, розглядом та прийняттям рішення за цими питаннями, зумовлений своїми особистими інтересами, які формували прагнення голови не розголошувати інформації про суми своїх доходів.
Наявність у ОСОБА_1 представницьких повноважень обумовлена тим, що вона, будучи міським головою, наділена повноваженнями на прийняття рішень у складі колегіального органу.
Наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями обумовлено тим, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб). Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес,приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів (п. 2.4 методичних рекомендацій НАЗК від 02.04.2021 № 5 «Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями»).
Таким чином, як зазначено у протоколі по суті адміністративного правопорушення, реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання приховати інформацію про суми нарахованих та виплачених їй грошових коштів реально зіткнувся з її представницькими повноваженнями, як голови, що впливає на об'єктивність або неупередженість у прийнятті рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх представницьких повноважень, а саме - під час голосування зазначеного питання. Тобто міський голова, наділений правом голосу в раді та будучи зацікавленим у сприянні особистим інтересам, маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішень, реалізував таке повноваження шляхом участі у підготовці, обговоренні та прийнятті рішень (голосуванні) по цьому питанні.
Наявність у ОСОБА_1 дискреційних повноважень обумовлена тим, що будучи міським головою, вона має право вибору одного з правомірних рішень - брати участь у голосуванні чи ні, які вона мала можливість вчинити на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
Згідно з ч. 2 ст. 351 Закону №1700-УІІ, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету' комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
У даному випадку ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» мала можливість брати участь при вирішені цього питання за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу, оскільки крім неї конфлікт інтересів з даного питання був наявний також у секретаря Сквирської міської ради, яка також була присутня на сесії та вразі їх неучасті в голосуванні призводило б до втрати правомочності ради.
ОСОБА_4 була зобов'язана ужити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, що нею здійснено не було.
Установлено, що у протоколі 41 сесії Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області VIII скликання від 20.11.2023 під час розгляду питань порядку денного, у тому числі щодо внесення до порядку денного сесії питання про депутатський запит депутата ОСОБА_2 відсутні будь-які відомості про повідомлення депутатів, посадових осіб органу місцевого самоврядування або інших осіб про наявність у діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів.
Отже, на думку особи, що склала протокол, Сквирський міський голова ОСОБА_5 не повідомивши у встановленому законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів на сесії міської ради 20.11.2023 по винесених на голосування питань, щодо внесення до порядку денного сесії питання про депутатський запит депутата Горб ОСОБА_6 , порушила вимоги п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону№1700- VII та ч. 1 ст, 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Місцем вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є місце проведення 41 сесії Сквирської міської ради Київської області VIII скликання, а саме сесійна зала міської ради, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Сквира, вул. Карла Болсуновського, 28.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата проведення 41 сесії Сквирської міської ради Київської області VIII скликання та прийняття рішення, тобто 20.11.2023.
Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб'єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об'єкт, об'єктивну сторона, суб'єкт, суб'єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із роз'ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність у діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.
Таким чином, на думку особи, що склала протокол, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні підтримала обставини викладені у вищевказаному адміністративному протоколі та просила суд притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 та її захисник в судовому засіданні заперечили щодо обставин викладених у вищевказаному протоколі, просили справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення та при цьомувказали наступне.
Відповідно до ч.1 ст.172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою, у встановлених законом випадках та порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідно до примітки до ст.172-7 КУпАП визначено, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до абз.12 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийнятті нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а сліді безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Тому, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. В протоколі зазначено, що реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання приховати інформацію про суми нарахованих та виплачених їй коштів реально зіткнулись з її представницькими повноваженнями, як голови, що впливає на об'єктивність або неупередженості у прийняті рішень.
З вищезазначеними висновками ОСОБА_1 та її захисник не погоджуються, оскільки депутатський запит депутата ОСОБА_2 від 03.11.2023 року № 1 стосувався інформації про нараховані та виплачені суми грошових коштів щомісячно з 01.01.2021 року по 01.08.2021 року, яка не може бути віднесена до приватного немайнового інтересу, у зв'язку з тим, що до дана інформація є публічно доступною.
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 , 28.04.2023 року, подано декларацію за 2021 рік в якій міститься в тому числі інформація про нараховані та виплачені кошти.
Доступ до даної інформації був відкритий, 12.10.2023 року, з моменту вступу в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», тобто на момент розгляду депутатського запиту на сесії дана інформація мала публічний доступ.
Крім цього, відповідно до протоколу № 18 від 23.12.2021 року, першого пленарного засідання сімнадцятої чергової сесії Сквирської міської ради VII скликання, депутат ОСОБА_2 , ініціював на сесії обговорені, питання щодо надання інформації про нараховані та виплачені суми грошових коштів щомісячно з 01.01.2021 року по 01.08.2021 року голові ради ОСОБА_1 . Під час засідання ради відповідна інформація ініціатору була надана.
