Справа № 369/4923/24
Провадження № 3/369/3743/24
Іменем України
08.04.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Гришко О. М., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
16.02.2024 о 13 год. 50 хв. по Одеському шосе, буд.12 в смт. Чабани, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «SEAT», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від огляду у лікаря-нарколога на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.
Дана справа про адміністративне правопорушення направлена до суду для розгляду за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся шляхом направлення СМС-повістки за номером телефону, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило.
Практикою Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст.130 КУпАП.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суддею встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , не зазначено про те, що ОСОБА_1 повторно протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП та крім цього, в протоколі олівцем виправлено на «ч.2» ст.130 КУпАП. Тому суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфікувати за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №528297 від 16.02.2024, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.02.2024, відеозаписом від 16.02.2024, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи особу порушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене та керуючись ст. 40-1, ч.1 ст. 130 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Гришко О.М.