08 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/3213/23 пров. № А/857/2373/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року, ухвалене суддею Дудар О.М. у м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 460/3213/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування при призначенні пенсії за віком з 07.08.2022 до страхового стажу періоду роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" із 15.07.1993 по 30.05.1997;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію, починаючи із 07.08.2022, зарахувавши до страхового стажу період роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" із 15.07.1993 по 30.05.1997.
28 грудня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" з 15.07.1993 по 30.05.1997.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" з 15.07.1993 по 30.05.1997.
У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області судовий збір в сумі 429,44грн.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу період роботи позивачки в Приватній фірмі "Інтер Стар" із 15.07.1993 по 30.05.1997, оскільки позивачка не несе відповідальність за правильність оформлення записів у трудовій книжці. Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про призначення пенсії, оскільки, на думку суду, вона є передчасною, так як відповідач ще не вчинив дії щодо зарахування позивачці спірного періоду роботи до страхового стажу.
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржили позивачка та відповідач, подавши апеляційні скарги.
Позивачка у апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про призначення пенсії. Позивачка зазначає, що задоволення цієї позовної вимоги є ефективним способом захисту порушеного права і не породжує в майбутньому нових спорів.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в цілому.
У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не зарахував позивачці період роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" з 15.07.1993 по 30.05.1997, оскільки запис у трудовій книжці про це завірений печаткою, яку неможливо ідентифікувати. Відповідач вважає, що діяв правильно відмовивши позивачці у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивачці з 07.08.2022 призначена пенсію за віком, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
09.01.2023 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з запитом на отримання публічної інформації, в якому просила, зокрема, повідомити підстави незарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.07.1993 по 30.05.1997.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 13.01.2023 №1700-0304-8/2893 повідомило позивачку, що до загального страхового стажу не зарахувало період роботи в приватній фірмі "Інтер Стар" з 15.07.1993 по 30.05.1997, оскільки запис про звільнення з роботи завірений печаткою не придатною для сприйняття змісту. Трудова книжка має містити чітке зображення повного складу тексту та його реквізитів.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 ст.24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок
Згідно із частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування
Страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується, починаючи з 1 січня 2004 року, з моменту набрання законної сили Законом № 1058-IV.
До 1 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж). Таким чином до 1 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.
Згідно з вимогами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).
Пунктом 2.3 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п.4.1 Інструкції № 58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
У постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Із аналізу вказаних правових норм апеляційний суд встанови, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивачку права на включення періодів роботи до страхового стажу і права на отримання пенсії з його врахуванням.
Аналогічна правову позиція висловив Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Апеляційний суд, проаналізувавши запис у трудовій книжці позивачки про період роботи в приватній фірмі "Інтер Стар" з 15.07.1993 по 30.05.1997 встановив, що запис не містить виправлень чи дописок, які б змінювали суть запису або перекручували його зміст.
Слабкий відтиски печатки приватної фірми "Інтер Стар" на записі про період роботи позивачки в цій фірмі з 15.07.1993 по 30.05.1997 не може бути підставою для незарахування позивачці вказаного періоду роботи до її страхового стажу.
Відтак, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що період роботи позивачки в приватній фірмі "Інтер Стар" з 15.07.1993 по 30.05.1997 необхідно зарахувати до її загального страхового стажу.
Тому позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" із 15.07.1993 по 30.05.1997 та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивачки періоду роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" із 15.07.1993 по 30.05.1997 необхідно задовольнити.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачці пенсію, починаючи із 07.08.2022, то апеляційний суд погоджується із позицією суду, що відповідач не порушив в цій частині права позивачки, оскільки не вирішував питання про перерахунок пенсії позивачки, з врахуванням до страхового стажу позивачки періоду роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" із 15.07.1993 по 30.05.1997. Крім того, позивачка заяви про перерахунок пенсії відповідачу не подавала.
Тому у задоволенні позовної вимоги про перерахунок і виплату пенсії, починаючи із 07.08.2022, необхідно відмовити.
Вказані висновки є підставою для задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" із 15.07.1993 по 30.05.1997 та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи в Приватній фірмі "Інтер Стар" із 15.07.1993 по 30.05.1997.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 460/3213/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді О. І. Довга
Р. М. Шавель