Також, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року задоволено позов ОСОБА_2 до Сквирської міської ради та зобов'язано розглянути депутатське звернення на отримання публічної інформації депутата Сквирської міської ради VIII скликання ОСОБА_2 від 02.08.2021 №04 та надати запитувану інформацію, а саме: про нараховані та виплачені суми грошових коштів помісячно за період з 01.01.2021 по 27.07.2021 наступним службовцям Сквирської міської ради: голові ради Валентині Левіцькій, секретарю ради Тетяні Власюк; заступнику голови ради Людмилі Сергієнко, заступнику голови Валентині Бачинській; заступнику голови ОСОБА_7 ; керуючій справами (секретарю) виконавчого комітету Наталії Згвардівській у формі довідки вказаної у запиті.
На виконання рішення суду відповідна інформація була надана, 08.12.2023 року, тобто на момент складання протоколу не існувало обставин, які б вказували про наявність реального конфлікту інтересів.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що приймаючи участь у голосуванні щодо вирішення питання про включення до порядку денного питання «Про депутатський запит депутата ОСОБА_2 », ОСОБА_1 в силу своїх повноважень самостійно не приймала будь-яких рішень. Відповідне рішення приймалося колегіальним органом, тобто депутатським корпусом на сесії сільської ради, із дотриманням передбаченої законом процедури.
На думку ОСОБА_1 та її захисника, наведене дає підстави для висновку, що в даному випадку при розгляді питання про внесення до порядку денного «Про депутатський запит депутата ОСОБА_2 » реальний конфлікт інтересів відсутній взагалі
З суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП, характеризується прямим умислом.
Відповідно до ст.25 Регламенту Сквирської міської ради, всі питання, включені до проекту порядку денного, які вносяться на розгляд ради, попередньо повинні обов'язково розглядатись профільною постійною комісією та іншими постійними комісіями, крім випадків, передбачених цим Регламентом.
20.11.2023 року засідання регламентної комісії не відбулось, оскільки був відсутній кворум, а тому питання «Про депутатський запит депутата ОСОБА_2 » не могло бути включено до порядку денного в будь - якому випадку, що вказує на відсутність умислу у ОСОБА_1 щодо небажання голосувати з цього питання.
Також, формування порядку денного є підготовчими діями і не рішенням по суті, що вказує про відсутність реального конфлікту інтересі при прийнятті такого рішення.
Таким чином, на думку ОСОБА_1 та її захисника, матеріали справи та протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 під час голосування щодо включення до порядку денного питання . «Про депутатський запит депутата ОСОБА_2 ». В матеріалах відсутні дані, що вчинення дій та прийняття рішень відбулися за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями, які вплинули на об'єктивність або неупередженість вчинення таких дій, прийняття таких рішень, не викладені та не підтверджені обставини, що дії чи рішення суперечать представницьким повноваженням ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення ОСОБА_1 та її захисника, дослідивши матеріали додані до протоколу про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчинено умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суд, у відповідності до ст. 245 КУпАП повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовувати обставини кожної справи, вирішувати її в точній відповідності з законом.
За ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлюєнаявністьчивідсутністьадміністративногоправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Для правильного вирішення справи необхідно, щоб протокол про адміністративне правопорушення у точній відповідності до закону відповідав складеним матеріалам справи про адміністративне правопорушення, оскільки згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 25.05.1998 року "Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 03.03.2000 року) у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпАП. При цьому особливу увагу необхідно звертати на з'ясування в кожній справі таких питань:
чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності;
чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом;
чи особа є винною в його вчиненні;
чи належить вона до суб'єктів даного правопорушення;
чи не містить правопорушення ознак злочину;
чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП;
чи не має інших обставин, що виключають провадження в справі.
Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням останньою завдань і функцій держави, а у випадках, передбачених Законом, - мети правопорушення.
З пункту 3 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією" (далі - лист ВССУ № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року) вбачається, що розглядаючи питання щодо наявності конфлікту інтересів у прийнятті участі особи, яка здійснює, зокрема, службові повноваження та підстав для притягнення цієї особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбаченест. 1727 КУпАП, слід звернути увагу на таке.
Беручи до уваги диспозицію ст. 1727 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, суд констатує, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:
- у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 1727 КУпАП);
-у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 1727 КУпАП).
Листом ВССУ № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року наголошується, що аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року №126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи.., що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює право застосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкового такого юридичного факту, як наявність у правопорушника приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений.
Згідно абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Як зазначено у протоколі, приватний інтерес ОСОБА_1 - це приватний немайновий інтерес, зумовлений не бажанням розголошувати інформацію про розмір нарахованих та виплачених їй грошових коштів, щоб, як наслідок, не зашкодити своєму іміджу та діловій репутації. З викладеного вбачається та є очевидним, що в ОСОБА_1 був наявний приватний інтерес у зв'язку з підготовкою, розглядом та прийняттям рішення за цими питаннями, зумовлений своїми особистими інтересами, які формували прагнення голови не розголошувати інформації про суми своїх доходів.
