Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2728/23
Провадження № 2/376/1196/2023
"28" грудня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області
в складі головуючого судді Батовріної І.Г.
за участю секретаря судових засідань Борисевич Д.Л.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 398906309 від 23.12.2021 р. у розмірі 42 974,25 грн., судові витрати в сумі 2 147 грн.,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
В обґрунтування позову та з урахуванням додаткових пояснень представник позивача зазначає, що 23.12.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 398906309 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначають порядок і умови надання Товариством грошових коштів у Кредит, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством та позичальником. Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: www.moneyveo.ua обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти у сумі 16 500,00 грн, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами спірного правочину. Позивач вказує, що кредитний договір № 398906309 від 23.12.2021 р. був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № MNV7R3S5, який було направлено позичальнику 23.12.2021 о 02:41:05 на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів - 0639773256, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 23.12.2021 о 02:42:33 годині, після чого відповідач натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відразу після вчинених дій, 23.12.2021 року Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 16 500,00 грн. на банківську карту, що належить відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 16 500, 00 грн. строком на 30 днів зі сплатою 1,94 % процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Вказує, що первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Виконання первинним кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів, в свою чергу позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору.
28.11.2018 р. між первісним кредитором та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 398906309 від 23.12.2021 р.
25.08.2019 року між Первісним кредитором та Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 398906309 від 23.12.2021 р.
02.05.2021 р. між ТОВ "Таліон Плюс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, згідно умов якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 398906309 від 23.12.2021 р.,
В подальшому, 04.08.2023 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було укладено Договір факторингу № 04/08/23-01, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 42 974,25 грн., з яких 16 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26 474,25 грн. - сума заборгованості за відсотками. Кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за його користування не сплачує, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним Кредитним договором, витрати на професійну правничу допомогу та судові витрати по справі.
Представник відповідача, адвокат Безсмертний С.М. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 398906309 від 23.12.2021 р. від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", відповідно, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", відповідно, та від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", також позивачем не було надано жодних розрахунків заборгованості, наданих первісними кредиторами, відсутність первинних документів як доказів, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, тощо.
В судове засідання сторони не з"явились, надали заяви про проведення судового розгляду без їх участі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 23.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 398906309 у формі електронного документу з використанням електронного підпису № MNV7R3S5, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит на суму 16 500 грн. 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою 1,94 % процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом (а.с.15-21)
На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних коштів за Кредитним договором у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві, представник позивача надав суду копії платіжних доручень від 23.12.2021 року на суму 16 500 грн. 00 коп. (а.с. 22-24).
Крім того, судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату (а.с. 44 - 50).
Згідно із п.п. 4.1. п. 4 Договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (а. с. 45).
Проте у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.
В подальшому 28.11.2019 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 19 до Договору факторину № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, яким продовжили строк дії Договору до 31.12.2020 року (а.с. 39).
21.10.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 25 до Договору факторину №28/1118-01 від 28.11.2018 року (а.с. 78).
Крім того, судом встановлено, що 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату (а.с. 67-72).
При цьому представник позивача в якості доказів надав додаткову угоду № 19 від 28.11.2019 р. до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. (а.с. 39); додаткову угоду № 1 від 10.08.2020 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с. 77), додаткову угоду № 2 від 03.08.2021 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 р. (а.с. 108), додаткову угоду № 3 від 30.12.2022 р. до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с. 109), у яких відсутня інформація про те вимоги до яких саме боржників є предметом укладання вказано договору факторингу.
Крім того, в якості доказу позивач надав до договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 05/0820-01, №04/08/23-01 бланки додатків № 1, 2, 3 , а саме форма Акту повернення прав вимоги, Форма реєстру прав вимоги, Форма реєстру прав вимоги, Форма повідомлення боржника за кредитним договором, у яких вищезазначена інформація також відсутня. (а.с. 51-54), (а.с. 73-75), (а.с. 117-119).
Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за договорами факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., № 05/0820-01 від 05.08.2020 р. №04/08/23-01 від 04.08.2023.
Представником позивача в якості доказу надано Реєстр права вимоги № 9 від 30.05.2023 року, згідно якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає від ТОВ «ФК «Таліон Плюс» право вимоги до боржників, в якому під порядковим № 13186 зазначено прізвище ОСОБА_1 , при цьому у ньому зазначені лише номер і дата кредитного договору, реєстраційний номер облікової картки платника податків, заборгованість по основному боргу в сумі 116 500 грн. 00 коп, заборгованість по відсотках в сумі - 26 474 грн.25 коп., загальна заборгованість в сумі - 42 974 грн. 25 коп., але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1ст.517ЦК України (а.с. 96-97).
Крім того, судом встановлено, що 04.08.2023 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу №04/08/23-01, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за плату (а.с. 110 - 116).
При цьому в якості доказів представник позивача надав лише бланки додатків до договору факторингу № 04/08/23-01 від 04.08.2023 року, а саме: реєстр боржників (а.с. 117); Акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 118) та Акт повернення права вимоги (а.с. 119), у яких відсутня інформація про те вимоги до яких саме боржників є предметом укладання вказано договору факторингу.
Також позивачем до суду надано Реєстр божників від 04.08.2023 р. (Додаток №1 до Договору факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 р.), в якому під порядковим номером 271 зазначено прізвище ОСОБА_1 та зазначені лише номер і дата кредитного договору, реєстраційний номер облікової картки платника податків, заборгованість по основному боргу в сумі - 16 500 грн.00 коп, заборгованість по відсотках в сумі - 26 474 грн.25 коп., загальна заборгованість в сумі - 42 974 грн. 25 коп., але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1ст.517ЦК України (а.с. 93-94).
Як вбачається з Виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за Кредитним Договором № 398906309 від 23.12.2021 р. за підписом директора ТОВ «ФК «Ейс» О.В. Полякова, станом на 11.08.2023 р. загальна заборгованість складає - 42 974,25 грн., з яких: - 16 500,00 грн. - прострочене тіло; - 26 474,25 грн. просточені відсотки (а.с. 80).
Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за договором факторингу № 04/08/23-01 від 04.08.2023 р.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи вищевикладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Разом з тим, як вбачається з аналізу вказаних договорів факторингу, право вимоги від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нового кредитора ще 28.11.2018 року, а сам кредитний договір № 398906309 був укладений 23.12.2021 р., тобто через три роки після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного, оскільки договір факторингу права вимоги є похідних від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.
В подальшому 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанси» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за вказаним договором, а 04.08.2023 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК» «ЕЙС» було укладено договір факторингу №04/08/2023-01. Тобто на момент укладення згаданих договорів факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , а відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язаннями, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 року.
З наведеного слідує, що первісним кредитором було здійснено передачу неіснуючих до відповідача ОСОБА_1 вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, в останньому не вказано.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, не набуло, то таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу від 05 серпня 2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу не передало таке право позивачу ТОВ «ФК «Ейс» за договором факторингу № 04/08/23-01 від 04.08.2023 року.
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17 зазначив, що передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Отже, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 398906309 від 23.12.2021 р. від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», відповідно, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відповідно, та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Відтак, із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2 147,20 грн. не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Керуючисьст.ст. 201, 512, 513, 514, 516, 517, 526, 610, 611, 626, 628, 638, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Г. Батовріна