08 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/26047/23 пров. № А/857/1914/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
суддя у І інстанції Качур Р.П.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 19 грудня 2023 року,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області) № 913210167703 від 20 вересня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 “Про державну службу”, пунктів 10, 12 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889 “Про державну службу” на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09 серпня 2023 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09 серпня 2023 року, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13 вересня 2023 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 380/26047/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до норм Закону України «Про державну службу» позивачка має право на пенсію державного службовця відповідно до цього Закону, що не є спірним у цій справі.
Спірним у межах цієї адміністративної справи є питання щодо наявності підстав для врахування визначених позивачкою довідок.
Вирішуючи позов у цій частині, суд першої інстанції, урахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 січня 2023 року у справі № 340/4184/21, прийшов до висновку, що при переведенні позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ “Про державну службу” та пунктів 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 889-VIII “Про державну службу” пенсійному органу при перерахунку пенсії слід врахувати довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09 серпня 2023 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09 серпня 2023 року.
У апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Львівській області просило скасувати рішення суду першої інстанції. У обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачці вже призначалась пенсія відповідно до Закону України “Про державну службу”, проведення перерахунків пенсій зазначені категорії осіб діючим законодавством не передбачено.
Оскільки при проведенні умовного перерахунку з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” призводить до зменшення розміру пенсійного забезпечення позивачки, то вважає, що рішення про відмову в переведення з одного виду пенсії на інший відповідає вимогам законодавства, а доводи позивачки про порушення її прав є безпідставними.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 31 березня 2014 року звільнена з посади головного економіста-спеціаліста відділу Головного управління статистики у Львівській області у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримувала пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
20 серпня 2019 року на підставі заяви позивачки її переведено на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» середньомісячний заробіток для призначення пенсії за віком обчислений відповідно до статті 40 цього Закону.
Пенсія обчислена при загальному стажі 42 роки 08 місяців 23 дні (стаж враховано по 30 червня 2021 року, індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,42667). Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, врахований за період роботи з 01 липня 2000 року по 31 липня 2019 року відповідно до індивідуальних даних про застраховану особу, із застосуванням осучасненої середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки (7405,03 грн х 1,19792), становить 8870,63 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,19792).
Розмір пенсійної виплати з 01 березня 2023 року становить 4130,61 грн, в т.ч.: 3784,83 грн - основний розмір пенсії за віком (8870,63 грн х 0,42667); 251,16 грн - доплата за понаднормативний стаж понад 30 років, тобто за 12 років (2093,00 грн х 12 %).
Позивачка отримала від Головного управління статистики у Львівській області довідки № 15.1-07/115-14-23 від 09 серпня 2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 15.1-07/116-14-23 від 09 серпня 2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
13 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила перевести її на пенсію державного службовця, до якої долучила вказані довідки, що не заперечується відповідачами.
Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області № 913210167703 від 20 вересня 2023 року відмовлено у перерахунку пенсії, а саме: у переході на пенсію за іншим Законом.
Зазначене рішення вмотивовано тим, що із пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ передбачено особливі умови щодо призначення пенсії за віком для осіб, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів, або мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року.
Оскільки у період з 07 вересня 2012 року по 19 серпня 2019 року ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723, то довідки № 15.1-07/115-14-23 та № 15.1-07/116-14-23 до уваги не взято.
Проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про державну службу”, чинним законодавством не передбачене. Окрім того, у вказаному рішенні наведено умовний перерахунок пенсії позивачки з пенсії за віком по Закону № 1058-ІV на пенсію за віком по Закону № 889-VIII та такий призводить до зменшення розміру пенсії.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Також необхідно враховувати, що частиною 1 статті 58 Конституції України якою встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.
Відповідно до пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, Закон України «Про державну службу» № 3723-ХП втратив чинність, крім статті 37, що застосовуються до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 25 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З наведеного слідує, що за наявності в особи, станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 687/545/17.
У справі, що розглядається, апеляційним судом відповідно до трудової книжки позивачки встановлено, що з 01 листопада 1992 року ОСОБА_1 переведено на посаду економіста І категорії відділу соціальної статистики Львівського обласного управління статистики.
01 квітня 1994 року позивачкою прийнято присягу державного службовця та присвоєно дванадцяти ранг державного службовця. Тобто саме з цього часу слід вважати, що позивачка перебувала на державні службі.
31 березня 2014 року ОСОБА_1 звільнена з посади головного економіста-спеціаліста відділу Головного управління статистики у Львівській області у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця відповідно Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 досягла необхідного пенсійного віку та має стаж на посаді державної служби 20 років, працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а відтак набула право на пенсію державного службовця за віком на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, у зв'язку із чим апеляційний погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області та зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області, на обліку в якому перебуває позивачка, перевести позивачку на відповідну пенсію державного службовця.
У той же час, предметом апеляційного перегляду в межах доводів і вимог апеляційної скарги є питання можливості при переведені на пенсію за віком згідно із Законом № 3723-XII та Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII врахування довідок про складові заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідних для розрахунку такої пенсії.
Разом з цим, у справі, яка розглядається спір виник щодо права позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктом 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачкою.
У свою чергу вимоги позивачки про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області обрахувати їй пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках за № 15.1-07/115-14-23 та № 15.1-07/116-14-23 від 09 серпня 2023 року, є передчасним, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, що ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки який може бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 вересня 2023 року при розгляді справи №560/8328/22, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.
За правилами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам.
Відтак, апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області слід задовольнити частково, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції у частині зобов'язання ГУ ПФУ перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII на підставі довідок за № 15.1-07/115-14-23 та № 15.1-07/116-14-23 від 09 серпня 2023 року з 13 вересня 2023 року та такі вимоги задовольнити частково.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 380/26047/23 скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу”, пунктів 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 15.1-07/115-14-23 від 09 серпня 2023 року та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за № 15.1-07/116-14-23 від 09 серпня 2023 року, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 13 вересня 2023 року, з урахуванням виплачених сум, та такі вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу”, пунктів 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” з 13 вересня 2023 року.
У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк