Справа № 372/1395/24
Провадження № 2-з-34/24
19 березня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., розглянувши заяву адвоката Панича Олексія Володимировича, що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації половини вартості відчуженого майна,
ОСОБА_1 звернулась до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію половини вартості відчуженого майна не в інтересах сім'ї автомобіля BMW X6, 2019 року випуску, об'єм двигуна 2993 см, номер кузова НОМЕР_1 , в сумі 1 213 010 грн. 00 коп., та судові витрати, понесені на сплату судового збору, проведення судової експертизи і на професійну правничу допомогу.
Разом з позовною заявою адвокат Панич О.В., що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1 213 010 грн. 00 коп. та накладення арешту на належні ОСОБА_2 грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 1 213 010 грн. 00 коп., що знаходяться (обліковуються) у банківських та інших фінансово-кредитних установах на території України, на рахунках, що будуть виявлені Державною виконавчою службою або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, крім рахунків зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Заява обґрунтована тим, що 01.06.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 540.
05.11.2022 року, в період перебування сторін у шлюбі, ними придбано автомобіль BMW X6, 2019 року випуску, об'єм двигуна 2993 см, номер кузова НОМЕР_1 . Договір купівлі-продажу № 8047/2022/3495961 від 05.11.2022 року, на підставі якого подружжя придбало вказаний автомобіль, був підписаний ОСОБА_2 , а тому даний автомобіль є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і кожна зі сторін має рівні права на нього.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.10.2023 року у справі № 752/11106/23, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
З відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 22.11.2023 року № 31/26-823аз, згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб BMW X6, 2019 року випуску, об'єм двигуна 2993 см, номер кузова НОМЕР_1 , 31.05.2023 року перереєстрований на ім'я ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 8047/2023/3851435 від 31.05.2023 року.
Згідно Бюлетеня автотоварознавця № 133 від 19.02.2024р., ціна продажу автомобіля BMW X6, 2019 року випуску становить 2 426 020 грн. 00 коп.
Проте, ОСОБА_1 не надавала ОСОБА_2 письмової згоди на відчуження цього транспортного засобу. Також, кошти, отримані від його продажу не пішли на потреби сім'ї, і продаж даного автомобіля не був здійснений в її інтересах.
За таких обставин, оскільки автомобіль був відчужений ОСОБА_2 без відома та проти волі іншого з подружжя - ОСОБА_1 , остання звернулась до суду з позовною заяву про стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації половини вартості відчуженого не в інтересах сім'ї автомобіля у сумі 1 213 010 грн. 00 коп.
Враховуючи дії ОСОБА_2 , про які зазначалось вище (таємне, без відома та згоди ОСОБА_1 відчуження належного їй на праві спільної сумісної власності автомобіля), позивач вважає, що після відкриття провадження у даній справі, будуть вживатися всі можливі дії, спрямовані на утруднення та унеможливлення виконання судового рішення, у тому числі і шляхом відчуження належного йому майна та шляхом зняття грошових коштів, що знаходяться на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 у фінансових установах України, а тому просить заяву задовольнити, наклавши арешт на належне відповідачу на праві власності майно та грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1 213 010 грн. 00 коп.
Згідно з частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, учасники справи до судового засідання не викликалися.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Судом прийнято до уваги, що ціна пред'явленого позову становить 1 213 010 грн. 00 коп., прийнято доводи заявника щодо необхідності застосування вказаних заходів забезпечення позову.
Однак, щодо накладення арешту на належні ОСОБА_2 грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 1 213 010 грн. 00 коп., що знаходяться (обліковуються) у банківських та інших фінансово-кредитних установах на території України, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Так, заявником не надано відомостей про наявність у відповідача рахунків, їх номери та назви відповідних установ, у яких вони відкриті, а тому заява про забепечення позову в цій частині не підлягає задоволенню.
Вищевказане узгоджується із постановою Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі № 320/3560/18.
Частинами 1, 2 статті 157 ЦПК України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Отже, подання заявником відомостей про майно, на яке останній просить накласти арешт, є необхідним для оформлення ухвали суду у відповідності до вимог виконавчого документа для можливості його ефективного примусового виконання.
Водночас, у заяві про забезпечення позову не вказано на яке саме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 в межах суми заявлених позовних вимог необхідно накласти арешт.
Ураховуючи викладене, оскільки заявником не надано відомостей про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, не вказано майно на яке вимог необхідно накласти арешт, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 7 статті 153 ЦПК України про забезпечення позову або відмову у забезпеченні суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 149, 152, 153, 258, 260 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_5 , що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації половини вартості відчуженого майна, - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Т.Г. Сташків