08 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/11656/23 пров. № А/857/989/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Ільчишин Н.В.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та залишення без задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду від 19 грудня 2023 року у справі № 140/11656/23 (суддя Андрусенко О.О., м. Луцьк) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій,-
08 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся у Волинський окружний адміністративний суд із заявою в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність, вчинені суб'єктом владних повноважень відповідачем ГУ ПФУ у Волинській області на виконання рішення суду від 26.04.2022 у справі № 140/11656/23, яке 12.09.2023 набрало законної сили. Визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність, вчинені суб'єктом владних повноважень відповідачем - начальником ГУ ПФУ у Волинській області Філіпчуком П. В. на виконання рішення суду від 10.08.2023 у справі №140/11656/23, яке 12.09.2023 набрало законної. Зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області та його начальника ОСОБА_2 негайно виконати рішення суду від 10.08.2023 у справі № 140/11656/23, яке 12.09.2023 набрало законної сили, з метою відновлення порушених прав на соціальний захист та пенсійне забезпечення. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 10.08.2023 у справі № 140/11656/23, яке 12.09.2023 набрало законної сили та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області та його начальника ОСОБА_2 , не на користь яких ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту ГУ ПФУ у Волинській області та його начальника ОСОБА_2 про виконання рішення суду від 10.08.2023 у справі №140/11656/23 або в разі неподання такого звіту постановити ухвалу про встановлення нового строку подання звіту та накласти на начальника ГУ ПФУ у Волинській області ОСОБА_2 , відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишено без задоволення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що зазначення щомісячної доплати у протоколі про перерахунок пенсії станом на 01 вересня 2023 року не означає її врахування з 01 червня 2022 року.
Враховуючи, що дана справа відноситься до справ незначної складності в розумінні ст.12 КАС України, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 25.11.2022 нарахування та виплачувати щомісячну доплату у сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
На виконання рішення суду у цій справі було видано виконавчий лист №22272/2023 від 10.11.2023, який стягувачем був поданий для примусового виконання та перебуває на цей час на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (номер ВП за АСВП - 73305780).
08.12.2023 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою у якій просив визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність, вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №140/11656/23 та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у цій справі.
Приймаючи оскаржувану ухвалу за наслідками розгляду вказаної вище заяви, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №140/11656/23 виконано відповідачем, а незгода позивача із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи №140/11656/23 по суті і щодо яких у судовому рішенні не наводились відповідні висновки, є підставою для звернення позивача до суду з окремим позовом для захист його прав.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (стаття 370 КАС України).
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано положеннями статей 382, 383 КАС України.
Відповідно до частини першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами (вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За правилами частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
При цьому, слід звернути увагу на те, що передбачений правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі вчинення суб'єктом владних повноважень під час виконання судового рішення - протиправних дій чи бездіяльності або прийняття протиправних рішень, які, у свою чергу, порушують законні права та інтереси позивача.
При вирішенні спору, слід встановити природу спірних правовідносин, а саме, які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов'язані з виконанням рішення суду, чи вчинені відповідачем у зв'язку з виникненням нових правовідносин.
Вказана позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №806/3099/17.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у справі № 140/11656/23 були дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати до пенсії в сумі 2000 грн, передбаченої п. п. 1, 3 Постанови №713.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023, яке набрало законної сили 12.09.2023, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та не виплати позивачу щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести позивачу з 25.11.2022 нарахування та виплачувати щомісячну доплату у сумі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713.
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 19.10.2023 №33555-34761/Г-02/8-0300/23 повідомило позивача, що на момент виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №140/11656/23 статтею 43 Закону №2262-XII передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; перерахований розмір пенсії залишився без змін, і складає 24729,99 грн. Оскільки згадане рішення суду не містить зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром відносно встановлення щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713, тому заборгованість відсутня.
Також, у матеріалах справи міститься витяг про перерахунок пенсії з 01.10.2023 з якого вбачається, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 було виконане відповідачем у спосіб здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2023. Підсумок пенсії (з надбавками) складає 28277,69 грн., в тому числі щомісячна доплата відповідно до Постанови №713 (згідно рішення суду) у розмірі 2000,00 грн., однак з урахуванням максимального розміру пенсія виплачується в розмірі 24 729,99 грн.
Щодо застосованого відповідачем обмеження пенсії максимальним розміром під час її перерахунку на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що правовідносини щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром не були предметом судового розгляду у справі №140/11656/23.
Тобто, правовідносини щодо невиплати позивачу щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713 без обмеження максимальним розміром становлять окремий публічно-правовий спір, не пов'язаний зі спором, що був на розгляді суду у межах даної справи.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 року у справі №140/11656/23 виконано відповідачем, а незгода позивача із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами не були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті, тому вирішення зазначених у заяві позивача порушених питань можливе шляхом пред'явлення окремого позову для захисту прав позивача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді поданої позивачем заяви судом першої інстанції не допущено порушення вимог ст. 382, 383 КАС України.
Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного судового рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 382, 383 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та залишення без задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених на виконання рішення суду від 19 грудня 2023 року у справі № 140/11656/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Н. В. Ільчишин