Аналізуючи зміст абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII у системній взаємодії з висновками зазначеними у протоколі та доданих адміністративних матеріалах, судом вбачається відсутність у ОСОБА_1 особистого приватного немайнового інтересу, оскільки особою, що складала протокол не розкрито зміст приватного немайнового інтересу ОСОБА_1 , пов'язаного з конкретним визначеним немайновим благом, яке (благо) остання отримала би за бажання вживати або не вживати відповідні заходи.
Крім того, особі що складала протокол, при підготовці адміністративного матеріалу, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, необхідно було зважити на те, що депутатський запит депутата ОСОБА_2 від 03.11.2023 року № 1 стосувався інформації про нараховані та виплачені суми грошових коштів щомісячно з 01.01.2021 року по 01.08.2021 року, яка не може бути віднесена до приватного немайнового інтересу, у зв'язку з тим, що до дана інформація є публічно доступною.
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 , 28.04.2023 року, подано декларацію за 2021 рік в якій міститься в тому числі інформація про нараховані та виплачені кошти. Доступ до даної інформації був відкритий, 12.10.2023 року, з моменту вступу в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», тобто на момент розгляду депутатського запиту на сесії дана інформація мала публічний доступ.
Крім цього, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року задоволено позов ОСОБА_2 до Сквирської міської ради та зобов'язано розглянути депутатське звернення на отримання публічної інформації депутата Сквирської міської ради VIII скликання ОСОБА_2 від 02.08.2021 №04 та надати запитувану інформацію, а саме: про нараховані та виплачені суми грошових коштів помісячно за період з 01.01.2021 по 27.07.2021 наступним службовцям Сквирської міської ради: голові ради Валентині Левіцькій секретарю ради Тетяні Власюк; заступнику голови ради Людмилі Сергієнко, заступнику голови Валентині Бачинській; заступнику голови ОСОБА_7 ; керуючій справами (секретарю) виконавчого комітету Наталії Згвардівській у формі довідки вказаної у запиті.
На виконання рішення суду відповідна інформація була надана, 08.12.2023 року, тобто на момент складання протоколу не існувало обставин, які б вказували про наявність реального конфлікту інтересів.
Також, матеріали справи свідчать про те, що приймаючи участь у голосуванні щодо вирішення питання про включення до порядку денного питання «Про депутатський запит депутата ОСОБА_2 », ОСОБА_1 в силу своїх повноважень самостійно не приймала будь-яких рішень.
Відповідне рішення приймалося колегіальним органом, тобто депутатським корпусом на сесії сільської ради, із дотриманням передбаченої законом процедури.
Відповідно до ст.25 Регламенту Сквирської міської ради, всі питання, включені до проекту порядку денного, які вносяться на розгляд ради, попередньо повинні обов'язково розглядатись профільною постійною комісією та іншими постійними комісіями, крім випадків, передбачених цим Регламентом.
20.11.2023 року засідання регламентної комісії не відбулось, оскільки був відсутній кворум, а тому питання «Про депутатський запит депутата ОСОБА_2 » не могло бути включено до порядку денного в будь- якому випадку, що вказує на відсутність умислу у ОСОБА_1 щодо небажання голосувати з цього питання.
Також, формування порядку денного є підготовчими діями і не рішенням по суті, що вказує про відсутність реального конфлікту інтересі при прийнятті такого рішення.
Згідно пунктів 2, 4 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, щодо того, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Таким чином, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 та її захисника, що матеріали справи та протокол про адміністративне правопорушення не містять даних про наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 під час голосування щодо включення до порядку денного питання «Про депутатський запит депутата ОСОБА_2 ». В матеріалах відсутні дані, що вчинення дій та прийняття рішень відбулися за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями, які вплинули на об'єктивність або неупередженість вчинення таких дій, прийняття таких рішень, не викладені та не підтверджені обставини, що дії чи рішення суперечать представницьким повноваженням ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає, що у протоколі чітко не сформульовано (не артикульовано) та не визначено наявність у ОСОБА_1 , як у потенційного правопорушника ст. 1727 КУпАП, факту будь-якого приватного немайнового інтересу, що є одним із складових наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1727 КУпАП.
Також, суд звертає увагу на той факт, що реальний конфлікт інтересів не може визначатися як "бажання не вчинення певних дій" (пасивна поведінка), що є ознакою лише потенційного конфлікту інтересів, оскільки як роз'яснено у п. З листа ВССУ № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, чого у даному випадку не прослідковується, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею (особою, яка піддається адміністративній відповідальності за корупційні правопорушення) рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття (особою, яка піддається адміністративній відповідальності за корупційні правопорушення) рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Крім того, ВССУ у листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року чітко роз'яснив, що без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Беручи до уваги диспозицію ч. 1 1727КУпАП, за відсутності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, суд вважає, що підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1727КУпАП, відсутні.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що матеріали додані до протоколу не містять доказів на спростування доводів викладених у поясненнях ОСОБА_1 та її захисника,суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 -7 КУпАП, а відтак, є достатні правові підстави провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1727КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 9, 38, 245, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, що передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.
Повний текст постанови виготовлений 05 квітня 2024 року
Суддя О. М. Коваленко